Іі. Зміст заняття - 80 хв.

1. Сутність маршу і маршові можливості. Основні показники маршу і їх характеристика. Вихідний пункт(рубіж), пункти і (рубежі) регулювання привали, їх призначення. – 40 хв. Сутність маршу

Механізовані (танкові) та інші підрозділи (частини), як правило, здійснюють пересування в ході бойових дій своїм ходом (маршем) або перевозяться транспортом:

• залізничним;

• морським (річковим);

• повітряним.

Крім того, пересування їх може здійснюватися і комбінованим способом.

Підрозділи (частини) завжди повинні бути готові до маршу і перевезення в умовах постійної загрози застосування противником ЗМУ, ВТЗ і систем дистанційного мінування, дії його авіації, повітряних десантів, аеромобільних та диверсійних груп, радіоактивного, хімічного і біологічного зараження, руйнування доріг та переправ.

Марш - організоване пересування військ у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою виходу в призначений район або на зазначений рубіж у встановлений час у повному складі й у готовності до виконання бойового завдання.

Він є основним способом пересування підрозділів (частин). Під час здійснення маршу танки та інша гусенична техніка може перевозитися на автопоїздах.

Маршові можливості підрозділів.

Під маршовими можливостями підрозділів (частин) розуміється здатність долати своїм ходом на протязі одної і більше діб максимально можливу відстань при збереженні боєздатності і повної готовності до виконання поставленої задачі. Основними показниками маршових можливостей підрозділів (частин) являються:

- середня швидкість руху;

- величина добового переходу.

Визначальним показником маршових можливостей є середня швидкість руху підрозділів на марші без врахування часу на привали. Середня швидкість пересування механізованих і танкових підрозділів залежить передусім від середньої технічної швидкості колісних і гусеничних машин, які знаходяться в похідній колоні. Середня технічна швидкість руху сучасної бойової машини (танк, БМП, БТР) досягає на ґрунтових дорогах 35-45 км/год, по шосе – 45-60 км/год. Однак, як вказує досвід маршової підготовки військ. середня швидкість руху на 25-30% нижча за середню технічну швидкість одиночної машини.

Це пояснюється тим, що під час руху в колоні збільшується час долання перешкод, зростає нерівномірність руху, знижується ефективність водіння механіків-водіїв високої кваліфікації, виявляються організаційні недоліки.

Коли дистанції між машинами змінюються пропорційно швидкості, рух машин в колоні практично не відрізняється від вільного руху (руху одиночної машини) і швидкість колони буде дорівнювати швидкості головної машини. Коли ж на маршруті зустрічаються перешкоди або ділянки з поганим зчепленням і різко зростаючим опором руху, ритмічний рух порушується.

При розрахунку маршу потрібно також визначити швидкість руху при витягуванні та зосередженні колони. Як вказує досвід, вона приймається рівною від 0,5 до 0,75 середньої швидкості руху колони підрозділу на марші.

Під час планування маршу необхідно також наперед передбачити максимальні та мінімальні дистанції між машинами і підрозділами відповідно до обстановки і умов руху. Визначені статутом дистанції між машинами 25-50 м в нормальних дорожніх умовах та збільшення їх (за досвідом навчань – до 100-150 м)під час руху у складних дорожніх умовах, а також під час руху з підвищеною швидкістю забезпечують дотримання мір безпеки та мобільність колони на марші.

Таким чином, керуючі рухом колони командири, на основі вивчення маршруту на карті та особистого спостереження за дорожньою обстановкою повинні своєчасно подавати підлеглим команди (сигнали) про зміну швидкості та дистанцій для дотримання розрахункового графіку руху та дисципліни маршу.

У всіх випадках марш повинен здійснюватися з максимальною для даних умов швидкістю.

На величину добового переходу впливає не тільки середня швидкість руху, але і час безпосереднього руху колони на протязі доби. Досвідом ВВВ та післявоєнних навчань встановлено, що механіки-водії (водії) зберігають високу працездатність при русі 10-12 годин на протязі доби. З врахуванням встановленої швидкості руху 25-30 км/год, а також часу безпосереднього руху і визначається величина добового переходу.

Запас ходу підрозділу по пальному визначається із розрахунку витрат тільки їх штатних, возимих запасів. Він обчислюється відношенням запасу пального в баках машин (з врахуванням незнижуваного запасу – 0,2 заправки) до витрат пального на 1 км шляху і залежить від місткості баків для пального, витрат пального на 1 км шляху під час руху в колоні та наявності військових запасів в підрозділі.

Командири підрозділів на марші повинні постійно слідкувати за справністю бойової техніки і проводити необхідні заходи з тим, щоб з підходом до району (рубежу) виконання бойового завдання вона була технічно справною і повністю заправленою.