3.2.3. Особливості покарання юридичних осіб за кримінальним законодавством окремих країн.

Якими є особливості покарання юридичних осіб за кримінальним правом зарубіжних держав можна подивитись на матеріалах дослідника Г. Хайне, який наголошує [7], що корпоративні санкції не повинні мати репресивну, знищуючу мету, а залишати юрособі можли­вість виправити свою поведінку в майбутньому і привести свою діяльність у відповідність із законом. Ця мета, однак, вимагає приведення у відповідність кримінальних санкцій до юросіб з ін­шими галузями права, включаючи цивільне й адміністративне. Автор наводить такі види санкцій:

1) грошові стягнення: зобов’язання перед судом; компенсація і відшкодування збитків; штраф; повна конфіскація. У деяких державах штраф, що накладається на компанію, обчислюється як багаторазовий штраф за правопорушення фізичних осіб. В одних державах встановлені штрафи від $ 1 до 20 млн., в інших – набагато нижче, наприклад, у Швейцарії до 5 000 швейцарських франків, але за порушення антимонопольного законодавства штраф значно більший, а треті не визначають максимальний розмір штрафу (Данія). Антимонопольне законодавство ЄС передбачає компроміс між фіксованим штрафом і інтересами підприємства шляхом установлення суми виходячи з 10% обороту компанії в поточному році. У ФРН прокуратура іноді використовує мож­ливості припинення розслідування, надані процесуальним пра­вом (§ 153 КПК): провадження у справі припиняється, якщо корпорація висловить готовність до «взаємних поступок», на­приклад, до загладжування шкоди або до грошових інвестицій у про­грами, що гарантують безпеку;

2) обмеження волі: призупинення деяких прав (Голландія, Фінляндія, Литва); заборона певної діяльності (Польща, Фін­ляндія, ЄС, Литва); регулювання випуску продукції (Голландія); усунення директора (ЄС); призначення довірчого керуючого (Голландія, Фінляндія); позбавлення ліцензії, заборона виконання певних дій, таких як участь у публічних заявках на підряд, випуск конкретних товарів, укладання контрактів, рекламна діяльність тощо; позбавлення наданих пільг, зокрема субсидій або подат­кових переваг (Франція, Голландія); закриття діяльності підприємства чи його окремих підрозділів (ЄС, Голландія, Литва); припинення діяльності підприємства (ЄС, Польща);

3) інші: попередження і догана, винесення рішення про відпо­відальність (ЄС); публікація судового рішення (Фінляндія, Гол­ландія, Литва). Завдяки публікації судового рішення суспільство стає більш поінформованим і принцип чесної конкуренції діє краще, тому що корпорація піклується про збереження своєї репутації у засобах масової інформації.

До цього можна додати таке.

Згідно з КК Литви до юридичних осіб можуть бути засто­совані такі покарання: 1) штраф (його максимальний розмір, порівняно з тим, що застосовується до фізичних осіб, є більшим у 33 рази); 2) обмеження діяльності (заборона займатися певними видами діяльності або зобов’язання закрити певні підрозділи) на строк від одного до 5 років; 3) ліквідація юридичної особи (суд зобов’язує її протягом певного строку припинити всю госпо­дарську, фінансову чи юридичну діяльність і закрити всі її підрозділи). Усі вони є основними покараннями. Суд також може оголосити про покарання через засоби масової інформації (статті 43, 47, 52, 53). Додатковим покаранням (засобом кримінального впливу), яке може бути застосовано до юридичної особи, є кон­фіскація майна (статті 67 і 72).

Покараннями, які можуть призначатись юридичній особі згід­но з КК Естонії, є: 1) примусове припинення (у разі вчинення злочину І ступеня, яке призначається, якщо частиною діяльності юридичної особи стало вчинення злочинів); 2) грошове стяг­нення (у разі вчинення злочину II ступеня, воно ж може бути призначено юридичній особі також як додатковий вид покарання до примусового припинення); 3) штраф (у разі вчинення про­ступку) (статті 3, 4, 44, 46, 47).

Серед покарань, передбачених Законом Польщі «Про від­повідальність колективних суб’єктів за дії, заборонені під загро­зою покарання», такі: 1) грошове покарання; 2) заборона заохо­чення чи рекламування власної діяльності, виробів, послуг тощо; 3) заборона користуватися дотаціями, субвенціями, іншими фор­мами фінансової допомоги з публічних коштів; 4) заборона отри­мувати публічні замовлення; 5) заборона користуватися допомо­гою міжнародних організацій, членом яких є Польща; 6) заборона ведення певної діяльності; 7) опублікування вироку. Крім пока­рань, застосовуються такі заходи, як конфіскація у різноманітних формах, обов’язок повернути майнову вигоду тощо.

Відповідно до статей 131-37 і 131-39 КК Франції за злочини і проступки до юридичних осіб можуть бути застосовані такі покарання: 1) штраф, розмір якого в п’ять разів більше розміру штрафу для фізичних осіб; 2) припинення діяльності; 3) по­міщення під судовий нагляд; 4) заборона здійснювати певні види професійної чи громадської діяльності; 5) закриття всіх або одно­го чи кількох закладів цього підприємства, які служили вчиненню інкримінованих діянь; 6) виключення з участі у договорах, що укладаються від імені держави; 7) заборона звертатися з пуб­лічним закликом до розміщення вкладів або цінних паперів; 8) заборона пускати в обіг певні чеки або користуватися кредитними картками; 9) конфіскація речі, яка служила або була призначена для вчинення злочинного діяння, або речі, яка одер­жана в результаті злочинного діяння; 10) афішування або по­ширення винесеного вироку. Якщо це передбачено законом, можуть бути призначені декілька з перелічених покарань одночасно, у т.ч. штраф і одне або кілька інших покарань.