2.Підготовка до атаки, перехід в атаку з траншеї (окопу). Знищення противника в першій траншеї, в ході сполучення і в укриттях.

Підготовка до атаки, перехід в атаку з траншеї (окопу).

До початку наступу відділення потай займає вихідну позицію (вказане командиром взводу місце). У вихідному положенні особовий склад механізованого відділення, як правило, розташовується в траншеї, а БМП (БТР) – на вогневій позиції поряд з траншеєю або в глибині вихідного району разом з іншими машинами взводу. БМП (БТР) відділення, яке оборонялося, до початку наступу залишається у своєму окопі.

Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником відділення починає з вихідної позиції (з траншеї, окопу).

З початком вогневої підготовки наступу командир відділення веде спостереження за об'єктом атаки і про всі виявлені вогневі засоби противника, а також про результати вогню своєї артилерії та інших вогневих засобів доповідає командиру взводу. Відділення вогнем своєї зброї знищує виявлені кулемети, гранатомети і інші вогневі засоби, а також живу силу противника в об'єкті атаки і на його флангах.

Під час атаки в пішому порядку з підходом танка до траншеї на відстань 100-200 м командир відділення подає команду «ПОЗНАЧИТИ ПРОХІД ДЛЯ ТАНКІВ», а потім за командою (сигналом) командира взводу - «Відділення – ПРИГОТУВАТИСЯ ДО АТАКИ». За цією командою особовий склад заряджає зброю повними магазинами (стрічками), приєднує багнет-ножі і встановлює, якщо необхідно, обладнання для швидкого вистрибування з траншеї (окопів).

За командою (сигналом) командира взводу про початок руху в атаку командир відділення подає команду «Відділення, в атаку – ВПЕРЕД», по який відділення швидко вистрибує з траншеї (окопу) і прискореним кроком або бігом слідом за танком або самостійно за підтримкою вогнем бойової машини піхоти (бронетранспортера) висувається до переднього краю оборони противника, ведучи вогонь на ходу і з коротких зупинок.

Під час атаки відділення невідступне слідує за танком і своїм вогнем знищує вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові, вчасно вказує бойовій машині піхоти (бронетранспортеру) і танку найбільш небезпечні цілі.

Мінне поле відділення долає, як правило, слідом за танком по його коліях або по проробленому проходу бігом в складі взводу. При підході до мінного поля за командою командира взводу або самостійно командир відділення командує: «Відділення, за мною, у колону по одному (по двох), у прохід, бігом – МАРШ». За цією командою кулеметники першими висуваються до проходу, вогнем прикривають рух відділення, а решта солдатів перешиковуються в колону і стрімким кидком під прикриттям вогню бойової машини піхоти (бронетранспортера) долають мінне поле.

Подолавши мінне поле, відділення знову розгортається в бойову лінію і стрімко атакує противника. Наблизившись до противника, який знаходиться в траншеї, на 25-40 м, особовий склад за командою командира відділення «Відділення, гранатами – ВОГОНЬ» закидає його гранатами, з криком «Ура» вривається на передній край оборони, знищуючи противника вогнем впритул і гранатами, а при виникненні рукопашної сутички – багнетами і прикладами, неспинно, слідом за танками продовжує атаку у визначеному напрямку.

Якщо танки затрималися відділення повинне висуватися вперед і атакувати противника, не очікуючи танків, використовуючи результати вогню артилерії і мінометів.

Рис.4.4. Подолання міно-вибухових загороджень по проробленому проходу.

Знищивши противника, відділення, не затримуючись, просувається вперед у міру ослаблення опору противника, За командою (сигналу) командира взводу проводить посадку в БМП (БТР, десантом на танк) і продовжує переслідування у вказаному напрямку.

При атаці на БМП (БТР) відділення після розгортання взводу в бойову лінію услід за танком або самостійно продовжує висунення до переднього краю оборони, знищуючи уцілілі протитанкові і інші вогневі засоби вогнем з озброєння, встановленого на БМП (БТР), і із стрілецької зброї через бійниці.

Бій в глибині оборони противника є безпосереднім продовженням і розвитком атаки. При бою в глибині оборони противника механізоване відділення так само, як і під час атаки, повинно рішуче і стрімко просуватися вперед. Проте способи пересування при атаці і при бою в глибині оборони неоднакові.

Залежно від вогню противника потрібно використовувати складки місцевості для прихованого висунення на фланг і в тил противникові, що чинить опір, в цілях його знищення. Рух здійснюється під прикриттям вогню своєї зброї, а також вогню артилерії і мінометів.

Механік–водій (водій) в глибині оборони веде бойову машину піхоти (БТР) стрибками, від одного укриття до іншого, вкриваючи її від вогню противника і створюючи якнайкращі умови навіднику–оператору для підтримки свого відділення вогнем.

Знищивши противника в глибині оборони, відділення, не затримуючись, просувається на БМП (БТР) вперед. Не відхиляючись від напрямку наступу і витримуючи своє місце в бойовому порядку взводу, відділення, використовуючи складки місцевості, здійснюючи маневр, швидко виходить у фланг або тил вогневим засобам і групам противника, що чинять опір, і знищує їх. Діючи на машині, а іноді і десантом на танку, відділення продовжує виконувати завдання.

Варіанти побудови відділення перед посадкою десантом на танк показані на мал. 4.5.

Якщо противник чинить наполегливий опір і наступ на БМП (БТР) неможливо, то відділення за командою командира швидко спішується і розгортається в ланцюг, прискореним кроком або бігом продовжує наступ, ведучи вогонь на ходу.

Мінно-вибухові загородження, завали і інші важкопроходимі ділянки в глибині оборони противника відділення за наказом командира взводу обходить або долає по виконаному проходу.

Ділянки місцевості, заражені радіоактивними і отруйливими речовинами, відділення зазвичай долає на БМП (БТР) з використанням засобів індивідуального захисту або обходить по напрямку, вказаному командиром взводу. При діях в пішому порядку відділення обходить заражені ділянки, а при неможливості їх обійти долає в засобах індивідуального захисту.

Рис.4.5 . Шикування відділення для посадки десантом на танк

Прагнучи відновити втрачене положення, противник здійснюватиме контратаки. Контратаку противника відділення відбиває вогнем з місця або з ходу, а потім своїми силами або у взаємодії з іншими відділеннями стрімко і сміливою атакою завершує знищення противника. Якщо противник контратакує значними силами, відбивати контратаку доцільно вогнем з місця з вигідного рубежу, заздалегідь спішившись. При відбитті контратаки з місця командир відділення управління здійснює шляхом подачі команд, наприклад: «Відділення, прямо контратакуюча піхота–ВОГОНЬ», «Гранатометникові, справа танки, по лівому, в середину – ВОГОНЬ».

Відбивши контратаку противника, відділення продовжує наступ у вказаному напрямку.

Якщо противник почне відхід, відділення стрімко переслідує його, знищуючи вогнем всіх засобів.