- •Тема 1.1. Соціально-економічні, політичні та кримінально-правові проблеми протидії сучасній злочинності. 16
- •Тема 1.2. Проблеми теорії, методології та гносеології в кримінально-правових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених. 36
- •Тема 1.3. Дослідження проблем Загальної частини кримінального законодавства в роботах вітчизняних вчених. 59
- •Тема 2.1. Проблеми кодифікації кримінального законодавства країн континентальної Європи та імплементації норм міжнародного кримінального права в законодавство України. 83
- •Тема 3.1. Компаративісти України про прогалини у загальній частині кк України, шляхи, засоби та перспективи їх розв’язання. 113
- •Введення в спецкурс
- •Тема 4.1. Загальнотеоретичні проблеми Особливої частини Кримінального кодексу України за дослідженнями українських учених. 163
- •Тема 4.2. Проблеми вдосконалення правового врегулювання окремих складів злочинів. 176
- •Тема 4.3. Проблеми кримінально-правового врегулювання злочинів у сфері економіки. 197
- •Тема 4.4. Податкові злочини, легалізація доходів злочинного походження та злочину у сфері митної справи: проблеми кримінально-правової кваліфікації. 230
- •II. Методика підсумкової оцінки формується таким чином:
- •III. Методичні рекомендації викладачу та студентам
- •Методичні вказівки студентам.
- •1.1.1. Зростання традиційних та поява нових злочинів в Україні – виклик перехідного періоду чи закономірні наслідки корисливо-накопичувальної моделі сучасних суспільних відносин.
- •1.1.3. Виклики нової злочинності та проблеми кримінального права в умовах глобалізації.
- •1.1.2. Нові, раніше не відомі в Україні склади злочинів та технологічний комплекс причин і умов їх виникнення.
- •1.1.3. Виклики нової злочинності та проблеми кримінального права в умовах глобалізації.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література
- •Тема 1.2. Проблеми теорії, методології та гносеології в кримінально-правових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених.
- •1.2.1. Проблеми методології кримінально-правових досліджень, гносеологічне та соціально-правове значення складу злочину.
- •1.2.1. Проблеми методології кримінально-правових досліджень, гносеологічне та соціально-правове значення складу злочину.
- •1.2.3. Проблеми розуміння сутності об’єкта злочину в контексті окремих післяреформених доктрин кримінального права.
- •Тема 1.3. Дослідження проблем Загальної частини кримінального законодавства в роботах вітчизняних вчених.
- •1.3.1. Характеристика проблем Загальної частини кримінального законодавства, кримінально-правового ризику, тлумачення оціночних категорій кримінального закону в дослідженнях вчених-юристів.
- •1.3.1. Характеристика проблем Загальної частини кримінального законодавства, кримінально-правового ризику, тлумачення оціночних категорій кримінального закону в дослідженнях вчених-юристів.
- •1.3.2. Дослідження понять співучасть у злочині та причинний зв’язок, необхідна оборона, темпоральна дія проміжного закону в публікаціях українських та російських вчених.
- •1.3.3. Дослідження проблеми взаємообумовленості санкцій та категорій злочинів, інституту примирення винного і потерпілого, подвійної форми вини у роботах українських та російських вчених.
- •2.1.1. Проблеми імплементації норм міжнародного кримінального права в законодавство України.
- •2.1.1. Проблеми імплементації норм міжнародного кримінального права в законодавство України.
- •2.1.2. Проблеми кримінального законодавства країн традиційно-формалізованої та прецедентної системи права в контексті проблем гармонізації з ним кримінального законодавства України.
- •2.1.3. Тенденції щодо формалізації кримінального права в країнах з традиційно прецедентною системою права.
- •2.1.4. Формування Загальноєвропейського міжнародного кримінального законодавства.
- •3.1.1. Інститути та окремі положення Загальної частини Кримінального законодавства країн континентальної Європи і снд, яких на думку українських компаративістів немає в Кримінальному Кодексі України.
- •3.1.2. Роз’вязання проблеми прогалин шляхом внесення доповнень в кк України.
- •3.1.3. Судовий прецедент як засіб розв’язання проблем прогалин та протиріч кримінального законодавства: аргументи за і проти.
- •3.2.1. Суб’єкт злочину за кримінальним законодавством різних країн.
- •3.2.2. Кримінальна відповідальність юридичних осіб: аргументи за і проти.
- •3.2.3. Особливості покарання юридичних осіб за кримінальним законодавством окремих країн.
- •3.2.4. Методологічні, етимологічні та праксеологічні засади покарання чи накладення адміністративного стягнення юридичних осіб.
- •4.1.2. Чи став кримінальний закон більш гуманним з прийняттям нового кк України, в контексті принципу гуманізму.
- •4.1.3. Статус арбітражного керуючого в кк України: проблеми та шляхи їх розв’язання.
- •Тема 4.2. Проблеми вдосконалення правового врегулювання окремих складів злочинів.
- •4.2.1. Проблеми кримінальної відповідальності за порушення виборчого права у контексті правових позицій Європейського суду з прав людини.
- •4.2.2. Проблеми врегулювання складу злочину про Екоцид: вітчизняне та зарубіжне законодавство.
- •4.2.3. Проблеми кримінальної відповідальності за насилля в сім’ї та торгівлю людьми.
- •4.2.4. Проблеми розмежування одержання хабара від проявів корупції та невиконання службовою особою своїх повноважень і обов’язків.
- •4.2.5. Проблеми кримінально-правової систематизації злочинів проти правосуддя.
- •Тема 4.3. Проблеми кримінально-правового врегулювання злочинів у сфері економіки.
- •4.3.1. Економічні злочини та злочини у сфері економіки в контексті пропозицій виділення в окремий розділ кк України злочинів у сфері підприємницької діяльності.
- •4.3.2. Чи можливе виділення злочинів в сфері підприємницької діяльності в окремий розділ кку ?
- •4.3.3. Проблеми визначення кількісних і вартісних ознак предмету посягання на злочин у сфері економіки.
- •4.3.4. Проблеми визначення матеріальної шкоди при здійсненні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •Тема 4.4. Податкові злочини, легалізація доходів злочинного походження та злочину у сфері митної справи: проблеми кримінально-правової кваліфікації.
- •4.4.1. Податкове планування та незаконне зменшення податкових зобов’язань.
- •4.4.2. Проблеми кваліфікації податкових злочинів.
- •4.4.3. Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом та ухилення від сплати податків: співвідношення та проблеми кваліфікації.
- •4.4.4. Кримінальне законодавство снд про злочини у сфері митної справи.
4.1.2. Чи став кримінальний закон більш гуманним з прийняттям нового кк України, в контексті принципу гуманізму.
Проблеми узгодження окремих положень Загальної та Особливої частин КК України досліджував С.Д. Шевченко [4], який відзначив, що системне узгодження окремих положень Загальної та Особливої частин КК є одним з обов’язкових напрямів комплексного удосконалення КК. Без такого узгодження повноцінна реалізація принципу верховенства права, тобто доведення кримінального законодавства до об’єктивного віддзеркалення природних прав людини неможливе.
Як окремий напрям комплексного удосконалення КК системне узгодження окремих положень його Загальної та Особливої частин має поєднуватись з іншими напрямами. При цьому даний напрям досліджень повинен відігравати роль своєрідного «індикатора коректності» всіх змін та доповнень до КК, які пропонуються в межах інших напрямів. Оскільки повністю усунути всі прояви асистемності окремих положень Загальної та Особливої частин КК, очевидно, неможливо, бажано в розділі II Загальної частини КК передбачити найбільш загальні правила тлумачення його положень.
Досліджуючи принципи гуманізму кримінального закону С. Семенов відзначає [5], що виділяють два аспекти прояву принципу гуманізму. З одного боку, кримінальне законодавство забезпечує, передусім, безпеку людини, виконує охоронну функцію. З іншого, заходи кримінально-правового впливу, що застосовуються до особи, яка вчинила злочин, тобто покарання не може мати своєю ціллю завдання фізичних страждань чи приниження людської гідності. Водночас, цими аспектами не обмежується зміст розглядуваного принципу, який вимагає визнання цінності людини як особистості, поваги її гідності. Так, теорія кримінального права вважає проявом гуманізму закону наявність у ньому норм про амністію та помилування, про звільнення від кримінальної відповідальності та покарання, про більш м’яке ставлення до осіб, що вчинили злочини у неповнолітньому віці, про врахування при призначенні покарання пом’якшуючих обставин тощо.
Гель А., Мацько А. та інші автори дослідження [6] відзначають, що зміни Загальної частини у новому КК України свідчать по нові підходи щодо визначення головних інститутів злочину і покарання. Так 8 ст. КК Класифікація злочинів, яка поділяє злочини за ступенем суспільної небезпеки, а саме злочини: невеликої тяжкості; середньої тяжкості; тяжкі та особливо тяжкі. Водночас, такий поділ злочинів не є новим. В КК 1960 р. це визначалось в нормах особливої частини, де вказувалось, наприклад, рівень тяжкості тілесних ушкоджень, при корисних злочинах визначались розміри шкоди – значні, великі, особливо великі.
Новий КК введено нові види покарань – від менш (ст. 51) до більш суворого, виключено смертну кару, встановлено відповідальність за вчинення міжнародних злочинів та злочинів міжнародного характеру. Загальна частина КК містить 108 статей порівняно з КК 1960 р. зросла майже вдвоє. Особлива частина містить 339 статей, які на момент прийняття кодексу передбачали 705 складів злочинів. У санкціях 326 складів злочинів передбачається лише позбавлення волі, що складає 46,2% від загальної кількості санкцій КК, позбавлення волі на певний строк або довічне ув’язнення міститься в 23 санкціях (3,3%). У 186 складах злочинів позбавлення волі є як альтернативне покарання. Отже позбавлення волі міститься у 512 складах злочину – 72,6%, тоді як в КК 1960 р.цей вид покарання складав 24,9% санкцій. Тобто в аспекті позбавлення волі, автори відзначають, що КК України не став більш гуманним, до того ж зумовить зростання навантаження на бюджет.
Щодо загальновизнаних елементів принципу гуманізму маємо відзначити на досить повну реалізацію даного принципу в КК України. При цьому є багато термінологічних недоліків, які слід усунути.