- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
Тиск у нафтогазоносних пластах, що розкриваються, буває настільки високим, що іноді разом із глинистим розчином, нафтою, газом і водою зі стовбурів, що буряться, при аварійному фонтануванні викидається навіть буровий інструмент.
Причини викиду – непередбачене поглинання бурового розчину в породах; насичення бурового розчину у свердловині газом, що надходить із пластів і знижує густину розчину; зниження або підвищення гідро-динамічного тиску на вибої, який утворюється буровим розчином при великій швидкості спуску або підйому бурильного інструменту; несвоєчасне доливання сверд-ловини буровим розчином під час підйому бурильних труб; недотримання вимог щодо технологічного режиму буріння, густини і рецептури бурового розчину. Найбільш поширеним джерелом викиду є зони замкнених об’ємів порід (особливо глинистих) з аномально високим пластовим тиском.
Для попередження відкритих фонтанів необхідно виконувати вимоги інструкцій з запобігання газонафтоводопроявів і відкритих фонтанів при будівництві та ремонті свердловин в нафтовій і газовій промисловості і заходів, розроблених організаціями, які ведуть роботи з буріння та експлуатації родовища.
У разі виникнення відкритого фонтану відповідальна особа, що перебуває на аварійному об’єкті, має повідомити про це керівництво підприємства і протифонтанний професіональний підрозділ. Відповідні заходи мають відповідати плану дій на об’єкті в надзвичайній ситуації. Персонал зобов’язаний пустити аварійне джерело електричної енергії (аварійний дизель-генератор) для приводу в дію основних пожежних насосів, з метою створення водяного зрошення вежі, аварійного устя і приустьової зони свердловини, а також створення водяних завіс між житловим блоком і свердловиною. Мусить перевірятися загазованість приміщень житлового та технологічних блоків, шляхів евакуації та місць встановлення колективних рятувальних засобів. Для розроблення організаційно-технічних заходів, та проведення робіт з ліквідації відкритого фонтана, наказом по підприємству, а за необхідності і вищою організацією, має бути створений штаб, який несе повну відповідальність за стан і результати проведення цих робіт.
При ліквідації відкритого фонтана необхідно постійно зрошувати струмінь фонтану, металеві конструкції в зоні устя свердловини (за наявності куща свердловин – і поруч розташованих свердловин) водяними струменями. У процесі ліквідації відкритого фонтана необхідно вживати всіх заходів проти скупчення біля устя фонтануючої свердловини та прилеглої території продуктів фонтанування свердловини (нафти, конденсату).
Ліквідація відкритих нафтогазових фонтанів, зазвичай, здійснюється шляхом звільнення устя від згорілого обладнання, гасіння пожежі, наведення на усті запірної арматури і глушіння свердловини. Залежно від технічного стану фонтануючої свердловини і потужності фонтану застосовують такі методи ліквідації відкритого нафто-газового фонтану:
– відведення газу в спеціально пробурені похилі свердловини;
– інтенсивний відбір газу з вибійної зони пласта фон-тануючої свердловини спеціально пробуреними до цієї зони похилими свердловинами;
заводнення газового пласта;
– закачування рідини глушіння у стовбур свердловини на розрахунковому режимі;
– створення ізоляційного мосту (штучного пакера) в стовбурі свердловини;
– обвалення стовбура за допомогою підземних вибухів;
– герметизація устя свердловини з подальшим її глушінням рідиною;
за допомогою колтюбінгової установки.
В Україні для ліквідації відкритих фонтанів створені аварійно-рятувальні загони, підпорядковані Міністерству надзвичайних ситуацій. Великих успіхів у боротьбі з відкритими фонтанами здобув Л. М. Калина – випускник ІФНТУНГ. Наприклад, один з найскладніших фонтанів в республіці Казахстан на свердловині № 37-Тенгіз (рис. 2.12) був ліквідований у 1985 році під його керівництвом. Із свердловини було викинуто 104 тонни бурильних і обважнених труб та перехідників з долотом. Прямий струмінь у висоту сягав до 200 метрів. Викид газу був 12 млн м3, а нафти – 40000 тонн на добу. Завдяки професіональним діям, дуже важкій і складній роботі, фонтан за 124 доби було ліквідовано.
Рисунок 2.12 –
Відкритий фонтан на свердловині №
37-Тенгіз
Найбільшою в американській історії стала аварія 20 квітня 2010 року на нафтовій платформі “Deepwater Horizon” (рис. 2.13, 2.14) компанії British Petroleum в Мексиканській затоці біля США. На платформі сталися вибух і пожежа. У результаті загинуло 11 людей. Через дві доби платформа потонула і дотепер перебуває на дні (на відстані 400 м від свердловини). Розташоване на глибині 1500 м противикидне обладнання не спрацювало і нафта почала витікати у води Мексиканської затоки. Витікання продовжувалося майже три місяці. Повністю закрити свердловину вдалося тільки на початку серпня. Всього за цей час в океан витекло до 780 тис. м3 нафти. На рис. 2.14, б нафтову пляму видно з космосу.
а б
Рисунок 2.13 – Глибоководна напівзанурена бурова платформа “Deepwater Horizon”(а);
