- •Тема 1.1. Соціально-економічні, політичні та кримінально-правові проблеми протидії сучасній злочинності. 16
- •Тема 1.2. Проблеми теорії, методології та гносеології в кримінально-правових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених. 36
- •Тема 1.3. Дослідження проблем Загальної частини кримінального законодавства в роботах вітчизняних вчених. 59
- •Тема 2.1. Проблеми кодифікації кримінального законодавства країн континентальної Європи та імплементації норм міжнародного кримінального права в законодавство України. 83
- •Тема 3.1. Компаративісти України про прогалини у загальній частині кк України, шляхи, засоби та перспективи їх розв’язання. 113
- •Введення в спецкурс
- •Тема 4.1. Загальнотеоретичні проблеми Особливої частини Кримінального кодексу України за дослідженнями українських учених. 163
- •Тема 4.2. Проблеми вдосконалення правового врегулювання окремих складів злочинів. 176
- •Тема 4.3. Проблеми кримінально-правового врегулювання злочинів у сфері економіки. 197
- •Тема 4.4. Податкові злочини, легалізація доходів злочинного походження та злочину у сфері митної справи: проблеми кримінально-правової кваліфікації. 230
- •II. Методика підсумкової оцінки формується таким чином:
- •III. Методичні рекомендації викладачу та студентам
- •Методичні вказівки студентам.
- •1.1.1. Зростання традиційних та поява нових злочинів в Україні – виклик перехідного періоду чи закономірні наслідки корисливо-накопичувальної моделі сучасних суспільних відносин.
- •1.1.3. Виклики нової злочинності та проблеми кримінального права в умовах глобалізації.
- •1.1.2. Нові, раніше не відомі в Україні склади злочинів та технологічний комплекс причин і умов їх виникнення.
- •1.1.3. Виклики нової злочинності та проблеми кримінального права в умовах глобалізації.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література
- •Тема 1.2. Проблеми теорії, методології та гносеології в кримінально-правових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених.
- •1.2.1. Проблеми методології кримінально-правових досліджень, гносеологічне та соціально-правове значення складу злочину.
- •1.2.1. Проблеми методології кримінально-правових досліджень, гносеологічне та соціально-правове значення складу злочину.
- •1.2.3. Проблеми розуміння сутності об’єкта злочину в контексті окремих післяреформених доктрин кримінального права.
- •Тема 1.3. Дослідження проблем Загальної частини кримінального законодавства в роботах вітчизняних вчених.
- •1.3.1. Характеристика проблем Загальної частини кримінального законодавства, кримінально-правового ризику, тлумачення оціночних категорій кримінального закону в дослідженнях вчених-юристів.
- •1.3.1. Характеристика проблем Загальної частини кримінального законодавства, кримінально-правового ризику, тлумачення оціночних категорій кримінального закону в дослідженнях вчених-юристів.
- •1.3.2. Дослідження понять співучасть у злочині та причинний зв’язок, необхідна оборона, темпоральна дія проміжного закону в публікаціях українських та російських вчених.
- •1.3.3. Дослідження проблеми взаємообумовленості санкцій та категорій злочинів, інституту примирення винного і потерпілого, подвійної форми вини у роботах українських та російських вчених.
- •2.1.1. Проблеми імплементації норм міжнародного кримінального права в законодавство України.
- •2.1.1. Проблеми імплементації норм міжнародного кримінального права в законодавство України.
- •2.1.2. Проблеми кримінального законодавства країн традиційно-формалізованої та прецедентної системи права в контексті проблем гармонізації з ним кримінального законодавства України.
- •2.1.3. Тенденції щодо формалізації кримінального права в країнах з традиційно прецедентною системою права.
- •2.1.4. Формування Загальноєвропейського міжнародного кримінального законодавства.
- •3.1.1. Інститути та окремі положення Загальної частини Кримінального законодавства країн континентальної Європи і снд, яких на думку українських компаративістів немає в Кримінальному Кодексі України.
- •3.1.2. Роз’вязання проблеми прогалин шляхом внесення доповнень в кк України.
- •3.1.3. Судовий прецедент як засіб розв’язання проблем прогалин та протиріч кримінального законодавства: аргументи за і проти.
- •3.2.1. Суб’єкт злочину за кримінальним законодавством різних країн.
- •3.2.2. Кримінальна відповідальність юридичних осіб: аргументи за і проти.
- •3.2.3. Особливості покарання юридичних осіб за кримінальним законодавством окремих країн.
- •3.2.4. Методологічні, етимологічні та праксеологічні засади покарання чи накладення адміністративного стягнення юридичних осіб.
- •4.1.2. Чи став кримінальний закон більш гуманним з прийняттям нового кк України, в контексті принципу гуманізму.
- •4.1.3. Статус арбітражного керуючого в кк України: проблеми та шляхи їх розв’язання.
- •Тема 4.2. Проблеми вдосконалення правового врегулювання окремих складів злочинів.
- •4.2.1. Проблеми кримінальної відповідальності за порушення виборчого права у контексті правових позицій Європейського суду з прав людини.
- •4.2.2. Проблеми врегулювання складу злочину про Екоцид: вітчизняне та зарубіжне законодавство.
- •4.2.3. Проблеми кримінальної відповідальності за насилля в сім’ї та торгівлю людьми.
- •4.2.4. Проблеми розмежування одержання хабара від проявів корупції та невиконання службовою особою своїх повноважень і обов’язків.
- •4.2.5. Проблеми кримінально-правової систематизації злочинів проти правосуддя.
- •Тема 4.3. Проблеми кримінально-правового врегулювання злочинів у сфері економіки.
- •4.3.1. Економічні злочини та злочини у сфері економіки в контексті пропозицій виділення в окремий розділ кк України злочинів у сфері підприємницької діяльності.
- •4.3.2. Чи можливе виділення злочинів в сфері підприємницької діяльності в окремий розділ кку ?
- •4.3.3. Проблеми визначення кількісних і вартісних ознак предмету посягання на злочин у сфері економіки.
- •4.3.4. Проблеми визначення матеріальної шкоди при здійсненні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •Тема 4.4. Податкові злочини, легалізація доходів злочинного походження та злочину у сфері митної справи: проблеми кримінально-правової кваліфікації.
- •4.4.1. Податкове планування та незаконне зменшення податкових зобов’язань.
- •4.4.2. Проблеми кваліфікації податкових злочинів.
- •4.4.3. Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом та ухилення від сплати податків: співвідношення та проблеми кваліфікації.
- •4.4.4. Кримінальне законодавство снд про злочини у сфері митної справи.
4.3.3. Проблеми визначення кількісних і вартісних ознак предмету посягання на злочин у сфері економіки.
Досліджуючи кількісні і вартісні ознаки предмета посягання злочинів у сфері економіки Я. Мочкою відзначає [13], що у злочинах у сфері економіки кількісні дані фізичних і вартісних ознак предмета посягання відтворюють його реальність у просторово-часових межах через такі характеристики, як: механічна, фізична, хімічна, біологічна; та мають науково-практичне значення в процесі виявлення, систематизації доказів у справі в кількісних показниках і на їх основі доводяться кваліфікуючі розміри злочину, передбачені КК України.
Основу криміналістичної методики дослідження фізичних і вартісних ознак предмета посягання злочинів у різних ланках економічної діяльності, на думку аувтора, складають:
По-перше, загальнонаукові методи, на яких ґрунтується встановлення і дослідження доказів у справі. Метод спостереження є базовим елементом пошуку, об’єктивна форма його прояву в безпосередньому, цілеспрямованому спостереженні слідчим, спеціалістом, експертом об’єкта пізнання як цілісної структури під кутом зору конкретного завдання.
Порівняння, як метод дослідження ознак і властивостей предмета посягання, застосовується при проведенні слідчих дій – огляді, відтворенні обстановки і обставин події, в експертизах, а в нормативних актах визначений як зіставлення ознак матеріальних цінностей, що зводиться до порівняння даних щодо наявності майна та його ознак з еталоном, зразком чи даними документів. Метод порівняння у роз’ясненнях застосовує Пленум Верховного Суду України і вказує, що “матеріальні збитки можуть бути відшкодовані у натурі шляхом здачі рівноцінної або аналогічної продукції”.
Метод вимірювання та математичних операцій є дієвим засобом встановлення кількісних показників фізичних і вартісних ознак матеріальних цінностей.
В даний час вимірювання ознак матеріальних об’єктів проводиться за допомогою відповідних одиниць, технічних засобів та з дотриманням розроблених методик. Результатом вимірювання є число, що відображає кількісне відношення вимірювальної величини до одиниці вимірювання, а правові основи єдності вимірювань забезпечуються Законом України від 11 лютого 1998 р. “Про метрологію та метрологічну діяльність”.
Згідно із Законом від 20 жовтня 1995 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» шляхом відповідних обчислень встановлюються розміри податків, математичними операціями в умовах ринкових відносин визначаються курси і крос-курси валют, зростання цін та інші метричні дані, що характеризують просторові і вартісні ознаки предмета посягання.
Експеримент і моделювання, згідно з КПК України застосовуються у формі відтворення обстановки і обставин події.
Даними методами досліджуються можливості певних процесів руху і перетворення матеріальних цінностей та коштів у економічній діяльності, їх ефективність доведена практикою, у тому числі у поєднанні з дослідженнями, що проводяться в інших процесуальних формах.
Метод опису обставин злочину в економіці особливий тим, що текст документів складають письмові та цифрові знаки, конкретні кількісні показники, математичні символи, формули, які за своїм змістом в сукупності є спеціальною системою фіксації доказів.
По-друге, методологічну основу виявлення злочинів у сфері економіки і дослідження фізичних та вартісних ознак предмета посягання в кількісних показниках складають окремо наукові методи, а саме:
Економічного аналізу, який передбачає спеціальні прийоми дослідження кількісних показників з метою встановлення криміногенних відхилень у виробничо-фінансовій діяльності підприємства (напр., порівняння певного показника, що обов’язково повинен змінитися в результаті злочину).
Технологічного аналізу, методами якого можливо встановити порушення технологічних нормативів щодо обґрунтованості витрат матеріалів, сировини та інші показники відхилень у виробничому процесі.
Економіко-криміналістичного, сутність якого у комплексному і всебічному дослідженні виробничої та фінансової діяльності підприємства, шляхом поєднання методів економічного аналізу з криміналістичним.
«Традиційні» методи, як послідовне дослідження фізичних і вартісних ознак предмета посягання в кількісних показниках і, в цілому, обставин злочину, проведення інвентаризації, документальної ревізії, огляду речових доказів, документів, приміщень, допитів, призначення відповідної експертизи.
Методи і табличні форми науки бухгалтерського обліку та документальної ревізії. В системі такого обліку є певні закономірності і прийоми аналізу виробничо-фінансових операцій, а правовою основою їх застосування є Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та інші нормативні акти.
По-третє, дослідження фізичних і вартісних ознак предмета посягання ґрунтується на використанні спеціальних допоміжних засобів – схем та цифрових інформаційних таблиць, побудова яких є першим творчим кроком слідчого у справах про злочини у сфері економіки.
Цифрові інформаційні таблиці є засобами системного дослідження фізичних і вартісних ознак предметів посягання в кількісних показниках. Будуються таблиці у формі координатної сітки, в колонки (домени) якої послідовно рядками заносяться відповідні кількісні дані та їх вимірники.
Дослідження руху і перетворення матеріальних і грошових ресурсів у кількісних та вартісних показниках, як предметів посягання злочинів у сфері економіки, крім того, ґрунтується на дотриманні:
По-перше, тактичних правил, вимог, згідно з якими у процесі розслідування справи слідчому необхідно:
а) переконатися в легітимності (достовірності) джерел, де зафіксовані кількісні показники щодо предметів посягання, тау наявності їх зв’язку з часом, місцем й іншими обставинами вчинення злочину, з’ясувати правомочність осіб, які склали такі документи;
б) визначити коло осіб, відповідальних за рух матеріальних цінностей і коштів, за достовірність, повноту бухгалтерської документації та за результати проведених ревізій, перевірок за обставинами скоєного злочину;
в) з’ясувати зміст кількісних показників, характер іншої інформації про рух матеріальних цінностей і коштів, наявної в документах, складених службовими особами оперативних підрозділів ОВС, та в тих, що надійшли від інших контролюючих служб;
г) визначити послідовність застосування методів дослідження матеріальних об’єктів, як предметів посягання і носіїв кількісних даних, в залежності від наявності зв’язку між даними, зафіксованими в різних джерелах;
д) спланувати і, за необхідності, узгодити з оперативними службами тактичні прийоми виконання слідчих дій;
е) визначити склад оперативної групи, спеціалістів, необхідний для розслідування злочину, та координувати їх роботу.
По-друге, дотримуватися таких положень:
дослідження кількісних даних фізичних і вартісних ознак предметів посягання ґрунтується виключно на достовірних бухгалтерських й інших джерелах їх надходження;
фіксація кількісних даних, що відображають обсяги руху матеріальних цінностей і коштів у процесуальних документах, здійснюється у відповідних одиницях їх вимірювання та згідно з якісними показниками;
3) встановлення кількісних показників фізичних і вартісних ознак предмета посягання математичними операціями, застосування формул, коефіцієнтів, індексів, кратності тощо, проводиться послідовно за встановленими правилами.
Необхідність методики дослідження ознак предмета посягання в кількісних показниках висуває практика, оскільки боротьба зі злочинами даного виду, наголошує Г.Матусовський, є одним з головних напрямів забезпечення економічної безпеки держави, а науково-методичні матеріали для ефективної діяльності правоохоронних органів набувають особливого значення і актуальності.
