- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
Підшипників та ущільнення:
1 – малий радіальний підшипник ковзання; 2 – торцевий підшипник ковзання; 3 – кульковий підшипник кочення;
4 – плаваюча розрізна втулка з берилової бронзи; 5 – ущільнення з еластоміру; 6 – цапфа; 7 – дві радіальні стійкі до температури і оливи ущільнення з еластоміру
Відзначимо, що за останні роки тришарошкові долота з відкритими опорами поступово замінюються долотами з опорами, які герметизуються. Принципова схема такої опори наведена на рис. 1.22.
Проникненню промивної рідини в порожнину такої опори перешкоджає ущільнення 7. Мастило, яке міститься в порожнині між лапою долота і шарошкою, ізолюється від зовнішнього середовища діафрагмою 12.
Виготовляють долота з центральною, боковою і комбінованою промивкою.
При бурінні з продуванням свердловини повітрям умо-ви роботи підшипників шарошок значно погіршуються через недостатній тепловідвід від деталей, які труться. Тому в долотах з центральним продуванням частина повітря (20…25 % від загальної витрати) спеціальними каналами в лапах і цапфах спрямовується в опори шарошок. При цьому поліпшується очищення вибою і захищається опора від попадання шламу (рис. 1.23). Ефективність роботи три-шарошкових доліт у значній мірі залежить від ступеня очищення вибою свердловини промивною рідиною.
Тому не можна допускати скупчення розбуреної породи під долотом і перемелювання її породоруйнівними елемен-тами. Необхідно, щоб зруйнована порода відразу видалялася із вибою свердловини, що досягається не тільки подачею до вибою достатньої кількості промивної рідини високої якості, але і застосуванням раціональних конструкцій і схем розташування промивних отворів у долоті (рис. 1.24).
Рисунок 1.22 – Схема тришарошкового долота з герметизованою опорою:
1 – твердосплавний захист калібру; 2 – фрикційна цапфа;
3 – опора; 4 – шарошка; 5 – вставки з карбіду вольфраму;
6 – калібрувальний вінець; 7 – радіальний сальник з еластоміром; 8 – опорна поверхня; 9 – берилій-мідна плаваюча втулка
з срібним покриттям; 10 – камера для мастила; 11 – кришка камери для мастила; 12 – діафрагма
Рисунок 1.23 – Лапа тришарошкового долота для буріння з продуванням свердловини повітрям
Центральне промиванна відбувається крізь централь-ний промивний канал, утворений поверхнями лап. Канал може містити зносостійку змінну втулку з максимальним наближенням її нижнього торця до шарошок. Центральний промивний отвір може бути в плиті, виготовленій в нижньому кінці корпуса долота.
а б в г д
Рисунок 1.24 – Схеми промивок:
а – центральна; б – бокова; в – комбінована; г – бокова з видовженою насадкою; д – центральна з наближеною насадкою до шарошок
Бокове промивання здійснюєть крізь три отвори розташовані похило до осі долота так, що направляють промивну рідину на периферію вибою мимо шарошок. Для створення ефективного процесу руйнування гірської породи в промивні отвори, як і у лопатевих доліт, вставляють зносостійкі змінні насадки, які забезпечують швидкість витікання струменів рідини не менше 80...120 м/с. Долота з такими насадками називаються гідромоніторними. Насадки стандартного ряду мають внутрішній діаметр від 6,4 мм до 22,2 мм.
Комбінована промивка проводиться за допомогою тільки двох бокових і однієї центральної насадки. За такої асиметричної схеми промивання, замість третього бокового приливу під насадку, на одній з лап передбачений значний вільний простір для поліпшення умов протікання висхідного потоку промивної рідини. Важкі умови роботи шарошкових доліт призводять до інтенсивного зношування (рис. 1.25) і тому виготовляють їх з високоякісних сталей і хімікотермічним обробленням найвідповідальніших та швидкозношуваних деталей (зубів, робочих поверхонь цапф і шарошок). Для підвищення зносостійкості зуби, затильна частина шарошок і козирки лап наплавляються зносо-стійким твердим сплавом і армуються твердосплавними, алмазними, або в комбінуванні твердосплавних і алмазних зубків.
Рисунок 1.25 – Зношене долото (унікальний випадок)
Алмазні долота. Алмазні долота застосовують для буріння неабразивних і низької абразивності порід середньої твердості і твердих, а також для буріння нижніх інтервалів глибоких свердловин, у котрих їх висока вартість компенсується довговічністю і зниженням витрат часу на СПО. Виготовляють алмазні долота двох типів: спіральні (рис. 1.26, а) і радіальні (рис. 1.26, б).
а б в
Рисунок 1.26 – Алмазні долота для буріння суцільним вибоєм:
а – спіральне; б – радіальне; в – загальний вигляд долота з озброєнням алмазними полікристалічними пластинами
1 – алмазна головка; 2 – корпус; 3 – нарізь; 4 – контактний сектор; 5 – канал для спрямування рідини;
Алмазні долота складаються з фасонної головки (матриці) 1, яка містить алмази, і сталевого корпуса 2 з приєднувальною замковою наріззю 3. Головку виго-товляють методом пресування і спікання суміші спеціально підібраних порошкоподібних твердих сплавів. Перед пресуванням у пресформі за заданою схемою розміщують кристали технічних алмазів. Після пресування і спікання алмази стають надійно закріпленими в зовнішньому шарі головки.
Застосовуючи для виготовлення матриці методи порошкової металургії із використанням різних металевих порошків, досягають необхідного ступеня оголення алмазів під час роботи долота.
При бурінні твердих порід знос матриці інтенсивніший, тому матриця має бути зносостійкою, для запобігання зайвого оголення алмазів. У породах середньої твердості матеріал матриці зношується менше, тому матриця мусить бути меншої зносостійкості.
Регулюючи оголення алмазів, забезпечують також збереження під час роботи долота на вибої певного проміжку між матрицею і породою. У результаті промивна рідина, вийшовши з промивних отворів долота, має можливість пройти проміжком між матрицею і вибоєм свердловини, захопити найдрібніші частинки розбуреної породи, направити їх в радіальні або радіально-спіральні канали 5, що є між контактними секторами 4, і далі в затрубний простір.
Твердосплавні долота. Разом з долотами, армованими природними алмазами, для буріння глибоких свердловин останніми роками застосовують долота, армовані надтвердими сплавами.
|
Рисунок 1.27 – Долото армоване надтвердим сплавом “Славутич” |
Добрі результати, особливо при бурінні із вибійними двигунами в породах середньої твердості, дають долота, армовані зернистим твердим сплавом і зубками, виконаними з твердого сплаву “Славутич” (рис. 1.27). Промивна рідина в таких долотах подається до вибою свердловини шістьма промивними отворами, забезпечуючи добре очищення вибою від розбуреної породи і охолоджування контактних секторів. Досвід проходки глибоких нафтових і газових свердловин показав, що в однакових умовах буріння одне алмазне долото може замінити 15...20 шарошкових доліт.
