2. Завдання і органи похідної охорони. Дії особового складу і підрозділів під час маршу.–40 хв. Завдання і органи похідної охорони

Для виключення раптового нападу противника на колону головних сил, забезпечення її вигідних умов для вступу в бій і недопущення проникнення до неї наземної розвідки противника, а також розвідки противника на місцевості під час здійснення маршу можуть призначатися такі органи похідної охорони:

О р г а н о х о р о н и	Склад охорони і від кого висилається
Передовий загін	Посилений механізований (танковий) батальйон – від бригади
Авангард (ар’єгард)
Головна (бокова, тильна, нерухома) похідна застава	Посилена механізована (танкова) рота (взвод) – від батальйона, ПЗ, АВ
Головний дозор	Посилений МВ (ТВ) – від ГПЗ
Дозорна машина (відділення, танк)	Механізоване відділення (танк) – від ГД(ГПЗ)

Похідний порядок батальйону (роти), що призначається в передовий загін або авангард (похідну заставу), будується з врахуванням швидкого розгортання підрозділів в бойовий порядок і вступу їх в бій. Він складається з колони головних силі і похідної охорони.

Колона головних сил батальйону (роти) в залежності від умов обстановки може мати різну побудову. Танковий підрозділ, приданий механізованому батальйону (роті) їде звичайно в голові колони, а механізований підрозділ, приданий танковому батальйону (роті), звичайно розподіляється між танковими ротами (взводами) і їде в їх похідних порядках за танками або призначається в похідну охорону.

Мінометна (артилерійська) батарея їде за бойовими підрозділами батальйону (роти). Гранатометний взвод – звичайно за головною ротою головних сил батальйону.

Протитанковий взвод батальйону їде за головною похідною заставою або за головною ротою головних сил батальйону.

Більша частина зенітних засобів зенітного підрозділу їде ближче до голови колони головних сил, а частина з них – з ГПЗ.

Останніми в колоні батальйону їдуть підрозділи технічного забезпечення і тилу.

Головна похідна застава висилається від передового загону, авангарду або головних сил бригади (батальйону) в напрямку руху на відстань 5-10 км.

ГПЗ силою до роти висилає від себе головний дозор у складі взводу на відстань 3-5 км, ГПЗ силою до взводу і ГД – дозорне відділення (танк) на відстань, яка забезпечує спостереження за ними та підтримку його вогнем.

Тильна похідна застава їде за охороняємою колоною, а бокова похідна застава – на рівні голови охороняємої колони. Їх віддаленість від колони може бути до 5 км.

Дії головної похідної застави.

Рота (взвод), яка призначена в ГПЗ, у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається по маршруту батальйону з встановленою швидкістю. Командир роти (взводу) їде в голові колони і слідкує за маршрутом.

Тіснини, тунелі і мости вона проходить без зупинок. Зруйновані ділянки доріг, мости, завали на маршруті руху та заміновані ділянки ГПЗ обходить, позначаючи показчиками місця руйнувань (мінування) і напрямок обходу. При необхідності вона може проробити в них прохід.

Про загородження, зони зараження, райони руйнувань та шляхи їх обходу, а також про зустріч з противником командир роти (взводу) доповідає командирові, що його вислав.

Під час зупинки на привал ГПЗ за командою командира, що її вислав, зупиняється на вигідному рубежі, організовує спостереження і знаходиться в постійній готовності до відбиття нападу противника.

З виходом в район відпочинку ГПЗ, захопивши вигідний рубіж, виконує завдання сторожової охорони і знаходиться в постійній готовності до відбиття нападу противника. Командир роти вказує взводам позиції, смуги вогню і порядок дій при появі противника. В районі відпочинку охорона може здійснюватися сторожовою охороною.

Дрібні групи противника ГПЗ, як правило, знищує, а зразки озброєння, топографічні карти та інші документи захоплює і продовжує виконувати завдання.

При зустрічі з переважаючим за силою противником вона діє залежно від обстановки: раптовим вогнем з вигідної позиції та рішучою атакою знищує його, а якщо своїми силами ГПЗ не в змозі знищити противника, вона стійко утримує позицію, яку займає, та забезпечує розгортання і вступ у бій колони, яку охороняє.

Дозорне відділення (танк) просувається у вказаному йому напрямку стрибками від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю.

Закриті ділянки місцевості, окремі будови, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливе приховане розташування противника і раптовий його напад із засад, а також вузькі проходи, мости та інші об’єкти воно оглядає і при необхідності позначає попереджувальними знаками. Про все виявлене на шляху руху і про зустріч з противником командир дозорного відділення (танка) негайно доповідає командиру, який його вислав.

Висновок: Вихідними даними для вироблення розрахунків є: маршрути руху; вихідний рубіж (пункт); рубежі (пункти) регулювання; райони та тривалість привалів і відпочинку; призначений район зосередження або рубіж розгортання; бойовий та чисельний склад; побудова похідного порядку та інше. Ці дані можуть бути одержані із бойових документів старшого командира (штабу), рішення командира на марш та його вказівок щодо планування маршу, а також із облікових даних та донесень підлеглих, які маємо.

Кількість та характер бойових документів, що розробляються і оформлюються в процесі організації маршу, визначаються умовами обстановки і , головним чином, наявністю часу.

Дії особового складу і підрозділів під час маршу

Під час підготовки до маршу проводиться поповнення запасу ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, здійснюється технічне обслуговування озброєння і техніки, евакуація поранених і хворих, а також майна, яке перевищує норми та несправних озброєння та техніки, які не можуть бути відремонтовані до початку маршу.

Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу батальйону, призначеного в передовий загін, вказуються вихідний пункт і час його проходження, а батальйону, який діє в авангарді або прямує у складі колони головних сил полку, крім того, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку.

Рота (взвод), яка призначена в головну похідну заставу, в установлений час проходить вихідний пункт та рухається по маршруту батальйону з установленою командиром батальйону швидкістю. Командир роти (взводу) іде в голові колони та звіряє по карті маршрут руху.

Тіснини, тунелі та мости головна похідна застава проходить безупинно. Зруйновані ділянки доріг, мости, завали на маршруті руху та заміновані ділянки рота (взвод) обходить, позначаючи покажчиками місця зруйнувань (мінування) і напрямок обходу. Якщо обхід неможливий або на влаштування проходу в зруйнуваннях (завалах) потрібно часу менше ніж на обхід, то головна похідна застава пророблює прохід. При дистанційному мінуванні маршруту руху вихід із мінного поля головна похідна застава здійснює в колоні по проходу, проробленому в найкоротшому напрямку.

Про загородження, зони зараження, райони зруйнувань та шляхи їхнього обходу, а також про зустріч з противником командир роти (взводу) доповідає командиру, який його вислав.

Батальйон (рота) здійснює марш одною колоною. Дистанція між підрозділами і машинами в колоні батальйону можуть бути 25-50 м. Під час руху по запорошених дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають стрімкі підйоми, спуски та повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю дистанції між машинами збільшуються.

Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником РУК, ВТЗ дистанції між машинами (підроздлами) збільшуються і можуть бути 100-150 м.

Машини, які вийшли із ладу в ході маршу, зупиняються на правій обочині дороги або відводяться в бік. Після усунення несправностей машини продовжують рух, приєднуючись до любої колони,що проходить.Місця в колонах своїх підрозділів вони займають лише на привалах. Обгін колон під час руху заборонений.

Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння та техніки, їхнього технічного обслуговування, харчування та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок — у кінці кожного добового переходу.

Під час зупинки на привал головна похідна застава за командою командира, який вислав її, зупиняється на вигідному рубежі, організовує спостереження і знаходиться в постійній готовності до відбиття противника.

З виходом у район відпочинку головна похідна застава, зайнявши вигідний рубіж, виконує завдання сторожової охорони, знаходячись у постійній готовності до відбиття нападу противника. Командир роти вказує взводам позиції, смуги вогню та порядок дій при появі противника. У районі відпочинку головна похідна застава може замінюватися сторожовою охороною.

На привалах шикування колони не порушується, машини зупиняються на правій обочині дороги не ближче 10 м одна від одної або на дистанції, яка встановлена командиром. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки ставляться під крони дерев, у радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатними маскувальними покриттями та місцевими матеріалами.

Особовий склад виходить з машин тільки за командою (сигналом) своїх командирів і розташовується для відпочинку праворуч від дороги. У машинах залишаються тільки спостерігачі, чергові кулеметники (навідники гармат) та радіотелефоністи (радисти-заряджаючі) командирських машин.

Черговий зенітний підрозділ займає вказану командиром стартову (вогневу) позицію, а чергові стрільці-зенітники розташовуються поблизу своїх машин у готовності до знищення повітряних цілей противника. Інші зенітні, засоби залишаються в колоні на своїх місцях у готовності до відкриття вогню.

Екіпажі машин (обслуга, водії) проводять контрольний огляд озброєння, техніки і разом з призначеним для допомоги їм особовим складом проводять технічне обслуговування.

Підрозділи рухаються тільки по правій стороні дороги, додержуючись встановленої швидкості руху, дистанції між машинами та заходів безпеки. Тіснини, тунелі і мости колона батальйону (роти) проходить безупинно з максимально можливою швидкістю. Під час руху по мостах, залізничних переїздах, тунелях та небезпечних ділянках маршруту вживаються заходи, які забезпечують безпеку руху, виключають затори на маршруті та загазованість тунелів.

Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, які утворюються складками місцевості та місцевими предметами, населені пункти і придорожня рослинність. Під час руху по відкритих та незамаскованих ділянках маршруту не допускається скупчення машин та зупинка колон, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.

Вночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, а під час руху на ділянках місцевості, які проглядаються противником, і в світлу ніч — з повністю вимкненим світлом (вимкненими приладами нічного бачення).

Під час здійснення маршу в лісі та під час руху в місті віддаленість похідної охорони та дистанції між машинами в колоні скорочуються. На перехрестях, де утруднене орієнтування, виставляються добре видні покажчики або організовується регулювання руху.

Відбиття ударів повітряного противника на марші здійснюється під час руху або з коротких зупинок вогнем зенітного підрозділу та виділених для цього механізованих (танкових) підрозділів.

За сигналом оповіщення про повітряного противника зенітний підрозділ, а також підрозділи, які виділені для ведення вогню по повітряних цілях, приготовляються до відкриття вогню, люки бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків (крім люків, із яких буде вестись вогонь) зачиняються. Особовий склад переводить протигази в положення «напоготові».

За сигналом оповіщення про радіаційне, хімічне, біологічне зараження батальйон (рота) продовжує рух. У бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) і танках перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці і жалюзі зачиняються, включається система захисту від зброї масового ураження. Особовий склад під час прямування в пішому порядку і на відкритих машинах одягає засоби індивідуального захисту.

Зони з високим рівнем радіації, райони зруйнувань, пожеж та затоплень на маршруті руху, як правило, обходяться; при неможливості обходу зони зараження долаються з максимальною швидкістю з використанням засобів індивідуального захисту та систем захисту від зброї масового ураження, які є на машинах.

Часткова спеціальна обробка проводиться після виходу із зон радіоактивного зараження, а при застосуванні противником отруйних речовин — негайно. Повна спеціальна обробка проводиться, як правило, в районі денного (нічного) відпочинку або після прибуття в призначений район.

При нанесенні противником ядерних та хімічних ударів по колоні командир батальйону (роти) вживає заходів щодо відновлення боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків ударів та продовження руху.

У випадку застосування противником запалювальної зброї, а також під час змушеного подолання району пожеж люки, бійниці, жалюзі танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) зачиняються. Командир батальйону (роти) швидко виводить колону із району пожеж вперед або в навітряну сторону, зупиняє її, організовує гасіння осередків вогню на озброєнні та техніці, рятування особового складу і надання першої медичної допомоги тим, хто постраждав, після чого колона продовжує рух.

Мінні поля, встановлені системами дистанційного мінування противника, обходяться, а при неможливості їхнього обходу долаються по проходах, які пророблені інженерними підрозділами, групою розгородження батальйону, групами розмінування рот і з використанням возимих комплектів розмінування.

Нерухома бокова застава у складі роти (взводу) призначається для прикриття колон підрозділів, які здійснюють марш, виходить на вказаний їй рубіж, повністю або частиною сил розгортається в бойовий порядок, організовує оборону і знаходиться на рубежі до вказаного часу, а потім діє відповідно до вказівок командира, який її вислав.

Тильна похідна застава іде слідом за колоною, яку охороняє, а бокова похідна застава — на рівні голови колони, яку охороняє, їхнє віддалення від колони, яка охороняється, може бути до 5 км.

Дрібні групи противника, які опинилися в тилу, тильна і бокова похідні застави знищують і потім продовжують виконувати завдання. При загрозі нападу переважаючих сил противника вони займають вигідний рубіж і не допускають удару по колоні, яку охороняють.

При зміні завдання і напрямку руху командир передового загону, авангарду (головної похідної застави) повинен негайно зупинити підрозділи, які виконують завдання щодо ведення розвідки й охорони, і вказати їм порядок подальших дій. Колона в попередньому похідному порядку або після необхідного перешикування по найкоротших шляхах виводиться на новий напрямок (маршрут) і виконує нове завдання.

Машини, які вийшли із ладу в ході маршу, зупиняються на правій обочині дороги або відводяться в сторону. Екіпажі (водії) машин визначають причини несправностей і вживають заходів щодо їх усунення. Після усунення несправностей машини продовжують рух, приєднуючись до похідної колони, місця в колонах своїх підрозділів вони займають на привалах. Обгін колон під час руху забороняється.

Замикання колони батальйону надає допомогу екіпажам (водіям) під час усунення несправностей, організовує передачу несправних (які не підлягають ремонту своїми силами) машин та машин, які застряли, евакуаційним і ремонтним підрозділам бригади (полку) і забезпечує прибуття машин батальйону, які відстали, в призначений район. Про машини, які відстали на шляху, заступник командира батальйону (роти) з озброєння (технічної частини, старший технік роти) та командири підрозділів особисто доповідають командиру батальйону (роти).

Поранені та хворі після надання їм медичної допомоги евакуюються в найближчі медичні пункти (заклади), а при неможливості евакуації ідуть слідом зі твоїми підрозділами або з медичним пунктом батальйону.

Командир батальйону, як правило, пересувається в голові колони батальйону, командир роти — завжди в голові колони роти. Звіряючи по карті маршрут руху, командир батальйону (роти) управляє діями висланого розвідувального (бойового розвідувального) дозору, похідної охорони і суворо підтримує встановлений порядок маршу.

Зв’язок на марші здійснюється рухомими засобами, а в підрозділах, крім того, встановленими сигналами. Радіозасоби працюють тільки на прийом. У ході маршу командир батальйону через комендантські пости та диспетчерські пункти повідомляє номер своєї колони, інформацію про стан пройденої ділянки дороги та обстановку на ній, а від старшого комендантського поста (чергового диспетчера) одержує накази і розпорядження, які надійшли для нього, інформацію про стан наступної ділянки руху та про об’їзди. Для управління військами можуть також використовуватися канали опорної мережі зв’язку Збройних Сил України та державної мережі зв’язку.

№ 1

1. Порядок і послідовність роботи командира взводу при організації бою.

2. Автотехнічне забезпечення: визначення, основні завдання, сили і засоби в омбр.

3. Види та періодичність технічного обслуговування ВАТ під час використання.

4. Призначення та будова кривошипно-шатунного механізму двигуна ЗИЛ-131.

5. Перевірити технічний стан АКБ.

№ 2

1. Маневр підрозділами: його сутність і мета, види маневру підрозділами (показати схемою).

2. Сили і засоби автотехнічного забезпечення мб, їх виробничі можливості.

3. Призначення та перелік основних робіт, які виконуються при ТО-1 автомобіля ЗиЛ-131.

4. Призначення та будова кривошипно-шатунного механізму двигуна КАМАЗ-740.

5. Технічне обслуговування АКБ.

№ 3

1. Сухопутні війська, їх призначення і склад. Т.Т.Х. АК-74.

2. В чому полягає підготовка водіїв та фахівців-ремонтників в період підготовчки до бою (маршу)?

3. Порядок виходу машин з парку .

4. Призначення розташування та будова газорозподільного механізму двигуна ЗИЛ-131

5. Перевірити технічний стан акумуляторної батареї за допомогою навантажувальної вилки і ареометра.

№ 4

1. Види сучасного загальновійськового бою і їх характеристика . Т.Т.Х. РПК-74.

2. Призначення розташування та будова газорозподільного механізму двигуна КАМАЗ-740.

3. В чому полягає робота автомобільної служби в період підготовки до бою (маршу)?

4. Методи ремонту ВАТ.

5. Згідно з нарядом на використання АТ військової частини виписати і оформити шляховий лист на одну із запланованих машин (за вказівкою викладача).

№ 5

1. Організація та озброєння мотопіхотної роти (ФРН). Т.Т.Х. БМР “Мардер”.

2. Структура системи ремонту АТ в Збройних силах України.

3. Призначення та будова карбюратора К-88А.

4. Типи і маркування АКБ.

5. Перевірити рівень масла в картері двигуна автомобіля ЗиЛ-131, при необхідності довести до норми.

№ 6

1. Способи прокладання проходів в мінних полях противника і їх характеристика.

2. Назвати режими роботи двигуна.

3. Сили і засоби автотехнічного забезпечення механізованого батальйону,їх виробничі можливості..

4. Порядок постановки машин на зберігання у військовій частині.

5. Перевірити рівень масла в картері двигуна ЗИЛ-131.

№ 7

1. Отруйні речовини і їх класифікація.

2. Заходи автотехнічного забезпечення, які виконуються при підготовці автомобільної техніки до бою (маршу).

3. Призначення, розташування, будова та дія обмежувача частоти обертання колінчастого валу двигуна ЗИЛ-131.

4. Види зберігання ВАТ.

5. Перевірити рівень масла в картері двигуна КАМАЗ-740.

№ 8

1. Управління вогнем: що включає порядок вибору орієнтирів, способи цілевказання.

2. Призначення, загальна будова системи живлення двигуна ЗИЛ-131.

3. В чому полягає робота автомобільної служби в період підготовки до бою (маршу)?

4. Основні документи планування ВАТ у військовій частині.

5. Провести контрольний огляд автомобіля ЗиЛ-131 перед виходом із парку.

№ 9

1. Опорний пункт механізованого взводу і його елементи (показати схемою).

2. Призначення, загальна будова системи живлення двигуна КАМАЗ-740.

3. Що повинні з’ясувати водії в ході інструктажу перед боєм (маршем)?

4. Групи експлуатації машин.

5. Перевірити рівень масла в картері заднього моста автомобіля ЗИЛ-131.

№ 10

1. Бойовий порядок механізованого взводу в наступні при діях в пішому порядку (показати схемою).

2. Призначення, розташування та будова паливного насосу високого тиску двигуна КАМАЗ-740.

3. Завдання і склад технічного замикання мб на марші.

4. Складові частини технологічного процесу ТО і ремонту у постійному парку.

5. Перевірити рівень масла в картері переднього моста автомобіля ЗИЛ-131.

№ 11

1. Бойовий порядок механізованого взводу в наступі при діях на БМП ( БТР) (показати схемою).

2. Послідовність роботи командира взводу(начальника автомобільної колони)на перевезення.

3. Призначення маркування та будова свинцево-кислотних АКБ.

4. Призначення та перелік основних робіт, які виконуються при сезонному обслуговуванні (СО).

5. Перевірити рівень масла в картері коробки передач автомобіля ЗИЛ-131.

№ 12

1. Організація та озброєння механізованої роти ( на БМП) (розкрити до відділення). Т.Т.Х. БМП-1.

2. Призначення загальна будова трансмісії автомобіля ЗИЛ-131. Колісна формула.

3. Обов’язки начальника автомобільної колони при виконанні маршу.

4. Парк військової частини, його призначення, обладнання.

5. Перевірити рівень масла у бачку насоса гідравлічного підсилювача керма автомобіля ЗИЛ-131.

№ 13

1. Організація та озброєння механізованої роти (на БТР) (Розкриття до відділення). Т.Т.Х. БТР-70.

2. Призначення, розташування,будова зчеплення автомобіля ЗИЛ 131.

3. В чому полягає підготовка ремонтних і евакуаційних засобів бригади до бою (маршу)?

4. Порядок прийняття, введення до строю і передавання машини водію.

5. Перевірити рівень масла в картері коробки передач автомобіля КАМАЗ-740.

№ 14

1. Організація та озброєння танкової роти. Т.Т.Х танку Т-72.

2. Призначення, розташування,будова зчеплення автомобіля КАМАЗ-740.

3. Основні положення по організації маршу.

4. Призначення та перелік основних робіт, які виконуються при ТО-2 автомобіля ЗиЛ-131.

5. Згідно з нарядом на використання АТ військової частини виписати і оформити шляховий лист на одну із запланованих машин (за вказівкою викладача).

№ 15

1. Види вогню і стрілецької зброї по напрямку (показати схемою).

2. Призначення, розташування та будова КПП автомобіля ЗИЛ-131.

3. Сили і засоби автотехнічного забезпечення окремої механізованої бригади, виробничі можливості.

4. Призначення та перелік основних робіт, які виконуються при ТО-1 автомобіля ЗИЛ-131.

5. Згідно з нарядом на використання АТ військової частини виписати і оформити шляховий лист на одну із запланованих машин (за вказівкою викладача).

№ 16

1. Засоби індивідуального і колективного захисту та їх використання.

2. Призначення, розташування та будова КПП автомобіля УРАЛ-4320.

3. Функціональні обов’язки начальника автомобільної служби бригади (окремого батальйону).

4. Призначення, технічна характеристика та виробничі можливості МТО-АТ-М1.

5. Провести контрольний огляд автомобіля ЗиЛ-131 перед виходом з парку.

№ 17

1. Дати характеристику наступу на противника, що обороняється.

2. Призначення, розташування та будова РКПП автомобіля УРАЛ-4320.

3. Які заходи включає в себе управління автотехнічним забезпечення в ході бою.

4. Порядок виходу машин з парку.

5. Перевірити вільний хід педалі зчеплення автомобіля ЗиЛ-131, при необхідності відрегулювати

№ 18

1. Організація та озброєння механізованого батальйону (на БМП) (розкрити до роти і окремого взводу). Т.Т.Х пістолету Макарова (ПМ).

2. Призначення, розташування та будова РКПП автомобіля ЗИЛ-131.

3. Послідовність роботи командира взводу(начальника автомобільної колони)на перевезення.

4. Складові частини технологічного процесу ТО і ремонту у постійному парку.

5. Перевірити рівень масла в бачку масляного насосу гідропісилювача керма автомобіля ЗИЛ-131.

№ 19

1. Організація та озброєння механізованого батальйону (на БТР) (розкрити до роти і окремого взводу). Т.Т.Х. РПГ-7.

2. Призначення,кріплення та будова головної передачі переднього ведучого моста автомобіля ЗИЛ-131.

3. В чому полягає підготовка водіїв та фахівців-ремонтників в період підготовчки до бою (маршу)?

4. Типи і маркування АКБ.

5. Провести натяг ремня приводу генератора автомобіля ЗИЛ-131.

№ 20

1. Засоби радіозв’язку механізованого батальону. ТТХ радіостанції Р-159.

2. Призначення, розташування, будова та принцип дії диференціала середнього моста автомобіля ЗИЛ-131.

3. Склад ремонтних і ремонтно-евакуаційних груп (РемГ і РЕГ ).

4. Призначення та основні роботи при ЩТО військової автомобільної техніки.

5. Перевірити та відрегулювати вільний хід педалі щеплення автомобіля ЗИЛ-131.

№ 21

1. Що визначає командир механізованого взводу в рішенні на бій.

2. Завдання автотехнічного забезпечення після здійснення маршу,на привалах.

3. Призначення, розташування та будова диференціала РКПП автомобіля УРАЛ-4320.

4. Методи організації ремонтних робіт.

5. Перевірити рівень масла в картері двигуна автомобіля Урал-4320.

№ 22

1. Засоби індивідуального і колективного захисту та їх використання.

2. Призначення, розташування, кріплення та будова поршня двигуна КАМАЗ-740. 3.Правила перевезення особового складу вантажними автомобілями.

4. Види ТО машин на зберіганні.

5. Перевірити вільний хід педалі зчеплення автомобіля ЗИЛ-131, при необхідності відрегулювати.

№ 23

1. Організації та озброєння гранатометного взводу механізованого батальйону . Т.Т.Х. АГС-17.

2. Завдання і склад технічного замикання мб на марші.

3. Призначення,розташування,будова та дія паливного насоса Б-10 системи живлення двигуна ЗИЛ-131.

4. Складові частини технологічного процесу ТО і ремонту у постійному парку.

5. Послідовність приведення АКБ до робочого стану.

№ 24

1. Зміст бойового наказу командира взводу.

2. Призначення, розташування,будова та принцип дії виконуючого механізму обмежувача частоти обертання колінчастого вала двигуна ЗИЛ-131.

3. Послідовність роботи командира взводу (начальника автомобільної колони) при перевезеннях.

4. Порядок постановки машин на зберігання у військовій частині.

5. Провести ТО акумуляторних батарей.

№ 25

1. Засоби радіозв’язку механізованого батальйону. Т.Т.Х. радіостанції Р-159.

2. Призначення, загальна будова системи живлення двигуна КАМАЗ-740.

3. Функціональні обов’язки начальника автомобільної служби бригади (окремого батальйону).

4. Пункт технічного обслуговування і ремонту (ПТОР) постійного парку: призначення, обладнання.

5. На автомобілі Урал-4320 перевірити та провести регулювання вільного ходу педалі зчеплення.

№ 26

1. Дати характеристику наступу з ходу на противника, що обороняється.

2. Будова розподільного вала двигуна ЗИЛ-131.

3. Обов’язки начальника автомобільної колони при виконанні маршу (перевезення).

4. Групи експлуатації машин.

5. Перевірити рівень масла в картері коробки передач автомобіля КАМАЗ-740.

№ 27

1. Оборона: мета, умови переходу військ до оборони. Вимоги до оборони.

2. Призначення розташування та будова колінчастого вала двигуна КАМАЗ-740. 3.Завдання автотехнічного забезпечення після здійснення маршу, на привалах та в районі зосередження.

4. Польові парки. Призначення, вимоги, обладнання.

5. Провести контрольний огляд автомобіля ЗИЛ-131 перед виходом із парку.

№ 28

1. Атака. Способи атаки механізованих підрозділів. Т.Т.Х. СВД (снайперської гвинтівки).

2. Призначення розташування та будова колінчастого вала двигуна ЗИЛ-131.

3. Обов’язки командира ремонтної роти автомобільної техніки.

4. Порядок огляду машин військової частини посадовими особами.

3. Перевірити технічний стан акумуляторної батареї за допомогою навантажувальної вилки і ареометра.

№ 29

1. Способи пересування військ . Марш, маршові можливості і їх зміст.

2. Призначення розташування та будова ПНВТ двигуна КАМАЗ-740

3. .Основні принципи організації технічного обслуговування автомобільної техніки бригади в період підготовчки до бою (маршу).

4. Види та періодичність ТО ВАТ під час використання.

5. Згідно з нарядом на використання АТ військової частини виписати і оформити шляховий лист на одну із запланованих машин (за вказівкою викладача).

№ 30

1. Організація та озброєння мотопіхотної роти ( США). Т.Т.Х. БМП “Бредлі”.

2. Будова ГРМ двигуна КАМАЗ-740.

3. Основні завдання автотехнічного забезпечення.

4. Призначення та перелік основних робіт, які виконуються при ТО-2 на автомобілі ЗИЛ-131.

5. На автомобілі ЗИЛ-131 відрегулювати натягнення пасу приводу генератора.

№ 31

1. Система вогню взводу в обороні : що включає, чим визначається готовність системи вогню.

2. Будова АКБ.

3. Організація технічного обслуговування, евакуації та ремонту автомобільної техніки в ході маршу.

4. Парк військової частини, його призначення, вимоги, обладнання.

5. Перевірити рівень масла в картері заднього моста автомобіля ЗИЛ-131.

№ 32

1. Призначення стрілецьких окопів, їх елементи та розміри.

2. Будова системи мащення двигуна КАМАЗ-740.

3. В чому полягає підготовка автомобільної техніки до маршу.

4. Групи експлуатації машин.

3. Послідовність приведення АКБ до робочого стану.

№ 33

1. Способи прокладання проходів в мінних полях противника і їх характеристика.

2. Послідовність роботи командира взводу(начальника автомобільної колони)на перевезення.

3. Призначення та загальна будова системи живлення двигуна КАМАЗ-740.

4. Парк військової частини, його призначення, вимоги, обладнання.

5. Перевірити та відрегулювати вільний хід педалі щеплення автомобіля ЗИЛ-131.

Тема № 1 "Збройні Сили України."

2. Перше питання лекції повинне забезпечити можливість студентам

записати основні положення щодо організації і призначення видів ЗСУ, родів військ та спеціальних військ Сухопутних військ.

3. При вивченні навчальних питань використовувати схему №1, в кінці

кожного питання робити висновок, а в кінці лекції - загальний висновок за тему.

4.За 2-3 хв. до кінця заняття викладач відповідає на питання, дає завдання на самопідготовку і повідомляє тему наступного заняття з тактичної підготовки.