Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка підприємства.конспект лекцій.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів

Параграф 7.1

1. Що таке оборотні кошти і який їх елементний склад?

2. Назвіть методи розрахунку нормативів оборотних коштів.

3. Як розраховується норматив оборотних коштів у виробничих запасах?

4. Як розраховується норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві?

5. Як розраховується норматив оборотних коштів в інших нормованих елементах?

Параграф 7.2

9. Охарактеризуйте складові ефективності використання оборотних коштів.

10. Що таке вивільнення з обороту грошових коштів та які є його види?

Тема 8. Інвестиційні ресурси

План лекції

8.1. Поняття та склад інвестицій

8.2. Визначення обсягу і джерел фінансування інвестицій

8.3. Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів)

8.4. Залучення іноземних інвестицій для розвитку й посилення ефективності діяльності суб’єктів господарювання

8.5. Інвестиційні проекти підприємств

8.1. Поняття та склад інвестицій

У різних галузях економіки України приблизно одну третину обсягу фінансових коштів підприємств становлять інвестиції. Інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність (для одержання прибутку). Той, хто має капітал (гроші) і вкладає його у ту чи іншу комерційну справу, називається інвестором, а процес вкладення капіталу – інвестуванням (довгостроковим фінансуванням). У будь-якій підприємницькій діяльності інвесторами можуть бути юридичні і фізичні особи.

Для сутнісно-змістової характеристики інвестицій істотне теоретичне і практичне значення має визначення різновидів інвестицій за окремими ознаками, тобто за їхнім функціонально-елементним складом (рис. 8.1).

Залежно від того, де вкладається капітал (у межах країни чи за кордоном), виокремлюють внутрішні (вітчизняні) й зовнішні (іноземні) інвестиції. У свою чергу внутрішні інвестиції поділяються на фінансові та реальні, а зовнішні – на прямі й портфельні.

Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для купівлі акцій, облігацій та інших цінних паперів, що їх випускають підприємства або держава. У літературі з питань політичної економії капітал у вигляді цінних паперів називається ще фондовим, або фіктивним, оскільки він не є реальним багатством і не має ретельної вартості (на відміну від капіталу, вкладеного в різні сфери та галузі суспільного виробництва).

Рис. 8.1. Функціонально-елементний склад інвестицій підприємства

Реальні інвестиції – це вкладення капіталу (грошей) у різні сфери та галузі народного господарства з метою оновлення існуючих і створення нових «капітальних» матеріальних благ. Такі реальні інвестиції ще називають виробничими; проте в практиці господарювання за ними закріпилась інша назва – капітальні вкладення.

Зовнішні прямі інвестиції – це вкладення капіталу за кордоном, що за величиною становить не менше 10% вартості конкретного проекту.

Закордонні інвестицій, менші за 10% вартості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту називаються портфельними.

За загальновживаним визначенням капітальні вкладення – це періодично здійснюванні довгострокові витрати капіталу на відтворення основних фондів і об’єктів соціальної інфраструктури підприємства. Розрізняють валові й чисті капітальні вкладення. Валові капітальні вкладення – це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте й розширене відтворення виробничих основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури, а чисті – витрати лише на розширене відтворення.

До складу капітальних вкладень включають: 1) вартість будівельно-монтажних робіт; 2) вартість усіх видів виробничого устаткування, а також зарахованих до основних фондів інструментів та інвентарю; 3) інші капітальні роботи й витрати. До останніх належать: вартість земельних ділянок; роботи із глибокого розвідувального буріння на нафту, газ і термальну воду; проектні роботи; науково-дослідні роботи; вартість придбаних патентів і ліцензій; витрати на підготовку експлуатаційних кадрів для підприємств, що будуються, вартість нетитульних тимчасових споруд, необхідних за будівництва виробничих об’єктів тощо. Співвідношення між переліченими видами капітальних витрат характеризує елементно-технологічну структуру капітальних вкладень.