Максимум енергії проґресу

Як і завжди, землеробство володіє трьома продуктивними одиницями — менше йому залишати не можна, бо почнеться занепад. Але тепер це такі велетенські одиниці, що дві із п’яти лишаються не спожиті на земній кулі — їх споживають кос­мічні міста, колонії на Місяці й Марсі. Земля стала житницею Сонячної системи. Їжа нічого не коштує, отже, поняття вартос­ті взагалі відмерло. Демографічні проблеми людство якось розв’язало, надмір багатств для особистого користування не вабить людину — її вабить творча праця. Вона, праця, і є найвищою нагородою. Так я уявляю майбутнє людства — може, навіть не вельми далеке. Якщо вже найрозвиненіші країни почали продукувати енерґію проґресу, то є надія, що інші їх наздоженуть. Гадаю, тут вельми важливе знання енерґетичних процесів в економіці — вони, ці знання, мають стати розкритою книгою.

І нарешті треба показати, як і чому виникає занепад нації. Коротко можна сказати так: багатства продукує свобода. Сво­бода володіти засобами виробництва, свобода торгівлі, свобо­да слова й творчості. І навпаки: несвобода сковує рух соняч­ної енерґії в артеріях економічного організму, породжує за­стій. Наслідки ті ж самі, до яких приводять застійні явища кровообігу в живому організмі, — виникнення тромбів, ган­грена й смерть. Це навіть не порівняння, а буквально той самий процес: там і там рухається сонячна енерґія, а вона всюди має рухатися вільно.

Отож покажемо модель тоталітарної держави, де перемогли шість крайнощів, котрі ховає в собі Темрява.

Тоталітарна держава

Держава залишає в сільському господарстві саму лише со­лому, а зерно повністю відбирає — до останньої зернини. Гадаю, тут не потрібно багато пояснень: нам аж занадто знайома ця катастрофічна ситуація. Логос ніби помер — його погли­нула держава, усюди панує цензурний гніт. Земля голодує разом з народом, врожайність падає з року в рік. Тим часом державний апарат розбухає неймовірно. Йому вже не досить п’яти Христових хлібин — він їх переліплює на шість. А це, як відомо, число Звіра: 666. Три шістки чи одна — це просто різні форми того ж самого. Далі пояснювати не варто: ми цього набачилися на нашій землі.

Україна здобула незалежність і за всіма зовнішніми озна­ками намагається стати демократичною державою. Та, окрім ознак зовнішніх, є ознаки глибинні: від СРСР нам дісталася економіка тоталітарної держави. Вслід за Марксом ми все ще приписуємо промисловості продуктивні одиниці, а їх там не­має. Це не означає, що я готовий зруйнувати промисловість, але ж не слід за допомогою промисловості руйнувати сільське господарство — так ми ніколи не подолаємо кризи. Та й держава наша має стати значно скромнішою — не виходити поза можливості природи.

Треба на державному рівні сприяти розвиткові фермерст­ва — нашим зразком має стати сільське господарство США. Слід віддавати до суду тих, хто гальмує розвиток фермерст­ва – від найнижчих посадових осіб до найвищих. Тут ми повинні бути безжально суворими, бо це єдиний шлях до порятунку.

А найголовніше ось що: треба, щоб увесь народ нарешті зрозумів, що з нами діється й чим це загрожує, — тоді нам легше буде уникнути катастрофи.

Січень, 1997р.