Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів

Параграф 11.1

1. Дайте визначення виробничому потенціалу та назвіть його елементи. (рис. 11.1)

2. Назвіть класифікаційні складові виробничого процесу.

3. Що таке операція і технічний процес?

4. Охарактеризуйте принципи організації виробничих процесів.

Параграф 11.2

5. Дайте визначення типу виробництва та охарактеризуйте його типи.

6. Що таке коефіцієнт закріплення операцій?

7. Наведіть порівняльну характеристику типів виробництв. (табл. 11.1)

Параграф 11.3

8. Що таке виробничий цикл? Наведіть його структуру. (рис. 11.2)

9. Опишіть види перерв у робочий час.

10. Охарактеризуйте способи поєднання операцій технологічного процесу.

Параграф 11.4

11) Розкрийте суть і методи організації виробничого процесу.

12) Охарактеризуйте не потокове виробництво.

13) Охарактеризуйте потокове виробництво.

14) Що таке потокова лінія і як вони поділяються?

15) Охарактеризуйте поділ потокових ліній за номенклатурою виробів.

16) Охарактеризуйте поділ потокових ліній за ступенем перервності.

17) Охарактеризуйте поділ потокових ліній за способом підтримки ритму.

18) Охарактеризуйте поділ потокових ліній залежно від місця виконання операцій.

19) Як поділяються конвеєри за способом переміщення?

20) Назвіть переваги і недоліки потокового виробництва.

Параграф 11.5

21) В чому полягає суть складових підготовки виробництва?

22) Що таке технологічна підготовка виробництва і який комплекс робіт вона включає?

Параграф 11.6

23) Розкрийте суть концентрації виробництва та її видів і рівнів.

24) В чому суть спеціалізації?

25) Що таке конверсія і кооперування?

26) В чому полягає суть комбінації і диверсифікації?

Тема 12. Виробнича та соціальна інфраструктура

План лекції

12.1. Поняття, види і значення інфраструктури

12.2. Система технічного обслуговування

12.3. Соціальна інфраструктура і соціальна діяльність підприємства

12.4. Відтворення і розвиток інфраструктури

12.1. Поняття, види і значення інфраструктури

Результативність господарської діяльності підприємства визначається рівнем організації не тільки основних виробничих процесів. За умов постійного вдосконалення технічної бази виробництва все більшого значення набувають проблеми раціональної організації допоміжних та обслуговуючих процесів, тобто розвитку інфраструктури підприємства. Інфраструктура (від лат. infra – нижче, під та structura – побудова, розміщення) – це сукупність складових частин будь-якого об’єкта, що мають підпорядкований (допоміжний) характер і забезпечують умови для нормальної роботи об’єкта в цілому.

Інфраструктура підприємства – це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому. Інфраструктура – це своєрідний «тил виробництва», без якого неможлива його нормальна робота. Розрізняють виробничу та соціальну інфраструктури (рис. 12.1). До виробничої інфраструктури підприємства належать підрозділи, які не беруть безпосередньої участі у створенні профільної продукції, але своєю діяльністю створюють умови, необхідні для роботи основних виробничих цехів. Соціальна інфраструктура забезпечує задоволення соціально-побутових і культурних потреб працівників підприємства.

Виробнича інфраструктура суттєво впливає на економіку підприємства. За сучасних умов господарювання у сфері технічного обслуговування виробництва на різногалузевих підприємствах працює 45-50% загальної кількості персоналу. Це зумовлено не тільки великими обсягами робіт із обслуговування основного виробництва: багато допоміжних та обслуговуючих операцій мають такий характер, що їх дуже складно механізувати.

Рис. 12.1. Елементи інфраструктури підприємства

Зростання ролі і значення виробничої інфраструктури пояснюється таким:

1) підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги і складність робіт з ремонту й налагоджування устаткування, потребує розширення номенклатури інструменту, оснастки та пристосувань;

2) перехід до нових технологій та інтенсифікація технологічних режимів роботи устаткування підвищує вимоги до якості і збільшує потребу в енергії;

3) ускладнення виробничих процесів і поглиблення внутрішньовиробничих зв’язків між підрозділами збільшують обсяги робіт із транспортування вантажів;

4)  навантаження на комунікаційні мережі і природоохоронні споруди постійно зростають.

Для досягнення високих виробничо-господарських результатів важливо створити комфортне соціальне середовище, сприятливий психологічний клімат у трудовому колективі й соціальну мотивацію праці, тобто сформувати активно функціонуючу соціальну інфраструктуру. Усе це безпосередньо впливає на рівень продуктивності праці та кінцеві результати діяльності підприємства.

У цілому успішне господарювання в ринкових умовах неможливе без збалансованого розвитку як основного виробництва, так і виробничої та соціальної інфраструктур підприємства.