Оцінка проекту на основі балансової норми прибутку

Метод оцінки проекту на основі використання балансової норми прибутку (The Accounting Rate of Return) у фінансовій літературі відомий також під іншими назвами: прибуток на зайнятий капітал (Return on Capital Employed) або прибуток на інвестиції (Return on Investment). Фінансовий керуючий може приймати позитивне рішення по проекті в тому разі, якщо норма бухгалтерського прибутку  1, у цьому випадку буде забезпечений мінімальний прийнятний прибуток по інвестиціях. На практиці застосовуються три методи оцінки прибутковості інвестицій.

Перша формула визначення норми прибутку по проекті:

Приклад. Корпорація купує високопродуктивний токарський верстат за 60000 дол. із терміном життя 3 року, після чого металевий брухт буде дорівнює нулю. Амортизація нараховується прямолінійним методом (табл. 9.14).

Таблиця 9.14

Гаданий прибуток по проекті (ф. Ст.)1

	1 рік	2 рік	3 рік
Прибуток до амортизації	30000	30000	30000
Амортизація	20000	20000	20000
Прибуток після відрахування амортизації	10000	10000	10000
Вартість верстата на балансі
на початок року	60000	40000	20000
на кінець року	40000	20000	0

Рішення:

	1 рік	2 рік	3 рік
Балансова норма прибутку
Середня норма прибутку	(16,7 + 25,0 + 50,0) / 3 = 30,6 %

Друга формула визначення норми прибули по проекті:

.

На підставі руху грошових потоків за 3 року:

Третя формула визначення норми прибули по проекті:

.

На підставі даних таблиці:

Основний недолік методу полягає у тому, що не використовується концепція тимчасової вартості грошей. Крім того, відсутня інформація про вхідні і вихідні грошові потоки. Використання в розрахунках прибутку замінити їх не може. Проте понад половину великих компаній у Великобританії використовують метод оцінки проекту на основі балансової норми прибутку. Для них він є давнім, простим, перевіреним засобом прогнозування можливих прибутків від інвестування. Цей метод використовується не тільки материнськими компаніями, але і дочірніми. Яка невідповідність між нормами прибутку при упорядкуванні консолідованого балансу призводить до необхідності контролю над діяльністю дочірньої компанії.

9.4. Ранжирування проектів на підставі економічних методів оцінки Порівняльна характеристика використання методів оцінки проекту

Усі вище описані економічні оцінки проекту використовуються на практиці. У кожному конкретному випадку фінансовий менеджер вибирає найбільше прийнятні, виходячи з особливостей проекту.

Дослідження, проведене в США, показало, що методи оцінки використовуються нерівномірно (табл. 9.15).

Таблиця 9.15

Методи упорядкування бюджету довгострокових витрат, застосовувані 112 корпораціями сша (у відсотках від кількості респондентів)1

Метод	Первинний	Вторинний
Чиста приведена вартість	9,8	25,8
Внутрішня норма прибутковості	53,6	14,0
Індекс рентабельності	2,7	2,2
Середня норма прибули	25,0	14,0
Період окупності	8,9	44,0

На підставі таблиці можна зробити такі висновки:

• корпорації проводять як первинну, так і вторинну оцінку інвестиційного проекту;

• при вторинній оцінці методи істотно змінюються. Так, наприклад, чиста приведена вартість при первинній оцінці використовують тільки 9,8 % респондентів, проте при вторинному її використовують — 25,8 %;

• найбільше популярним методом оцінки проекту є показник внутрішньої норми прибутковості (доходності). Він використовується як первинний метод 53,6 % респондентів;

• визначення періоду окупності використовували 44,0 % респондентів при вторинній оцінці проекту, що свідчить про те, що показник використовувався як обмеження, що варто виконати, а не як критерій вигоди.

У тих випадках, коли стоїть вибір проекту з запропонованих двох або кількох, важливим питанням є визначення методу оцінки проектів. Якщо використовувати всі описані вище методики оцінки проекту, то різноманітного роду допущення призведуть до того, що оцінки по цих методиках будуть різні. Тому менеджер підбирає два прийнятних методи, для порівняння оцінок по двох або кількох проектах і на цій основі робить вибір.