- •13. Регулювання, прогнозування і планування діяльності …………………... 253
- •13.1. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання …………………………………………………………. 253
- •16. Витрати і ціни на продукцію …………………………….…...................….. 338
- •Вступ до економіки підприємства
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання
- •1.1. Поняття, цілі й напрямки діяльності підприємства
- •1.2. Правові основи функціонування підприємства
- •1.3. Класифікація підприємств
- •1.4. Добровільні та інституціональні об’єднання підприємств
- •1.5. Ринкове середовище господарювання підприємств
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 2. Основи підприємницької діяльності
- •2.1. Підприємництво як сучасна форма господарювання
- •2.2. Договірні відносини і партнерські зв’язки в підприємництві
- •Класифікація підприємницьких договорів за сферами діяльності
- •2.3. Міжнародна підприємницька діяльність
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 3. Управління підприємствами
- •3.1. Сутність і функції процесу управління
- •3.2. Методи управління діяльністю підприємств
- •3.3. Організаційні структури управління підприємствами
- •3.4. Вищі органи державного управління підприємствами
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 4. Персонал
- •4.1. Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства
- •4.2. Кадрова політика та система управління персоналом
- •4.3. Оцінка персоналу як важливіший елемент системи управління трудовим колективом
- •Оцінка стажу роботи персоналу фірми
- •Оцінка активності участі працівників у системі підвищення професійності
- •Оцінка ознак, що характеризують ділові якості робітників
- •Оцінки ознак, що характеризують результати праці робітників
- •Оцінки ознак, що характеризують ділові якості спеціалістів служб
- •Оцінки ознак, що характеризують ділові якості керівників служб
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 5. Виробничі фонди
- •5.1. Характеристика матеріальних активів (виробничих фондів і майна)
- •5.2. Оцінка, класифікація і структура основних фондів
- •5.3. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів
- •5.4. Структура, нормування і використання оборотних фондів підприємства
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 6. Нематеріальні ресурси та активи
- •6.1. Нематеріальні ресурси
- •6.2. Нематеріальні активи
- •6.3. Оцінка вартості нематеріальних активів
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 7. Оборотні кошти підприємства (організації)
- •7.1. Загальна характеристика і нормування
- •7.2. Ефективність використання оборотних коштів
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 8. Інвестиційні ресурси
- •8.1. Поняття та склад інвестицій
- •8.2. Визначення обсягу і джерел фінансування інвестицій
- •8.3. Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів)
- •8.4. Залучення іноземних інвестицій для розвитку й посилення ефективності діяльності суб’єктів господарювання
- •8.5. Інвестиційні проекти підприємств
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 9. Інноваційні процеси
- •9.1. Загальна характеристика інноваційних процесів
- •9.2. Науково-технічний прогрес, його пріоритетні напрями
- •9.3. Організаційний прогрес
- •9.4. Оцінка ефективності технічних і організаційних нововведень
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 10. Техніко-технологічна база виробництва
- •10.1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •10.2. Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства
- •10.3. Формування і використання виробничої потужності підприємства
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 11. Організація виробництва
- •11.1. Структура і принципи організації виробничого процесу
- •11.2. Організаційні типи виробництва
- •11.3. Організація виробничого процесу в часі
- •11.4. Методи організації виробництва
- •11.5. Підготовка виробництва
- •11.6. Суспільні форми організації виробництва
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 12. Виробнича та соціальна інфраструктура
- •12.1. Поняття, види і значення інфраструктури
- •12.2. Система технічного обслуговування
- •12.3. Соціальна інфраструктура і соціальна діяльність підприємства
- •12.4. Відтворення і розвиток інфраструктури
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 13. Регулювання, прогнозування і планування діяльності План лекції
- •13.1. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання
- •13.2. Прогнозування розвитку підприємств
- •13.3. Методологічні основи планування
- •13.4. Стратегія розвитку підприємства
- •13.5. Тактичне та оперативне планування. Бізнес-план
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 14. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції (послуг)
- •14.1. Загальна характеристика продукції
- •14.2. Особливості маркетингової діяльності підприємств
- •14.3. Матеріально-технічне забезпечення виробництва
- •14.4. Якість і конкурентоспроможність продукції
- •14.5. Стандартизація і сертифікація продукції
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 15. Продуктивність, мотивація та оплата праці
- •15.1. Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та фактори зростання
- •15.2. Мотивація трудової діяльності
- •15.3. Сучасна політика оплати праці
- •15.4. Застосовувані форми і системи оплати праці
- •15.5. Доплати і надбавки до заробітної плати. Преміювання персоналу
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 16. Витрати і ціни на продукцію
- •16.1. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції
- •16.2. Управління витратами на підприємстві
- •16.3. Сукупні витрати і собівартість продукції
- •16.4. Ціни на продукцію: сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 17. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності
- •17.1. Зміст і форми фінансової діяльності підприємства
- •17.2. Формування і використання прибутку
- •17.3. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •17.4. Сутнісна характеристика і вимірювання ефективності виробництва
- •17.5. Фактори зростання ефективності виробництва (діяльності) підприємства
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 18. Економічна безпека підприємства
- •18.1. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства
- •18.2. Напрями забезпечення економічної безпеки
- •18.3. Служба безпеки підприємства
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 19. Реструктуризація і санація підприємств та організацій
- •19.1. Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємств
- •19.2. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств
- •19.3. Санація (фінансове оздоровлення) суб’єктів господарювання
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Тема 20. Банкрутство та ліквідація підприємств
- •20.1. Банкрутство підприємств як економічне явище та методичні основи визначення ймовірності їх банкрутства
- •20.3. Ліквідація збанкрутілих підприємств
- •Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
- •Словник термінів
- •Список Рекомендованих Законів україни
- •Список рекомендованої навчальної літератури
3.2. Методи управління діяльністю підприємств
Практична реалізація функцій управління здійснюється за допомогою системи методів управління. Привести в дію організовану систему, щоб одержати потрібний результат, можна лише через вплив на неї керуючого органу чи особи. При цьому необхідні певні інструменти погодженого впливу, які й забезпечують досягнення поставлених цілей. Такі інструменти заведено називати методами управління. Методи управління – це способи впливу на окремих працівників і трудові колективи в цілому, які необхідні для досягнення цілей фірми (підприємства, організації).
Управління фірмою (підприємством, організацією) спрямоване на людей, коло їхніх інтересів, передовсім матеріальних. Тому основою класифікації методів управління є внутрішній зміст мотивів, якими керується людина у процесі виробничої чи іншої діяльності. За своїм змістом мотиви діяльності можна поділити на матеріальні, соціальні та мотиви примусового характеру. Відповідно до цього розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні методи управління діяльністю підприємств.
Усі названі методи управління діяльністю підприємств органічно взаємозв’язані й використовуються не ізольовано, а комплексно. Проте провідними треба вважати саме економічні методи. Організаційні методи створюють передумови для використання економічних методів. Соціально-психологічні методи доповнюють організаційні та економічні й утворюють у сукупності необхідний арсенал засобів управління діяльністю підприємства, будь-якого суб’єкта підприємницької чи іншої діяльності.
1. Економічні методи управління – це методи, які реалізують матеріальні інтереси участі людини у будь-якій діяльності через використання товарно-грошових відносин. Ці методи мають два аспекти реалізації.
Перший аспект характеризує процес управління, зорієнтований на використання створеного на загальнодержавному рівні економічного сегмента зовнішнього середовища. Суть цього аспекту:
- формування системи оподаткування суб’єктів господарювання;
- визначення дійової амортизаційної політики, яка сприяла б оновленню (відтворенню) матеріальних активів підприємства;
- належне формування і здійснення митної політики;
- встановлення державою мінімального рівня заробітної плати, пенсій.
Другий аспект економічних методів управління зв’язано з управлінським процесом, орієнтованим на використання різноманітних економічних важелів, таких як фінансування, кредитування, ціноутворення, штрафні санкції тощо.
2. Соціально-психологічні методи управління реалізують мотиви соціальної поведінки людини. Адже рівень сучасного виробництва, зростання загальноосвітнього і професійно-кваліфікаційного рівня працівників зумовлюють суттєві зміни в системі ціннісних орієнтацій і структурі мотивації трудової діяльності людей. Традиційні форми матеріального заохочення поступово втрачають свій пріоритетний стимулюючий вплив. Усе більшого значення набувають такі чинники, як змістовність і творчий характер праці, можливості для прояву ініціативи, суспільне визнання, моральне заохочення тощо. Тому розуміння закономірностей соціальної психології та індивідуальної психіки працівника є необхідною умовою ефективного управління виробництвом чи будь-яким іншим видом діяльності. Практична реалізація соціально-психологічних методів управління здійснюється за допомогою різноманітних засобів соціального орієнтування та регулювання, групової динаміки, розв’язання конфліктних ситуацій, гуманізації праці тощо.
3. Організаційні методи управління базуються на мотивах примусового характеру. Їхнє існування і практичне застосування обумовлене заінтересованістю людей у спільній організації праці.
Організаційні методи управління – це комплекс способів і прийомів впливу на працівників, заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва. Усі організаційні методи управління поділяють на регламентні й розпорядчі.
Зміст регламентних методів полягає у формуванні структури та ієрархії управління, делегуванні повноважень і відповідальності певним категоріям працівників фірми, визначенні орієнтирів діяльності підлеглих, наданні методично-інструктивної та іншої допомоги виконавцям.
Розпорядчі методи управління охоплюють поточну (оперативну) організаційну роботу і базуються, як правило, на наказах керівників підприємств. Вони передбачають визначення конкретних завдань для виконавців, розподіл цих завдань між ними, контроль виконання, проведення нарад з питань поточної діяльності фірми (підприємства, організації).
Професійно вміле застосування економічних, соціально-психологічних та організаційних методів управління здебільшого забезпечує достатньо ефективне господарювання.
