4.4.4. Кримінальне законодавство снд про злочини у сфері митної справи.

Досліджуючи кримінальне законодавство країн колишнього СРСР щодо вирішення питання про злочини у сфері митної справи російські дослідники Душкін С. і Русов С. відзначають [4], що кримінальне законодавство країн ближнього зарубіжжя по-різному підходить до поняття та оцінки злочинів у сфері митної справи.

В основному кримінальні кодекси країн ближнього зарубіжжя відносять дані злочини до категорії злочинів у сфері економічної діяльності або до злочинів у сфері народного господарства. Однак КК Республіки Узбекистан відносить вказані діяння до категорії злочинів проти порядку управління і до військових службових злочинів, а КК Республіки Казахстан відносить їх до злочинів проти інтересів служби в комерційних та інших організаціях, а також до злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку. Це обумовлено тим, що ці кодекси передбачають два види контрабанди, зокрема, окрім так званої економічної контрабанди, в кодексах передбачена контрабанда предметів, що вилучені з обігу або оборот яких є обмеженим.

Слід відзначити, що кримінальні кодекси країн ближнього зарубіжжя не однаково передбачають кримінальну відповідальність за злочини у сфері митної справи. Так, кримінальні кодекси республік Узбекистан, Туркменістан, Вірменія, Латвія та Молдова не включають такі злочини, як: незаконний експорт технологій, науково-технічної інформації та послуг, сировини, матеріалів та обладнання, що використовуються при створенні зброї масового ураження, зброї та військової техніки, а також неповернення на територію країни предметів художньої, історичної та археологічної спадщини народів відповідної країни та зарубіжних країн.

Крім того, КК Естонської Республіки із злочинів у сфері митної справи включає лише порушення правил експорту, реекспорту чорних та кольорових металів, металолому та відходів металів (ст. 153 КК Естонії). При цьому кримінальна відповідальність за даний злочин наступає лише у тому випадку, якщо винний за такі ж дії піддавався адміністративному стягненню.

Необхідно відзначити, що предмет контрабанди у кримінальних кодексах країн ближнього зарубіжжя неоднорідний. Так, відповідно до ч. 1 ст. 228 КК Республіки Білорусь, предметом контрабанди є не будь-які товари, а тільки заборонені або обмежені у пересуванні через митний кордон, а за ч. 1 ст. 209 КК Республіки Казахстан, вказані товари можуть бути предметом контрабанди тільки при недостовірному декларуванні.

Серед спеціальних предметів контрабанди відповідно до ч. 3 ст. 190 КК Латвійської Республіки відсутніми є отруйні речовини, однак передбачається відповідальність за газові пістолети (револьвери), патрони до них, газові балончики, наповнені речовинами подразнюючого впливу, спеціальні засоби, наповнені ядовитими або сильнодіючими речовинами.

Згідно із ч. 1 ст. 250 КК Республіки Казахстан, не є спеціальним предметом контрабанди культурні цінності, а відповідно до ч. 2 ст. 206 КК Азербайджанської Республіки спеціальним предметом контрабанди є цінності, які представляють не лише культурну, але й історичну та археологічну цінність.

За КК Республіки Узбекистан (ч. 1 ст. 246), спеціальним предметом контрабанди можуть бути навіть матеріали, що пропагують релігійний екстремізм, сепаратизм та фундаменталізм.

Не у всіх кримінальних кодексах розмір предмету злочинів у сфері митної справи залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Так, наприклад, за КК Республіки Казахстан, розмір предмету злочину даної категорії залежить від розміру місячних розрахункових показників, а за КК України такий розмір залежить від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Окремі кримінальні кодекси країн ближнього зарубіжжя не виокремлюють в окремий злочин ухилення від сплати митних платежів і передбачають кримінальну відповідальність за дане діяння одночасно з ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять у систему оподаткування (ст. 184 КК Республіки Узбекистан, ст. 218 КК Латвійської Республіки). Таке об’єднання обумовлено тим, що і ті, і інші діяння завдають шкоду одному й тому ж об’єкту: фінансовим інтересам держави. При цьому слід відзначити особливість сплати митних платежів, які утворюються у результаті зовнішньоекономічної діяльності, а ухилення від їх сплати завдає шкоди також і сфері митної справи. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів завдає шкоди, передусім, діючому порядку оподаткування, який охоплює по суті всі види економічної та іншої діяльності, пов’язаної із отриманням доходів на території країни.

КК Республіки Узбекистан передбачає відповідальність за відкрите, несанкціоноване митною службою переміщення товарів та інших цінностей через митний кордон країни (ч. 2 ст. 182), однак цим кодексом не передбачена кримінальна відповідальність за переміщення через кордон таким же способом спеціальних предметів контрабанди (ст. 246), що представляє підвищену суспільну небезпеку не лише для Республіки Узбекистан, але й для інших країн.

Не у всіх кримінальних кодексах країн близького зарубіжжя у статтях, що передбачають відповідальність за контрабанду, передбачена така кваліфікаційна ознака, як вчинення даного діяння посадовими особами з використанням службового становища (ст. 190 КК Латвійської Республіки).

Питання для самоконтролю

1. Які існують проблеми криміналізації незаконного зменшення податкових зобов’язань?

2. Особливості проблеми кваліфікації податкових злочинів?

3. Охарактеризуйте недоліки законодавчого регулювання протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 – 209¹ ККУ)?

4. Як у кримінальному законодавстві країн колишнього СРСР вирішується питання про злочини у сфері митної справи?

Рекомендована література

1. Мамаев М. О криминализации незаконного уменьшения налоговых обязательств // Уголовное право. – 2005. – №4. – с. 35 – 37.

2. Глебов Д., Ролик А. Налоговая преступность и проблемы квалификации налоговых преступлений // Уголовное право. – 2003. – №3. – с. 114 – 117.

3. Якимов О. О недостатках законодательного регулирования противодействия легализации (отмыванию) преступных доходов // Уголовное право. – 2003. – №1. – с. 100 – 102.

4. Душкин С., Русов С. Уголовное законодательство стран ближнего зарубежья о преступлениях в сфере таможенного дела // Уголовное право. – 2002. – № 4. – С.16-18.

1 Великий тлумачний словник сучасної Української мови/ Укл. і головн. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун»,2003.-С.536

*^* Див. підрозділ 1.1.1 цієї роботи.

*^* Реальний сектор економіки – сфера виробництва матеріальних ресурсів і нематеріальних благ, що складають основу забезпечення життєдіяльності і розвитку суспільства.

*^* Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К.: Хрінком, 1994. – №2. – С. 143, 150, 156.