- •Тема 1.1. Соціально-економічні, політичні та кримінально-правові проблеми протидії сучасній злочинності. 16
- •Тема 1.2. Проблеми теорії, методології та гносеології в кримінально-правових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених. 36
- •Тема 1.3. Дослідження проблем Загальної частини кримінального законодавства в роботах вітчизняних вчених. 59
- •Тема 2.1. Проблеми кодифікації кримінального законодавства країн континентальної Європи та імплементації норм міжнародного кримінального права в законодавство України. 83
- •Тема 3.1. Компаративісти України про прогалини у загальній частині кк України, шляхи, засоби та перспективи їх розв’язання. 113
- •Введення в спецкурс
- •Тема 4.1. Загальнотеоретичні проблеми Особливої частини Кримінального кодексу України за дослідженнями українських учених. 163
- •Тема 4.2. Проблеми вдосконалення правового врегулювання окремих складів злочинів. 176
- •Тема 4.3. Проблеми кримінально-правового врегулювання злочинів у сфері економіки. 197
- •Тема 4.4. Податкові злочини, легалізація доходів злочинного походження та злочину у сфері митної справи: проблеми кримінально-правової кваліфікації. 230
- •II. Методика підсумкової оцінки формується таким чином:
- •III. Методичні рекомендації викладачу та студентам
- •Методичні вказівки студентам.
- •1.1.1. Зростання традиційних та поява нових злочинів в Україні – виклик перехідного періоду чи закономірні наслідки корисливо-накопичувальної моделі сучасних суспільних відносин.
- •1.1.3. Виклики нової злочинності та проблеми кримінального права в умовах глобалізації.
- •1.1.2. Нові, раніше не відомі в Україні склади злочинів та технологічний комплекс причин і умов їх виникнення.
- •1.1.3. Виклики нової злочинності та проблеми кримінального права в умовах глобалізації.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література
- •Тема 1.2. Проблеми теорії, методології та гносеології в кримінально-правових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених.
- •1.2.1. Проблеми методології кримінально-правових досліджень, гносеологічне та соціально-правове значення складу злочину.
- •1.2.1. Проблеми методології кримінально-правових досліджень, гносеологічне та соціально-правове значення складу злочину.
- •1.2.3. Проблеми розуміння сутності об’єкта злочину в контексті окремих післяреформених доктрин кримінального права.
- •Тема 1.3. Дослідження проблем Загальної частини кримінального законодавства в роботах вітчизняних вчених.
- •1.3.1. Характеристика проблем Загальної частини кримінального законодавства, кримінально-правового ризику, тлумачення оціночних категорій кримінального закону в дослідженнях вчених-юристів.
- •1.3.1. Характеристика проблем Загальної частини кримінального законодавства, кримінально-правового ризику, тлумачення оціночних категорій кримінального закону в дослідженнях вчених-юристів.
- •1.3.2. Дослідження понять співучасть у злочині та причинний зв’язок, необхідна оборона, темпоральна дія проміжного закону в публікаціях українських та російських вчених.
- •1.3.3. Дослідження проблеми взаємообумовленості санкцій та категорій злочинів, інституту примирення винного і потерпілого, подвійної форми вини у роботах українських та російських вчених.
- •2.1.1. Проблеми імплементації норм міжнародного кримінального права в законодавство України.
- •2.1.1. Проблеми імплементації норм міжнародного кримінального права в законодавство України.
- •2.1.2. Проблеми кримінального законодавства країн традиційно-формалізованої та прецедентної системи права в контексті проблем гармонізації з ним кримінального законодавства України.
- •2.1.3. Тенденції щодо формалізації кримінального права в країнах з традиційно прецедентною системою права.
- •2.1.4. Формування Загальноєвропейського міжнародного кримінального законодавства.
- •3.1.1. Інститути та окремі положення Загальної частини Кримінального законодавства країн континентальної Європи і снд, яких на думку українських компаративістів немає в Кримінальному Кодексі України.
- •3.1.2. Роз’вязання проблеми прогалин шляхом внесення доповнень в кк України.
- •3.1.3. Судовий прецедент як засіб розв’язання проблем прогалин та протиріч кримінального законодавства: аргументи за і проти.
- •3.2.1. Суб’єкт злочину за кримінальним законодавством різних країн.
- •3.2.2. Кримінальна відповідальність юридичних осіб: аргументи за і проти.
- •3.2.3. Особливості покарання юридичних осіб за кримінальним законодавством окремих країн.
- •3.2.4. Методологічні, етимологічні та праксеологічні засади покарання чи накладення адміністративного стягнення юридичних осіб.
- •4.1.2. Чи став кримінальний закон більш гуманним з прийняттям нового кк України, в контексті принципу гуманізму.
- •4.1.3. Статус арбітражного керуючого в кк України: проблеми та шляхи їх розв’язання.
- •Тема 4.2. Проблеми вдосконалення правового врегулювання окремих складів злочинів.
- •4.2.1. Проблеми кримінальної відповідальності за порушення виборчого права у контексті правових позицій Європейського суду з прав людини.
- •4.2.2. Проблеми врегулювання складу злочину про Екоцид: вітчизняне та зарубіжне законодавство.
- •4.2.3. Проблеми кримінальної відповідальності за насилля в сім’ї та торгівлю людьми.
- •4.2.4. Проблеми розмежування одержання хабара від проявів корупції та невиконання службовою особою своїх повноважень і обов’язків.
- •4.2.5. Проблеми кримінально-правової систематизації злочинів проти правосуддя.
- •Тема 4.3. Проблеми кримінально-правового врегулювання злочинів у сфері економіки.
- •4.3.1. Економічні злочини та злочини у сфері економіки в контексті пропозицій виділення в окремий розділ кк України злочинів у сфері підприємницької діяльності.
- •4.3.2. Чи можливе виділення злочинів в сфері підприємницької діяльності в окремий розділ кку ?
- •4.3.3. Проблеми визначення кількісних і вартісних ознак предмету посягання на злочин у сфері економіки.
- •4.3.4. Проблеми визначення матеріальної шкоди при здійсненні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •Тема 4.4. Податкові злочини, легалізація доходів злочинного походження та злочину у сфері митної справи: проблеми кримінально-правової кваліфікації.
- •4.4.1. Податкове планування та незаконне зменшення податкових зобов’язань.
- •4.4.2. Проблеми кваліфікації податкових злочинів.
- •4.4.3. Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом та ухилення від сплати податків: співвідношення та проблеми кваліфікації.
- •4.4.4. Кримінальне законодавство снд про злочини у сфері митної справи.
3.2.3. Особливості покарання юридичних осіб за кримінальним законодавством окремих країн.
Якими є особливості покарання юридичних осіб за кримінальним правом зарубіжних держав можна подивитись на матеріалах дослідника Г. Хайне, який наголошує [7], що корпоративні санкції не повинні мати репресивну, знищуючу мету, а залишати юрособі можливість виправити свою поведінку в майбутньому і привести свою діяльність у відповідність із законом. Ця мета, однак, вимагає приведення у відповідність кримінальних санкцій до юросіб з іншими галузями права, включаючи цивільне й адміністративне. Автор наводить такі види санкцій:
1) грошові стягнення: зобов’язання перед судом; компенсація і відшкодування збитків; штраф; повна конфіскація. У деяких державах штраф, що накладається на компанію, обчислюється як багаторазовий штраф за правопорушення фізичних осіб. В одних державах встановлені штрафи від $ 1 до 20 млн., в інших – набагато нижче, наприклад, у Швейцарії до 5 000 швейцарських франків, але за порушення антимонопольного законодавства штраф значно більший, а треті не визначають максимальний розмір штрафу (Данія). Антимонопольне законодавство ЄС передбачає компроміс між фіксованим штрафом і інтересами підприємства шляхом установлення суми виходячи з 10% обороту компанії в поточному році. У ФРН прокуратура іноді використовує можливості припинення розслідування, надані процесуальним правом (§ 153 КПК): провадження у справі припиняється, якщо корпорація висловить готовність до «взаємних поступок», наприклад, до загладжування шкоди або до грошових інвестицій у програми, що гарантують безпеку;
2) обмеження волі: призупинення деяких прав (Голландія, Фінляндія, Литва); заборона певної діяльності (Польща, Фінляндія, ЄС, Литва); регулювання випуску продукції (Голландія); усунення директора (ЄС); призначення довірчого керуючого (Голландія, Фінляндія); позбавлення ліцензії, заборона виконання певних дій, таких як участь у публічних заявках на підряд, випуск конкретних товарів, укладання контрактів, рекламна діяльність тощо; позбавлення наданих пільг, зокрема субсидій або податкових переваг (Франція, Голландія); закриття діяльності підприємства чи його окремих підрозділів (ЄС, Голландія, Литва); припинення діяльності підприємства (ЄС, Польща);
3) інші: попередження і догана, винесення рішення про відповідальність (ЄС); публікація судового рішення (Фінляндія, Голландія, Литва). Завдяки публікації судового рішення суспільство стає більш поінформованим і принцип чесної конкуренції діє краще, тому що корпорація піклується про збереження своєї репутації у засобах масової інформації.
До цього можна додати таке.
Згідно з КК Литви до юридичних осіб можуть бути застосовані такі покарання: 1) штраф (його максимальний розмір, порівняно з тим, що застосовується до фізичних осіб, є більшим у 33 рази); 2) обмеження діяльності (заборона займатися певними видами діяльності або зобов’язання закрити певні підрозділи) на строк від одного до 5 років; 3) ліквідація юридичної особи (суд зобов’язує її протягом певного строку припинити всю господарську, фінансову чи юридичну діяльність і закрити всі її підрозділи). Усі вони є основними покараннями. Суд також може оголосити про покарання через засоби масової інформації (статті 43, 47, 52, 53). Додатковим покаранням (засобом кримінального впливу), яке може бути застосовано до юридичної особи, є конфіскація майна (статті 67 і 72).
Покараннями, які можуть призначатись юридичній особі згідно з КК Естонії, є: 1) примусове припинення (у разі вчинення злочину І ступеня, яке призначається, якщо частиною діяльності юридичної особи стало вчинення злочинів); 2) грошове стягнення (у разі вчинення злочину II ступеня, воно ж може бути призначено юридичній особі також як додатковий вид покарання до примусового припинення); 3) штраф (у разі вчинення проступку) (статті 3, 4, 44, 46, 47).
Серед покарань, передбачених Законом Польщі «Про відповідальність колективних суб’єктів за дії, заборонені під загрозою покарання», такі: 1) грошове покарання; 2) заборона заохочення чи рекламування власної діяльності, виробів, послуг тощо; 3) заборона користуватися дотаціями, субвенціями, іншими формами фінансової допомоги з публічних коштів; 4) заборона отримувати публічні замовлення; 5) заборона користуватися допомогою міжнародних організацій, членом яких є Польща; 6) заборона ведення певної діяльності; 7) опублікування вироку. Крім покарань, застосовуються такі заходи, як конфіскація у різноманітних формах, обов’язок повернути майнову вигоду тощо.
Відповідно до статей 131-37 і 131-39 КК Франції за злочини і проступки до юридичних осіб можуть бути застосовані такі покарання: 1) штраф, розмір якого в п’ять разів більше розміру штрафу для фізичних осіб; 2) припинення діяльності; 3) поміщення під судовий нагляд; 4) заборона здійснювати певні види професійної чи громадської діяльності; 5) закриття всіх або одного чи кількох закладів цього підприємства, які служили вчиненню інкримінованих діянь; 6) виключення з участі у договорах, що укладаються від імені держави; 7) заборона звертатися з публічним закликом до розміщення вкладів або цінних паперів; 8) заборона пускати в обіг певні чеки або користуватися кредитними картками; 9) конфіскація речі, яка служила або була призначена для вчинення злочинного діяння, або речі, яка одержана в результаті злочинного діяння; 10) афішування або поширення винесеного вироку. Якщо це передбачено законом, можуть бути призначені декілька з перелічених покарань одночасно, у т.ч. штраф і одне або кілька інших покарань.
