Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
Параграф 10.1
1. Що таке техніко-технологічна база підприємства? Розкрийте її структуру. (рис. 10.1)
2. Дайте порівняльну характеристику традиційному та інноваційному типам виробництва. (табл. 10.1)
Параграф 10.2
3. Визначте суть технічного розвитку підприємства та його форм. (рис. 10.2)
4. Назвіть показники (основні та додаткові) оцінки технічного рівня підприємства. (табл. 10.2)
5. Охарактеризуйте етапи системи економічного управління технічним розвитком на підприємстві.
6. Які проблеми необхідно вирішувати для формування стратегії технічного розвитку підприємства?
7. Назвіть заходи, які необхідні для реалізації програм технічного розвитку підприємства. (рис. 10.3)
Параграф 10.3
8. Що таке виробнича потужність підприємства?
9. Які види потужності підприємства Ви знаєте?
10. Назвіть чинники формування величини виробничої потужності підприємства.
11. Охарактеризуйте методичні принципи розрахунку виробничої потужності підприємства.
12. Які показники використовуються для визначення рівня використання виробничої потужності?
Тема 11. Організація виробництва
План лекції
11.1. Структура і принципи організації виробничого процесу
11.2. Організаційні типи виробництва
11.3. Організація виробничого процесу в часі
11.4. Методи організації виробництва
11.5. Підготовка виробництва
11.6. Суспільні форми організації виробництва
11.1. Структура і принципи організації виробничого процесу
Виробничий процес – це сукупність взаємозв’язаних дій людей, засобів праці та природи, потрібних для виготовлення продукції. Елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці (рис. 11.1). Це ресурсні складові виробничого процесу, які потребують певної витрати коштів. Поряд з цим у багатьох виробництвах використовуються природні процеси (біологічні, хімічні процеси в аграрних та аграрно-промислових виробництвах, сушіння, остуджування деталей після термічної обробки тощо). Природні процеси потребують витрат часу, а ресурси витрачаються тільки у разі їхньої штучної інтенсифікації.
Рис. 11.1. Схема виробничого процесу
На підприємствах здійснюються виробничі процеси, які класифікують за ознаками: 1) призначення, 2) перебіг у часі, 3) ступінь автоматизації.
1. За призначенням виробничі процеси поділяються на основні, допоміжні та обслуговуючі. Основні процеси – це процеси виготовлення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу. Основні процеси у низці виробництв поділяються на стадії: заготівельну, обробну, випускну (складальну). Разом вони утворюють основне виробництво. До допоміжних належать процеси виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального перебігу основних процесів. Вони утворюють такі допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне та енергетичне. Обслуговуючі процеси (складські, транспортні) забезпечують нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів.
2. За перебігом у часі виробничі процеси поділяють на дискретні (перервні) та безперервні. Дискретним процесам притаманна циклічність, пов’язана з виготовленням виробів певної форми, які обчислюються в штуках (машини, прилади, одяг). Безперервні процеси властиві виробництву продукції, яка не має сталого об’єму й форми (сипкі, рідкі, газоподібні речовини), тому їхній перебіг не потребує технологічної циклічності.
3. За ступенем автоматизації розрізняють ручні, механізовані, автоматизовані та автоматичні процеси. Ручні процеси здійснюються робітником, фізична сила якого є основним джерелом енергії. Механізовані процеси виконуються робітником за допомогою машин. Робітник керує машинами і виконує тільки допоміжні операції. Автоматизовані процеси виконуються машинами під наглядом робітника, але за ним залишаються деякі допоміжні операції. Автоматичні процеси здійснюються машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою.
Основною структурною одиницею виробничого процесу є операція. Операція – це закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над тим самим предметом праці без переналагоджування устаткування. Серед операцій виділяють технологічні, сукупність яких утворює технологічний процес, який є головною складовою виробничого процесу. Технологічний процес – це сукупність дій зі зміни і визначення стану предмета праці.
Виробничий процес та окремі його операції мають бути раціонально організовані у просторі й часі. Для цього при проектуванні та організації виробничого процесу слід дотримуватися певних принципів, до яких належать: спеціалізація, пропорційність, паралельність, прямоточність, безперервність, ритмічність, автоматичність, гнучкість, гомеостатичність.
1. Принцип спеціалізації означає обмеження різноманітності елементів виробничого процесу – зменшення номенклатури продукції, а також різновидів виробничих операцій. Підвищуючи однорідність виробництва, спеціалізація спрощує його організацію, створює передумови для автоматизації, унаслідок чого покращується використання ресурсів підприємства, підвищується якість продукції, знижується її собівартість.
Рівень внутрішньозаводської спеціалізації істотно залежить від конструктивної, технологічної та організаційної уніфікації. Уніфікація – це зведення продукції, методів її виробництва або їхніх елементів до єдиних форм, розмірів, структури, складу. Уніфікація дає змогу зменшити номенклатуру деталей і вузлів, розумно обмежити різноманітність методів виробництва, типи й марки устаткування, маршрути виготовлення деталей.
Додержання принципу спеціалізації істотно впливає на здійснення інших принципів раціональної організації виробничого процесу.
2. Принцип пропорційності потребує узгодження пропускної спроможності процесу, усієї системи підрозділів і машин. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно зв’язаних ланок виробництва пропорційна обсягу виконуваних робіт. Порушення цього принципу призводить до неповного завантаження окремих підрозділів. На підприємствах із складною структурою виробництва важко досягти повної пропорційності потужностей окремих підрозділів (бригад, дільниць, цехів, виробництв). Вона порушується внаслідок освоєння нових виробів, неоднакових темпів зниження їхньої трудомісткості в різних підрозділах. Виникнення диспропорцій – закономірний результат розвитку виробництва. Проте їх потрібно передбачати й мінімізувати.
3. Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Додержання цього принципу є важливим у виготовленні складних виробів, що компонуються з багатьох деталей, вузлів, агрегатів, виробництво, яких потребувало тривалого часу. Паралельність досягається раціональним розділенням виробів на складові частини, суміщенням часу виконання різних операцій над ними, одночасним виготовленням різних виробів. Паралельне виконання робіт на робочому місці забезпечується багатоінструментальною обробкою заготівок, суміщенням часу виконання основних і допоміжних операцій.
4. Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях і операціях виробничого процесу. Для дотримання цього принципу цехи, дільниці, робочі місця (наскільки це можливо) розміщують за ходом технологічного процесу. Допоміжні виробництва, служби, склади, у свою чергу, тримають якнайближче до тих підрозділів, котрі вони обслуговують.
5. Принцип безперервності потребує, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними або зовсім їх не було. Цей принцип реалізовується в безперервних виробництвах (металургійному, хімічному, енергетичному). У перервному виробництві повністю ліквідувати перерви неможливо з технологічних і організаційних причин. За таких умов важливим завданням є мінімізація перерв у виробничому циклі через синхронізацію операцій, застосування прогресивних методів оперативного управління виробництвом. Безперервність виробничого процесу треба доповнювати безперервністю роботи устаткування й робітників.
6. Принцип ритмічності – це коли робота підрозділів підприємства і випуск продукції здійснюються за певним ритмом, певною повторюваністю. За додержання цього принципу в однакові проміжки часу виготовляють однакову або таку, що рівномірно зростає, кількість продукції, забезпечуючи рівномірне завантаження робочих місць. Ритмічна робота дає змогу повніше використати виробничу потужність підприємства і його підрозділів.
7. Принцип автоматичності передбачає економічно обґрунтоване звільнення людини від участі у виконанні операцій виробничого процесу. Особливо актуальною є реалізація цього принципу у виробництвах із важкими та шкідливими умовами праці. Автоматизуються не тільки виробничі процеси, а й інші сфери діяльності людини, зокрема управління.
8. Принцип гнучкості означає, що виробничий процес має оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, зв’язаних із переходом на виготовлення іншої продукції або з її модифікацією. Гнучкість виробничого процесу уможливлює освоєння нової продукції в короткий термін і з меншими витратами. Значення принципу гнучкості особливо зростає за умов прискорених темпів науково-технічного прогресу. Гнучке виробництво швидко адаптується до зміни кон’юнктури ринку, що підвищує його конкурентоспроможність. Гнучкість виробничого процесу досягається універсалізацією знарядь праці, засобів автоматизації та методів обробки.
9. Принцип гомеостатичності полягає в тому, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам. Це досягається створенням технічних та організаційних механізмів саморегулювання і стабілізації. До стабілізаційних організаційних систем належать системи оперативного планування й регулювання виробництва, планово-запобіжного ремонту устаткування, резервних запасів та інших заходів.
Розглянуті принципи раціональної організації виробничого процесу тісно між собою зв’язані, доповнюють один одного і різною мірою реалізуються на практиці. Проектуючи виробничий процес, його організацію треба враховувати ці принципи, але оптимальні організаційно-технічні рішення вибирати за критерієм економічної ефективності.