- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
3.1.2 Водний транспорт
Нафту і нафтопродукти водним транспортом перевозять у нафтоналивних суднах – морських і річкових танкерах і баржах (самохідних і несамохідних). Морське самохідне нафтоналивне судно називається танкером (вантажопідйомність його досягає 50000 т і більше), несамохідне – морською баржею, або ліхтером.
Морське нафтоналивне судно (рис. 3.2, 3.3) складається з жорсткого металевого каркаса, до якого кріпиться металева обшивка: зовні – обшивка корпуса судна, і зсередини – танка судна, куди заливають нафту або нафтопродукти.
Корпус судна поздовжніми і поперечними непроникними перегородками ділиться на ряд відсіків 5, званих танками. Це підвищує імовірність непотоплюваності судна, зменшує гідравлічні удари під час хитання, збільшує пожежну безпеку, поліпшує умови експлуатації. Доступ до танків здійснюється через спеціальні люки. Вантажні танки в танкері, від решти суднових приміщень, розділені двома непроникними перегородками 8. У носовій частині судна розміщується трюм суховантажу 6, в середині – насосне відділення 1, а на кормі – машинне відділення 2, паливний бак 3, і приміщення екіпажу та навігації 4. Насосні відділення сполучені зі всіма танками трубопроводами. Для наливання і зливання нафтопродуктів передбачені навантажувально-розвантажувальні трубопроводи, наявні в кожному танку і на палубі підключені до загального колектора. При перепускній системі наливання і зливання нафтопродуктів вхідні і напірні (палубні) магістралі відсутні. Зливні операції здійснюються шляхом перетікання продукту з танка в танк, а з суміжного з насосним відділенням танка за допомогою насоса направляється на берег, або в інше судно (при вивантаженні на плаву). При наливанні продукт надходить в один, або декілька танків, звідки самопливом прямує в решту танків. Перетікання продукту з танка в танк здійснюється крізь отвори, вирізані в бокових стінках танка (перегородках).
Рисунок 3.2 – Схема танкера:
1 – насосне відділення; 2 – машинне відділення; 3 – паливний бак; 4 – приміщення екіпажу і навігації; 5 – танки; 6 – трюм суховантажу; 7 – подвійне дно; 8 – непроникні перегородки
Рисунок 3.3 – Загальний вигляд танкера
Ліхтери, які випускаються вантажопідйомністю до 10000 т і більше, призначені для перевезення нафто-продуктів на великі відстані, а також для зливання і наливання, якщо танкери не можуть підійти до берегового причалу. Зливно-наливні операції здійснюються за допо-могою насосів, встановлених на ліхтерах, або на плавучій насосній станції.
Річкові баржі – несамохідні вантажні судна, переміщувані буксиром або штовхачем, виготовляються вантажопідйомністю від 100 до 12000 т. Подібно до танкера, їх внутрішній об’єм розділений на окремі відсіки, число яких може досягати 50. Вантажна система в них перепускна. Над палубою є надбудови для обслуговуючого персоналу. На рис. 3.4 показано загальний вигляд річкової нафтоналивної баржі. Для наливання і розвантаження нафтоналивних суден передбачені гавані і причали.
Рисунок 3.4 – Загальний вигляд річкової нафтоналивної баржі
Гавань – частина портової акваторії, прилегла до причалів, на яких проводять вантажні операції. Водна поверхня нафтогавані, звана акваторією (ділянкою водної поверхні у встановлених границях району моря або порту), має бути прикрита від дії хвиль, мати певну площу поверхні, і глибину для причалювання та маневрування суден. Для гавані вибирають природні укриття (бухти, затоки, затони). Якщо таких немає, споруджують штучні – хвилеломи, греблі тощо.
Споруда для причалювання суден і зв’язку їх з берегом називається пристанню. Якщо пристань значно виходить від берега всередину водної поверхні, її називають пірсом. Пристань чи пірс можуть мати один або більше причалів.
Від причалів до берегових резервуарів прокладають трубопроводи. Перекачування продукції з резервуарів у судна, а також з суден у резервуари, здійснюється за допомогою берегових насосних станцій (якщо судна не мають насосів). З’єднання берегових трубопроводів з судновими здійснюється за допомогою шлангів, або шарнірних елементів.
На річкових пристанях (іноді і в морських) для зливання продукції широко використовують плавучі насосні станції. У цьому випадку судна причалюють до насосної станції, яка споруджується біля причалу. Вхідні трубопроводи насосної станції сполучають з вантажною системою судна, а викидні – з береговими трубопроводами. Після цього за допомогою насосів продукція перекачується з судна в берегові резервуари.
Плавуча насосна станція є судно (річкове або морське), на якому змонтовано два насоси або більше. Таку станцію застосовують для проміжних перевантажень нафтопродуктів на плаву.
Якщо будівництво морського причалу ускладнене або економічно недоцільне, наливання танкерів здійснюється на деякій відстані від берега підводним трубопроводом.
