Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
Параграф 14.1
1. Як Ви розумієте поняття продукція, предмет праці і продукт праці?
2. Що таке «номенклатура» і «асортимент»?
3. Які є вимірниками обсягу продукції?
4. Охарактеризуйте показники товарної, валової та чистої продукції.
5. Що таке плановий і фактичні обсяги реалізованої продукції?
Параграф 14.2
6. Визначте, що таке маркетинг та охарактеризуйте його об’єкти, принципи та концепції.
7. Охарактеризуйте виробничу, продуктову та комерційну концепції.
8. Охарактеризуйте концепції маркетингу та соціального маркетингу.
9. Дайте характеристику таким категоріям маркетингу, як стратегія, тактика, попит і сегмент.
10. Дайте характеристику стратегіям охоплення ринку.
11. Дайте характеристику стратегіям виходу на ринок.
Параграф 14.3
12. Що таке матеріально-технічне забезпечення, який механізм його постачання?
13. Охарактеризуйте роботу підприємства з постачальниками матеріалів.
14. Яка це децентралізована, централізована та інтегрована система забезпечення робочих місць?
15. Які види запасів матеріалів Ви знаєте?
16. Як Ви розумієте систему «максимум-мінімум»?
Параграф 14.4
17. Як Ви розумієте якість і технічний рівень продукції?
18. Охарактеризуйте абсолютний, відносний, перспективний і оптимальний рівні якості продукції.
19. Якими показниками оцінюється якість знарядь праці?
20. Якими показниками оцінюється якість предметів праці?
21. Назвіть методи визначення рівня якості виробів.
22. Що таке КСП, КСП продукції та КСП підприємства?
23. Назвіть схему та показники оцінки КСП продукції підприємств.
24. Охарактеризуйте соціально-економічне значення і шляхи підвищення якості і КСП продукції підприємства.
25. Охарактеризуйте способи підвищення якості і КСП продукції підприємства.
Параграф 14.5
26. В чому полягає суть стандартизації? Назвіть її принципи.
27. Що відноситься до нормативно-технічної документації?
28. Охарактеризуйте міжнародні стандарти.
29. Охарактеризуйте державні стандарти.
30. Охарактеризуйте галузеві стандарти та стандарти інженерних товариств.
31. Охарактеризуйте стандарти підприємств.
32. Охарактеризуйте, що таке стандарти і технічні умови.
33. В чому полягає суть сертифікації? Назвіть її види.
34. Назвіть міжнародні системи сертифікації.
35. Що таке власні системи якості і для чого вони потрібні?
Тема 15. Продуктивність, мотивація та оплата праці
План лекції
15.1. Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та фактори зростання
15.2. Мотивація трудової діяльності
15.3. Сучасна політика оплати праці
15.4. Застосовувані форми і системи оплати праці
15.5. Доплати і надбавки до заробітної плати. Преміювання персоналу
15.1. Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та фактори зростання
Під продуктивністю праці розуміють ефективність трудових витрат, здатність праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ. Підвищення продуктивності праці характеризує економію сукупної (живої, уречевленої і майбутньої) праці. Воно полягає в тому, що частка живої праці зменшується, а уречевленої збільшується, проте збільшується в такий спосіб, що загальна величина трудомісткості товарів зменшується.
Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції.
Різноманітність підходів до визначення рівня продуктивності праці залежить від специфіки діяльності підприємств або їхніх підрозділів, від мети розрахунків і базується на методичних особливостях (рис. 15.1).
Якщо показники виробітку мають більш узагальнюючий, універсальний характер, то показники трудомісткості можна розраховувати за окремими видами продукції та використовувати для розрахунків потрібної кількості робітників, виявлення конкретних резервів підвищення продуктивності праці.
Рис. 15.1. Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці
Натуральні показники виробітку найбільш точно відображають динаміку продуктивності праці, але можуть бути застосовані лише на підприємствах, що випускають однорідну продукцію. Використання так званих умовно-натуральних вимірювачів (наприклад, умовна консервна банка) дозволяє розширити можливість застосування цих показників.
Трудові показники потребують добре налагодженої роботи з технічного нормування та обліку праці. Переважно їх використовують на робочих місцях, дільницях, цехах, що випускають різнорідну продукцію, та за наявності значних обсягів незавершеного виробництва, яке неможливо виміряти у натуральних і грошових одиницях.
Найуніверсальнішими, а тому й найпоширенішими, є вартісні показники виробітку. Вони можуть застосовуватись для визначення рівня та динаміки продуктивності праці на підприємствах з різноманітною продукцією, що випускається, і послугами, що надаються. Для забезпечення точності вимірювання продуктивності праці (особливо її динаміки) за вартісними показниками слід ураховувати вплив на її рівень передовсім цінового фактора.
Цілеспрямоване управління продуктивністю праці, розробка конкретних програм ефективнішого використання трудового потенціалу підприємства потребують класифікації факторів її динаміки. З огляду на можливості впливу на діяльність підприємства всі фактори зростання продуктивності праці поділяють на дві групи – зовнішні та внутрішні.
До групи зовнішніх факторів належать ті, що об’єктивно перебувають поза контролем окремого підприємства (загальнодержавні і загальноекономічні – законодавство, політика і стратегія, ринкова інфраструктура; макроструктурні зрушення в суспільстві; природні ресурси), а до внутрішніх – ті, на які підприємство може безпосередньо впливати (характер продукції, технологія та обладнання, матеріали, енергія; персонал, організація виробництва й праці, система мотивації тощо). Проте зовнішні чинники теж мають для підприємства великий господарський інтерес. Урахувавши їх, можна ґрунтовніше мотивувати відповідні управлінські рішення, які дають змогу виробити стратегію щодо продуктивності праці на тривалий період.
Окрім наведеної системної класифікації, у практиці господарювання для аналітичних цілей та укрупнених розрахунків можуть використовуватися й інші інтегровані групування факторів зростання продуктивності праці на підприємствах. За одним з можливих таких групувань усі фактори, що істотно впливають на продуктивність праці, можна об’єднати в такі групи:
- матеріально-технічні (удосконалення техніки й технології, застосування нових видів сировини та матеріалів тощо);
- організаційні (поглиблення спеціалізації, комбінування, удосконалення системи управління, організації праці тощо);
- економічні (удосконалення методів планування, систем оплати праці, участі працівників у прибутках тощо);
- соціальні (створення належного морально-психологічного клімату. нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу тощо);
- природні умови та географічне розміщення підприємств (цю групу факторів виділяють та аналізують переважно на підприємствах добувних та деяких переробних галузей промисловості).
У практиці управління підприємством завжди є актуальною необхідність кількісного визначення впливу окремих факторів на рівень продуктивності праці. Розрахунки базуються на виявленні резервів (невикористаних можливостей) зростання продуктивності праці, що виявляються як у просторі (для всіх ланок підприємства), так і в часі (за календарним графіком їхнього можливого використання).
Кількісний вплив окремих чинників деталізується за схемою рис. 15.2.
Розрахунки змінювання вихідної чисельності працівників за фактором продуктивності праці, здійснюються, як правило, через порівняння затрат праці на весь обсяг продукції за розрахунковими та базовими умовами діяльності відповідних категорій і груп працівників.
Рис. 15.2. Деталізована класифікація чинників для розрахунків можливого зростання продуктивності праці на підприємстві