9.4. Оцінка ефективності технічних і організаційних нововведень
До груп технічних новин і нововведень, стосовно яких визначаються й оцінюються економічна та інші види ефективності, належать створення, виробництво і використання нових або модернізація (поліпшення експлуатаційних характеристик) існуючих засобів праці (машин, устаткування, будівель, споруд, передавальних пристроїв), предметів праці (сировини, матеріалів, палива, енергії) і споживання (продукції для безпосереднього задоволення потреб населення), технологічних процесів, включаючи винаходи й раціоналізаторські пропозиції.
Єдиним узагальнюючим показником економічної ефективності будь-якої групи технічних нововведень служить економічний ефект, що характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних (фактичних) результатів над сумарними витратами ресурсів за певний розрахунковий період. Залежно від кола вирішуваних завдань величину економічного ефекту можна і треба обчислювати в одній із двох форм – народногосподарській (загальний ефект за умовами використання нововведень) і внутрішньогосподарський (ефект, одержуваний окремо розробником, виробником і споживачем технічних новин або нововведень).
Народногосподарський економічний ефект визначається через порівнювання результатів від застосування технічних нововведень, всіх витрат на їхню розробку, виробництво та споживання. Він відбиває ефективність тієї чи іншої групи технічних нововведень з погляду їхнього впливу на кінцеві показники розвитку економіки країни. Ця форма економічного ефекту як оцінний показник використовується на стадіях обґрунтування доцільності розробки та наступної реалізації нових технічних рішень і вибору найкращого варіанту.
Внутрішньогосподарський (комерційний) економічний ефект, що обчислюється на окремих стадіях відтворювального циклу «наука-виробництво-експлуатація (споживання)», дає змогу оцінювати ефективність певних технічних новин і нововведень з огляду на ринкові економічні інтереси окремих науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, підприємств-продуцентів і підприємств-споживачів. Ця форма економічного ефекту як оцінний показник використовується у процесі реалізації нововведень, коли вже відомі ціни на нову науково-технічну продукцію і обсяги її виробництва.
Незважаючи на відмінності між двома формами виразу економічного ефекту способи їхнього обчислення є ідентичними. Вони визначаються як різниця між результатами (продукцією, роботою, послугами у вартісній оцінці) і витратами на досягнення за певний розрахунковий період. Алгоритм обчислення народногосподарської економічної ефективності технічних нововведень зображено на рис. 9.4.
Рис. 9.4. Алгоритм обчислення народногосподарської ефективності технічних нововведень
Наявність народногосподарського економічного ефекту від того чи іншого технічного нововведення не завжди свідчить про доцільність його використання. Таке може трапитись у разі, коли економічно вигідне для народного господарства в цілому нове технічне рішення призводить до погіршання певних економічних показників діяльності окремих наукових організацій або підприємств, причетних до відтворювального циклу «наука-виробництво-експлуатація (споживання)». Тому необхідно завжди визначати крім загальної величини економічного ефекту ще і внутрішньогосподарський економічний ефект.
За сучасних умов розбудови соціально орієнтованої економіки стає можливим і необхідним новий підхід до визначення ефективності технічних нововведень. Його суть полягає у визнанні безумовної пріоритетності критеріїв соціальної ефективності й екологічної безпеки об’єктів технічних нововведень щодо критерію економічної ефективності. Процедурний механізм порівнювання й вибору кращого з можливих варіантів технічних нововведень здійснюється у певній послідовності.
По-перше, проводиться ранжирування цілей розробки, виробництва й використання об’єктів технічних новин. До вищого рангу відносять вимоги екологічної безпеки, до нижчого – максимізацію економічної ефективності.
По-друге, можливі варіанти технічних новин однакового функціонального призначення проходять перевірку на відповідність соціальним цілям і вимогам екологічної безпеки, що містяться в державних і міжнародних стандартах, а також у нормативах соціального характеру, – якщо новини не відповідають таким цілям і вимогам, то вони мають бути відхилені незалежно від рівня їхньої економічної ефективності.
По-третє, на кінцевій стадії процесу порівняння й вибору потрібно розглядати тільки соціально й екологічно допустимі (ефективні) варіанти технічних нововведень. Кращий з них визначається за економічним критерієм.
Всю сукупність нових організаційних рішень можна умовно розподілити на дві групи: 1) організаційні нововведення, здійснення яких потребує певних додаткових одночасних витрат (капітальних вкладень); 2) ті з них, що не потребують додаткових інвестицій.
Визначення і оцінка економічної ефективності організаційних нововведень, що належать до першої групи (наприклад, організація нових виробництв; реконструкція або технічне переозброєння) здійснюються так само, як і нових технічних рішень. Водночас слід ураховувати одну важливу обставину – до складу поточних витрат треба включати додатково транспортні витрати, а також втрати сировини (матеріалів) і готової продукції за їхнього транспортування і зберігання.
Ефективність другої групи – безвитратних нових організаційних рішень (запровадження бригадної або іншої прогресивної форми організації та оплати праці; удосконалення окремих елементів господарського механізму – організаційних структур управління, систем планування й фінансування; створення нових ринкових структур) визначають здебільшого на підставі обчислення економії поточних витрат, зумовленої здійсненням таких нововведень. У кожному конкретному випадку необхідно окреслювати коло показників для оцінки ефективності тієї чи іншої групи безвитратних організаційних рішень.