Шикування похідного порядку

ПОХІДНА КОЛОНА ГПЗ в складі посиленого МВ

Д від

1 Мвід від рхБр 2 мвід гв іСвід 3 мвід

На марші підрозділи рухаються у похідних порядках. Похідний порядок представляє собою шикування сил і засобів підрозділів для здійснення маршу. Він повинен забезпечувати рух колони із встановленою швидкістю, швидке розгортання в перед бойовий і бойовий порядки, проведення маневру, підтримання твердого і безперервного управління підрозділами. Похідний порядок взводу на марші – колона.

Взвод (відділення, танк) здійснює марш у колоні роти (взводу) з дистанціями між машинами 25-50 м. Під час руху по відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально-ударних систем, гірським дорогам і в інших умовах обмеженої видимості, в ожеледь, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху на підвищеній швидкості дистанції між машинами, збільшуються і можуть бути 100-150 м. Механізований взвод (відділення) може пересуватися в пішому порядку або на лижах.

Під час здійснення маршу, взводу (відділенню, танку) вказується район зосередження (рубіж), час прибуття в нього (виходу на зазначений рубіж), маршрут руху, місце в колоні роти (взводу), місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку, а діючому в головній похідній заставі додатково — вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження.

У встановлений час чи за сигналом командира роти взвод починає висування.

З отриманням сигналу про початок руху командир взводу подає команду на витягування колони. Команда подається зоровими сигналами (прапорцями, ліхтариком), а також голосом. Одночасно він рушає з місця на своїй машині, спостерігаючи за діями підлеглих. При витягуванні колону взводу варто вести уздовж узлісь, по ярах і інших місцях, що забезпечує дотримання заходів маскування.

Командир взводу під час здійснення маршу керує взводом, знаходячись у бойовій машині (бронетранспортері), танку, як правило, у голові колони взводу. Управління взводом на марші здійснюється встановленими сигналами і командами. Радіозасоби працюють тільки на прийом. У ході здійснення маршу командир взводу використовує встановлені сигнали оповіщення, управління і взаємодії відповідно до таблиці сигналів. При зустрічі із противником, і зав'язкою бою командир взводу управляє взводом шляхом подачі команд по радіо відкритим текстом. Найменування підрозділів і посади командирів вказуються позивними, а місцеві предмети і пункти — умовними (кодованими) найменуваннями. В окремих випадках командир взводу управляє сигнальними засобами. Командир взводу на марші повинен дотримуватися встановленого порядку руху і маскування, не допускати затримок на переправах, перевалах, у тіснинах, тунелях, населених пунктах і інших важкопрохідних місцях, вести безупинне кругове спостереження за наземним, повітряним противником і сигналами командира роти, вчасно оповіщати особовий склад про противника і про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження.

В залежності від обстановки, завдань, які виконуються і дорожніх умов відділення (екіпаж) за рішенням старшого командира (начальника) може здійснювати марш «по-похідному» або «по-бойовому». Машини на марші рухаються тільки по правій стороні дороги, дотримуючись встановленої швидкості руху, дистанції і вимог безпеки.

Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, утворені складками місцевості і місцевих предметів, а також пришляхова рослинність. На відкритих ділянках маршруту не допускаються відставання і зупинка машин, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.

Під час вимушеної зупинки машина відводиться на праве узбіччя або убік від дороги, де несправність усувається. Поворот башти на бойовій машині піхоти (танку) убік проїзної частини категорично забороняється. Зупинена несправна машина об’їзжджається тільки ліворуч. Після усунення несправності, машина приєднується до колони, яка проходить, своє місце у взводі вона займає на привалі. Обгін колон у русі забороняється.

Уночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення або світломаскувальних пристроїв, а під час руху по ділянках місцевості, які проглядаються противником, і у світлу ніч — із приладами нічного бачення, які працюють у пасивному режимі, виключеним зовнішнім і внутрішнім освітленням.

Під час руху перед поворотом головна машина сповільнює швидкість руху, щоб машина, що йде позаду, не втратила її з виду. На кожній машині призначені члени екіпажа ведуть спостереження за сигналами тих, хто спереду і командирськими машинами, за повітряним, наземним противником і місцевістю. Зенітні засоби знаходяться в готовності до відкриття вогню.

За сигналом оповіщення про повітряного противника взвод продовжує рух. Вогневі засоби, виділені для ведення вогню, готуються до його відкриття. Люки бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків, крім необхідних для ведення вогню, закриваються. Протигази переводяться в положення «напоготові». Вогонь відкривається по команді командира взводу чи старшого командира. Під час руху в пішому порядку механізований підрозділ за командою командира займає найближче укриття і відкриває вогонь зі стрілецької зброї по повітряних цілях противника.

Під час нападу противника з засідки екіпажі бойових машин відкривають вогонь, встановлюють аерозольну завісу, забезпечуючи вихід військової техніки і озброєння із зони ураження, спішування особового складу і відбиття нападу. Командир взводу (відділення, танка) негайно доповідає командиру роти (взводу) про місце засідки і стан справ. Особовий склад спішується, займає вогневі позиції навколо машин і під їх прикриттям, відкриває щільний вогонь по виявлених цілях противника і найбільш ймовірних місцях їх розташування, сміливими, рішучими діями відбиває напад, у разі можливості переходить в атаку. Якщо на допомогу підходять інші підрозділи, то підрозділ, який підлягав нападу, повинен не дати можливість противнику відійти.

Мінне поле, установлене засобами дистанційного мінування, взвод позначає і обходить, або долає в складі колони роти за головною машиною по проробленому нею проходу. Міни, які були виявлені перед машинами взводу, знищуються з використанням возимого комплекту розмінування, або іншими способами.

Під час оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження взвод (відділення, танк) продовжує рух. У бойових машинах перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці і жалюзі закриваються, включаються встановлені на них системи колективного захисту. Особовий склад, який знаходиться в пішому порядку і на відкритих машинах, надягає засоби індивідуального захисту.

Зони з високими рівнями радіації, райони руйнувань, пожеж і затоплень на маршруті руху підрозділ, як правило, обходить у разі неможливості обходу, зони зараження долаються з максимальною швидкістю із обов'язковим використанням засобів індивідуального захисту і систем колективного захисту машин.

Часткова спеціальна обробка проводиться після виходу з зони радіоактивного зараження за вказівкою командира роти, а у разі потрапляння отруйних речовин на шкірні покрови і стрілецьку зброю — негайно.

Повна спеціальна обробка проводиться, як правило, у районі спеціальної обробки перед районами денного (нічного) відпочинку, перед входом у район зосередження.

У випадку застосування противником запалювальної зброї, а також у разі змушеного подолання району пожеж люки, двері, бійниці і жалюзі бойових машин зачиняються. Після виходу з району пожеж командир взводу (відділення, танка) організує гасіння вогнищ вогню на машинах, рятування особового складу і надання постраждалим першої медичної допомоги, після чого рух відновлюється.

Поранені і хворі після надання їм першої медичної допомоги на місці доставляються в медичний взвод (пункт) батальйону.

У ході маршу не виключений раптовий напад наземного противника, а також ведення бою на заздалегідь визначених рубежах ймовірної зустрічі з ним. У цьому випадку взвод стрімко розгортається в бойовий порядок відповідно до займаного місця у колоні роти чи отриманим завданням й у взаємодії із сусідами рішуче атакує противника, оволодіваючи рубежем, що забезпечує успішне виконання завдання роти. В усіх випадках командир взводу повинен прагнути до випередження противника в розгортанні і відкритті вогню, а також до проведення маневру з метою зайняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливому місцю противника чи виходу йому у фланг і в тил.

На привалах машини зупиняються на правому або лівому узбіччі дороги не ближче 10 м одна від іншої або на дистанціях, які встановлені командиром.

Бойові машини (автомобілі) розміщуються по можливості під кронами дерев, у радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості, за наявності часу, маскуються штатними маскувальними покриттями і місцевими матеріалами. Висадка з машин здійснюється тільки за командою (сигналом) своїх командирів. Для відпочинку особовий склад розташовується праворуч від дороги. У машинах залишаються спостерігачі і чергові кулеметники (навідники гармат), а в командирських машинах і чергові на радіозасобах. Вогневі засоби, призначені для відбиття нападу повітряного противника, знаходяться в готовності до ведення вогню.

Командир взводу проводить контрольний огляд і організує технічне обслуговування машин. Екіпажі машин (водії) проводять контрольний огляд озброєння і військової техніки, проводять технічне обслуговування і разом із призначеним у допомогу особовим складом усувають виявлені несправності.

Узимку перед маршем командир взводу (відділення, танка) зобов'язаний: вжити заходів щодо забезпечення особового складу засобами проти відмороження; переконатися в наявності зимового дизельного пального і спеціальних рідин у машинах і у разі необхідності вжити заходів щодо їх дозаправлення; перевірити справність засобів підігріву двигунів машин, готовність озброєння до застосування в умовах низьких температур, а якщо буде здійснюватися рух по ділянках із глибоким сніговим покривом — і натяг гусениць, а також оснащення машин засобами підвищення прохідності; дати вказівки механікам-водіям (водіям) щодо заходів запобігання розморожування систем охолодження двигунів; організувати просушування обмундирування і взуття.

У горах під час підготовки до маршу командир взводу (відділення, танка) приділяє особливу увагу перевірці справності ходової частини і механізмів управління машин. На кожній машині необхідно мати спеціальні пристосування для запобігання скачування машин під час зупинок, на підйомах і спусках.

Під час подолання небезпечних місць особовий склад механізованого взводу, як правило, спішується.

Під час руху в пішому порядку скельні ділянки, осипи і перевали долаються, як правило, повзводно або по відділеннях із дотриманням вимог безпеки та обов'язковою страховкою і самостраховкою.

На привалах і під час розташування на відпочинок у гірській місцевості особовий склад і військова техніка розташовуються в місцях, безпечних від обвалів, каменепадів, осипів, снігових лавин і затоплень.

Взвод, який призначений у головну похідну заставу (головний дозор), у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається вказаним маршрутом з установленою швидкістю. Командир взводу знаходиться в голові колони головної похідної застави (головного дозору), стежить по карті за маршрутом руху, діями дозорного відділення (танка), особисто веде розвідку противника і місцевості спостереженням і доповідає командиру, який вислав охорону, про зустріч із противником, про виявлення загороджень і заражених ділянок на маршруті, а також про проходження контрольних пунктів на маршруті руху. У головній (боковій, тильній) похідній заставі (головному, тильному дозорі) організується спостереження за наземним і повітряним противником, призначається спостерігач для прийому сигналів від дозорного відділення (танка) і підтримується постійна готовність до зустрічі із противником.

Тіснини, тунелі, мости та інші вузькі місця головна похідна застава (головний дозор) проходить без зупинок. Зруйновані мости, заміновані або заражені ділянки маршруту обходить, позначаючи напрямок обходу покажчиками.

У разі неможливості обходу замінованих ділянок маршруту вони розмінуються приданим підрозділом інженерних військ або самостійно із використанням возимих комплектів розмінування і іншими способами під прикриттям готових до відкриття вогню бойових машин і особового складу підрозділів. Для виявлення проводових ліній управління вздовж дороги на 50-100 м висилаються спішена піхота, яка займає вогневі позиції і знаходиться на них до завершення робіт по розшуку мін (фугасів) і їх розмінування.

Дозорне відділення (танк) просувається в указаному йому напрямку стрибками від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилягаючою місцевістю, з підвищеною швидкістю, не затримуючи рух колони, яка охороняється. Особлива увага звертається на ознаки обладнання противником засідок і мінування дорожнього покриття і місцевих предметів. Закриті ділянки місцевості, окремі будівлі, узлісся лісу, входи в ущелини і тунелі, де можливо приховане розташування противника і раптовий його напад із засідок, а також вузькі проходи, мости та інші об'єкти воно оглядає і у разі необхідності спішується, висилає піших дозорних або проводить огляд всім відділенням, діючи бойовими групами під прикриттям бойової машини піхоти (бронетранспортера). Під прикриттям відділення дозорні приховано наближаються до об'єкта, старший дозорний, як правило, пересувається за дозорним в готовності підтримати його вогнем. У ході дій в складі відділення групи дозорних, використовуючи складки місцевості, прикриваючи один одного, по черзі просуваються до об'єкта і здійснюють його огляд. Про все виявлене на маршруті руху і про зустріч із противником командир дозорного відділення (танка) негайно доповідає командиру, який вислав дозор. У разі виявлення засідки противника дозорне відділення доповідає про це командиру дозору, вступає в бій (займає позицію) і забезпечує висування і вступ в бій головного дозору.

Дрібні групи противника головна похідна застава (головний дозор, дозорне відділення, танк), як правило, знищує, а зразки озброєння, топографічні карти та інші документи захоплює і продовжує виконувати завдання. Під час зустрічі із переважаючим по силі противником вона діє в залежності від обстановки: раптовим вогнем з вигідної позиції і рішучою атакою знищує його, а якщо самостійно головна похідна застава не в змозі знищити противника, вона стійко утримує займану позицію, забезпечує розгортання і вступ в бій колони, яка охороняється.

Для забезпечення руху колони, яка охороняється, по ділянках маршруту, де можливий напад противника, головна похідна застава може переходити до оборони і відновляти рух після проходження колони. В цьому випадку в головну похідну заставу повинен виділятися інший підрозділ.

Під час блокування ділянок маршруту місцевими жителями дозорне відділення, не входячи з ними в контакт, обходить цю ділянку і проводить колону, яка охороняється, по обхідному маршруту. У разі блокування колони, охорона сковує дії цивільного населення, не допускаючи роззброювання військовослужбовців, взяття їх у заручники і починає спроби пройти по маршруту або вийти назад.

Взвод, який призначений у бокову похідну заставу, висувається на рівні голови колони, яка охороняється, на відстані, яка встановлена його командиром (по рівнобіжному маршруту).

Дрібні групи противника, які з’явилися на фланзі колони, яка охороняється, бокова похідна застава знищує і продовжує виконувати завдання. При загрозі нападу переважаючих сил - вона займає вигідну позицію і не допускає раптового нападу противника на колону, яка охороняється, з флангу.

Взвод, який призначений у нерухому бокову заставу, висувається на вказаний рубіж, займає його, розгортається в бойовий порядок і знаходиться на ньому до визначеного часу або команди (сигналу) командира, який його вислав. Надалі діє відповідно до його вказівок. Під час зустрічі із противником вступає бій, забезпечуючи проходження колони, яка охороняється, після чого виходить з бою, відривається від противника і продовжує рух по своєму маршруту.

Взвод, який призначений у тилову похідну заставу, висувається за колоною, яка охороняється, на дистанції, що встановлена командиром, який його вислав.

Дрібні групи противника тилова похідна застава знищує, діючи з вогневих засідок. У разі загрози виходу переважаючих сил противника до колони, яка охороняється, вона займає вигідну позицію і раптовим вогнем всіх засобів завдає ураження противнику, затримує його і не допускає нападу на колону, яка охороняється, після чого відходить на інший рубіж і організує засідку на ньому.

Тиловій похідній заставі може ставитися завдання щодо руйнування переправ, мостів, доріг, обладнання завалів і встановлення мінно-вибухових загороджень.

Під час привалу і у разі розташування колони, яка охороняється, на відпочинок головна (бокова, тилова) похідна застава (головний, тиловий дозор, дозорне відділення, танк), зайнявши вигідну позицію, продовжує виконувати завдання, діючи як сторожова охорона. Похідна застава (дозор, дозорне відділення, танк) зупиняється і відновляє рух за командою (сигналом) командира колони, яка охороняється.

Т Е М А № 14: Розташування на місці та сторожова охорона.

ЗАНЯТТЯ 1. Розташування взводу на місці.

Навчальні питання та розподіл часу:

№№ з/п	Навчальні питання	Час (хв.)
1. 2.	Вступ Зміст заняття Порядок розташування взводу на місці. Робота командира взводу після отримання наказу на розташування на місці. Заключна частина	5 80 40 40 5