- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
1.5.3 Електробури
Електробури – це вибійні агрегати, у яких обертовий момент створюється зануреним, наповненим оливою, асин-хронним електродвигуном. За допомогою електробурів можна бурити вертикальні, похилоспрямовані і розга-лужено-горизонтальні нафтові і газові свердловини. Схема розміщення обладнання і інструменту, які забезпечують буріння свердловин електробуром, наведена на рис. 1.62.
|
Рисунок 1.62 – Схема розміщення обладнання і інструменту при бурінні свердловин електробуром: 1 – долото; 2 – електробур; 3 – бурильна колона; 4 – станція керування електробуром; 5 – високовольтний вимикач; 6 – силовий трансформатор; 7 – регулятор подавання долота; 8 – бурова лебідка; 9 – високовольтний ящик; 10 – ведуча труба; 11 – струмоприймач; 12 – вертлюг; 13 – буровий рукав; 14 – зовнішній нерухомий кабель; 15 – пульт керування електробуром; 16 – ротор |
Долото 1 з електробуром 2 спускають у свердловину на бурильній колоні. Електроенергія до двигуна електробура підводиться від силового трансформатора 6 зовнішнім кабелем 14, підвішеним до бурового рукава 13, і кабелем підведення струму, змонтованим усередині бурильної колони, складеної з бурильних труб з висадженими назовні кінцями. Третім провідником для живлення трифазного електродвигуна електробура, служить бурильна колона. Для введення кабелю всередину бурильної колони і створення безперервної електричної лінії для живлення електродвигуна як при обертанні і переміщенні в осьовому напряму, так і при нерухомій бурильній колоні, призначений струмоприймач 11, із контактним механізмом. Струмоприймач розташований між вертлюгом 12 і ведучою трубою 10. Кабель усередині бурильної колони змонтований з секцій, довжина яких дорівнює довжині застосовуваних бурильних труб.
На рис. 1.63 показана схема електробура.
Рисунок 1.63 – Схема електробура:
1 – шпиндель; 2 – редуктор; 3 – електродвигун
На рис. 1.64 показана секція кабелю.
Рисунок 1.64 – Секція двожильного кабелю:
1 – двоконтактний стрижень; 2 – опора стрижня; 3 – кабель двожильний; 4 – опора муфти; 5 – двоконтактна муфта
На одному кінці секція має контактний стрижень 1, а на іншому – контактну муфту 5. Контактна муфта і стрижень виконані з гуми, в якій завулканізовані мідні контактні кільця з пластинками. Пластинки одним кінцем припаяні до контактного кільця, а іншим – до жил кабелю. При згвинчуванні бурильних труб контактний стрижень входить у контактну муфту і секції кабеля з’єднуються.
Електробур складається з двох основних вузлів – електродвигуна і наповненого оливою шпинделя (рис. 1.65).
Промивна рідина з бурильної колони надходить до верхнього перехідника 2 і, пройшовши між лубрикаторами 14 і 33 усередині корпуса лубрикаторів 3, всередину пустотілого вала електродвигуна 7 і далі до долота. Вийшовши з отворів у долоті, промивна рідина, як і при роторному і турбінному способах буріння, підхоплює уламки розбуреної породи і затрубним простором піднімає їх на поверхню.
Для захисту електродвигуна від вологи внутрішня порожнина заповнюється мастилом ще до спуску у свердловину. Дією поршня лубрикатора 22, на який тиснуть промивна рідина і пружина лубрикатора підтримується надлишковий тиск у корпусі двигуна, компенсуючи втрати.
Рисунок 1.65 – Схема електробура зі шпинделем,
