1. Вибір місця для окопу, його обладнання та маскування. Дії солдата при застосуванні противником зму, під час вогневої підготовки, при нападі повітряного противника. – 120 хв.

Вибір місця для окопу , його обладнання та маскування.

Місце для окопу повинно бути вибрано так, щоби воно забезпечувало оборону, спостереження, маскування, укриття від вогню противника і було зручно самому вести вогонь.

Одиночні стрілецькі окопи - це найпростіші земляні спорудження, які призначені для укриття особового складу від вогню противника й ведення вогню по противнику зі стрілецької зброї. По своєму обладнанню й глибині одиночні стрілецькі окопи діляться на:

- одиночні окопи для стрільби лежачи;

- одиночні окопи для стрільби з коліна;

- одиночні окопи для стрільби стоячи.

Найпростішим одиночним окопом є окоп для стрільби з автомата лежачи. Цей окоп відривається тільки в одному випадку - при поспішному переході до оборони під вогнем противника. Для його викопування використовується індивідуальний шанцевий інструмент - мала піхотна лопата.

Відривання окопу солдатом виконується по команді командира відділення: "Обкопатися". У загальному випадку солдат починає обкопуватися там, де його застала команда. Однак місце може призначатися командиром відділення або ж вибиратися самим солдатом.

По команді "Обкопатися" солдат кладе зброя праворуч від себе на відстань витягнутої руки, повертається на лівий бік і витягає із чохла лопату. Потім він бере лопату обома руками й ударами зверху вниз і на себе підрізає дерен поперед себе. Зняті дернини солдат укладає поперед себе з тим, щоб відразу ж одержати деякий захист від стрілецького вогню противника. Потім солдат лопатою виймає ґрунт на глибину близько 20см. Вийнятий ґрунт викидається вперед для утворення брустверу. Відривши передню частину окопу, солдат переміщується назад і відриває центральну частину окопу, відкидаючи ґрунт вперед і частину ґрунту вліво. Потім солдат відриває задню частину окопу, відкидаючи ґрунт у ліву сторону. Після цього солдат заповзає в окоп і поглиблює його до глибини 30см. Розроблювальний ґрунт відкидається в основному вперед і частково вправо. Висота брустверу при цьому повинна досягти 30см.

По закінченні цих робіт солдат укладає автомат у задню частину окопу, улаштовує в передній частині окопу сходинку для ліктів, знижує висоту бруствера в секторі стрільби до 10см, відриває приямок для магазина. По можливості, якщо противник не проявляє активності, окоп маскується підручними засобами. Залежно від щільності ґрунту ширина бруствера убік противника повинна бути від 50см (мерзлий, кам'янистий ґрунт), до 160см(супіщаний або піщаний ґрунт).

На малюнку окоп для стрільби з автомата лежачи в розрізі й у плані.

Залежно від типу ґрунту солдат затрачає на викопування окопу для стрільби лежачи від 30 хвилин до 1 години. Обсяг вийнятого ґрунту 0.3 куб. м.

Такий окоп з урахуванням висоти бруствера дає солдатові закриття висотою близько 60см, що цілком достатньо для захисту від вогню стрілецької зброї й осколків снарядів. Однак окоп для стрільби лежачи не забезпечує зручності дії зброєю, розміщення майна й боєприпасів. У такому окопі неможливо тривале перебування. Крім того, він утрудняє спостереження в сторони й назад. Цей окоп варто вважати тимчасовою й змушеною мірою. Тому, забезпечивши собі захист від стрілецького вогню, солдат починає поглиблювати окоп до глибини 60см. Розроблювальний ґрунт більшою мірою відкидається в сторони. Висота бруствера при цьому досягає 40-50см, а в секторі стрільби30 см. Такий окоп називається окопом для стрільби з коліна. Обсяг вийнятого ґрунту досягає 0.8 куб. м. Час на викопування (від початку викопування окопу для стрільби лежачи) від 1-2.5 год.

Надалі стрілок поглиблює окоп до глибини 110см, підвищуючи бруствер до 50-60см. Тобто висота закриття становить 160-170см, що повністю прикриває від вогню стоячу на дні окопу людину. Так виходить окоп для стрільби стоячи. Обсяг вийнятого ґрунту досягає 1.4 куб. м. На викопування такого окопу малою піхотною лопатою (від початку викопування окопу для стрільби лежачи) іде від півтора до трьох з половиною годин. Незважаючи на його примітивність, цей окоп уже вважається протиатомним укриттям. Він (якщо в момент ядерного вибуху стрілець лежить на дні окопу) захищає практично повністю від світлового випромінювання, знижує радіус поразки ударною хвилею в півтора - два рази.

По закінченні викопування окопів для стрільби стоячи із правого (лівого) заднього кута окопу солдат починає прокопувати хід сполучення (траншею) до сусіда праворуч (ліворуч). Так виникає розвинена система окопів і траншів.

Однак бойова практика показує, що окоп для стрільби стоячи дуже рідко є розвитком окопу для стрільби лежачи й з коліна. Справа в тому, що підрозділи починають обкопуватися там, де їх зупинив вогонь противника, тобто там, де його вогонь найбільш ефективний. Найчастіше через нетривалий час атакуючі відходять трохи назад (якщо не вдалося відновити просування вперед) для того, щоб зайняти більше підходящі для оборони місця й вивести особовий склад з під автоматно-кулеметного вогню. На новому місці відразу ж починається викопування окопів для стрільби стоячи і, як правило, у сполученні з відриванням траншей. Звичайно до цього часу підвозиться важкий шанцевий інструмент (великі саперні лопати, кирки) і підходить землерийна техніка і мала піхотна лопата вже не використається зовсім, або ж використовується лише як допоміжний інструмент.

Замітки на полях. Хто, коли й чому перший став називати малу піхотну лопату "саперною лопаткою" невідомо, але це в корені невірна назва настільки міцно вкоренилася не тільки в цивільному побуті, але й у побуті військовому, що ніякими роз'ясненнями цю оману не вдається викорінити. Тим часом у саперній справі ця лопата практично не застосовується, хіба що при ручній установці мін. А в основному сапери користуються великою саперною лопатою.

Якщо вибране місце не повністю закриває солдата, то необхідно з допомогою лопати (МПЛ або ВСЛ-110) і місцевих матеріалів влаштувати окоп і замаскувати його і себе.

Елементи окопу:

1. Котлован h = 110, Ш = 60 см в верху і 50 см внизу. Д=170 см

2. Бруствер h=50-60 см покритий дерном (замаск.).

3. Берма (30-40 см).

4. Сектор обстрілу h+30см 30°.

5. Траншея (хід сполучення) - 110x50 см

Окоп обов'язково маскується під фон місцевості тим дерном, який було знято, а також місцевими предметами.

Добре замаскований окоп не спостерігається противником і по ньому не можливо вести прицільний вогонь. В обороні вогонь являється основним засобом ураження і знищення противника .

Всього на обладнання окопу на відділення піхотною лопатою потрібно 200–300 чол.- год., саперною лопатою – 100– 150 чол.- год.

Час, необхідний для обладнання фортифікаційних споруд

Назва фортифікаційної споруди	На обладнання необхідно (чол. -год.)
	піхотною лопаткою	саперною лопатою
Окоп для стрільби з автомату	2,5	1,5
Окоп для стрільби з кулемета	4,0	2,5
Окоп для стрільби з ручного протитанкового гранатомета	2,5	1,5
Перекрита щілина	50	24
Окоп для БМП	З застосуванням ПЗМ-2 – 0,3 маш.-год., 8 чол.год.(без щілини, бліндажу)	32
Окоп для БТР	З застосуванням ПЗМ-2 – 0,6 маш.-год., 12 чол.год.(без щілини, бліндажу)	65
Окоп для танку	За допомогою бульдозерного обладнання – 0,6 маш.-год. і 5 чол.год. (без бліндажу)	-

Роботи першої черги (відривання одиночних окопів для особового складу і окопу для БМП) проводяться за 6 г. На виконання всього об'єму роботи по інженерному устаткуванню позиції відділення, якщо залучити 70% особового складу відділення, тобто 6 чоловік, буде потрібно в середньому при відриванні піхотною лопатою 41 г, саперною 20 г.

Інженерне обладнання і система вогню відділення при організації оборони можуть бути розкриті противником за демаскуючими ознаками. Тому в цілях введення противника в оману щодо дійсного розташування і дій підрозділів організовується маскування.

Маскування досягається збереженням військової таємниці, прихованим розміщенням і переміщенням підрозділів з використанням маскувальних властивостей місцевості і умов обмеженої видимості, застосуванням різних маскувальних засобів.

В окопі на відділення обладнуються ніші для боєприпасів і проводяться інші роботи щодо його удосконалення в бойовому і господарчому відношенні з метою забезпечення тривалого перебування особового складу в обороні

Дії солдата при застосуванні противником ЗМУ, під час вогневої підготовки, при нападі повітряного противника.

При застосуванні противником ЗМУ солдат діє за вказівками командира і самостійно , в залежності від обстановки. При отриманні сигналу оповіщення солдат за командою командира відділення займає укриття і приводить індивідуальні засоби захисту в бойове положення. В укриттях одягається протигаз, а на відкритій місцевості захисний комплект. Якщо застосовувались противником отруючі речовини проводиться спеціальна обробка. За командою до бою о/с займає свої місця на позиції і готується до відбиття атаки противника. При нальоті авіації о/с ховається в окопах, бліндажах, щілинах. Спостерігачі ведуть спостереження за противником. Якщо чергове відділення у взводі воно залишається на позиції і за командою командира взводу веде вогонь по повітряному противнику. Під час вогневої підготовки спостерігачі і командири залишаються на позиціях, ведуть спостереженя за противником, особовий склад скривається у сховищах. По закінченню вогню артилерії противника о/с за командою командирів займає свої місця на позиціях і веде вогонь по противнику, що перейшов в атаку. В першу чергу знищуються броньовані цілі, відсікається піхота від танків.

2. Ведення спостереження за наземним та повітряним противником, доповідь про результати спостереження. Ураження повітряного противника вогнем стрілецької зброї та зброї БМП. Знищення противника перед переднім краєм оборони – 120 хв.

Спостереження за противником, доповідь про результати спостереження. Дії солдата, під час вогневої підготовки атаки.

Спостереження є одним із найбільш розповсюджених способів ведення розвідки противника і місцевості. Розвідка спостереженням ведеться у всіх видах бою для розвідки наземного і повітряного противника, його вогневих засобів, інженерних загороджень, КП і інших об'єктів; крім цього для впізнавання своїх військ подачі сигналів впізнавання і оповіщення.

Для ведення розвідки спостереженням солдат може бути назначений спостерігачем або хімічним спостерігачем.

Солдат, назначений спостерігачем ПОВИНЕН САМ ВСЕ БАЧИТИ І ПРОСЛУХОВУВАТИ, але повинен при цьому залишатись непоміченим противником.

Він повинен вміти добре орієнтуватись на місцевості днем і вночі, володіти добрим вишколом в веденні розвідки спостереженням, володіти зоровою пам'яттю, великою витримкою і терпінням, бути витривалим, кмітливим, холоднокровним.

Не можна розташовуватися на великих висотах, поблизу окремих дерев, будівель, біля лісу, окремих кущів і т.п. - біля тих предметів, які можуть бути ОРІЄНТИРАМИ для противника і ПРИВАБЛЮВАТИ його увагу.

Спостерігач зобов'язаний:

1. Вміти вибирати, облаштовувати і маскувати місце для спостереження, орієнтуватися на місцевості в будь-яку пору року і час доби; визначати відстані до цілей(об'єктів), користуватися приладами спостереження і засобами зв'язку.

2. Знати розпізнавальні признаки основних видів зброї і БТ противника, аналізувати відомості, вести запис в журналі спостереження і чітко доповідати про результати спостереження командиру (старшому спостережного посту).

Спостерігачу вказується СМУГА СПОСТЕРЕЖЕННЯ або об'єкт.

При постановці задачі спостерігачу вказується:

1. орієнтири і кодовані(умовні) найменування місцевих предметів

2. відомості про противника і про свої підрозділи

3. місце для спостереження

4. сектор(смуга), район(об'єкт) спостереження, за чим спостерігати і на що звертати особливу увагу

5. напрямок ймовірного підльоту літаків (вертольотів) противника

6. порядок доповіді результатів спостереження

7. сигнали оповіщення

Приклад постановки задачі спостерігачу:

1. Орієнтири: перший - перехрестя доріг - 800; другий - окреме дерево 900;третій - стовп з підпіркою 1000; четвертий - кут дому 400

2. передній край оборони противника проходить: по узліссю лісу темний, берегу озера Круглого, кущі. Підрозділи нашої роти перейшли до оборони на рубежі зелений гай, міст.

3. місце спостереження – тут ( окоп з траншеєю).

4. Спостерігати в секторі перехрестя доріг (Ор - 1), окреме дерево (Ор - 2), Ор – 3. Встановити місця розташування танків, ПТКР, окопів і інженерних загороджень. Особливу увагу звернути на пересування живої сили і техніки противника.

5. Можливі напрямки дій вертольотів противника Ор(окр дім).

6. Про зміну обстановки доповідати мені негайно голосом

7. Сигнальний патрон червоного кольору.

Місце спостереження вибирається так, щоб окрас одягу і зброї зливався з місцевістю.

При розташуванні біля місцевих предметів (дерево, стовп, кущ, камінь і т. п. ) потрібно вести спостереження лежачи, знаходитись з тіньової сторони.

В населеному пункті розташовуватись в зруйнованих будинках, на горищах, завалах. Дерево вибирати в глибині лісу, гіллясте і сучкувате, але щоб не відрізнялось від інших дерев, і щоб не було видно спостерігача.

В горах - на схилах в сторону противника

( краще мати 2 -3 місця для спостереження).

Для спостереження місцевість ділять на 3 зони:

1. ближню - до 400 м

2. середню - від 400 до 800 м

3. дальня зона в межах бачення приладами оптики.

Спостереження починається з ближньої зони і ведеться справа наліво спочатку неозброєним оком, а потім повторно оптичними приладами.

Виявивши ціль спостерігач повинен визначити її положення на місцевості і відстань до неї. Занести на схему і в журнал спостереження, а потім доповідає старшому.

Наприклад:

орієнтир 2, вліво 50, ближче 100, коло куща танк противника.

На посту спостереження повинно бути:

1. прилади спостереження (біноклі або стереотруба, бусоль, далекомір квантовий і т д);

2. крупно масштабна карта(схема);

3. журнал контролю;

4. компас і годинник;

5. ліхтар;

1. засоби зв'язку (радіостанція, телефон, сигнальні ракети, прапорці);

2. сигнали впізнавання, позначення і оповіщення.

Відстані до цілей визначаються різними способами:

1. на око (окомірно)

2. за допомогою оптичних приладів (біноклів, стереотруб, бусолі, прицілів,(далекомірів)

3. за допомогою формули тисячної (по кутовій сітці бінокля або підручними засобами)

Д=

Для запам’ятовування формул можна користуватися таким способом записаним у дві строчки: (образно дуй в 1000).

Д - дальність до цілі, 1000 - постійна величина, У - кут під яким видно ціль в тисячних, В (Ш)- висота (ширина) цілі.

При визначенні відстані потрібно знати кутові розміри окремих предметів і ціну шкал бінокля, стереотруби, прицілів.

Так один сірник по товщині дорівнює 0.02 тисячних

Сірникова коробка: по довжині — 0.90 тисячних

по ширині — 0.60 тисячних

по висоті — 0.15 тисячних

Олівець по товщині — 0.15 тисячних

1 мм лінійки — 0.02 тисячних

Ціна одної поділки шкали Бінокля — 0.05 тисячних

Прицілів — 0.04 (0.02) тисячних