- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
Процес руху флюїду в пористому середовищі називається фільтрацією. Така назва цьому процесу дана тому, що, на відміну від руху трубами, в пористому середовищі флюїд переміщається не суцільним потоком, а окремими дрібними цівками, які багато раз змінюють свій напрям, фільтруючись крізь канали, утворені частинками породи.
Фільтрація флюїду в пласті можлива тільки при перепаді тиску в різних ділянках пласта. Цей процес проходить від ділянок з підвищеним тиском до зон з меншим тиском – вибою свердловин, які експлуатуються. На рідину і газ в пласті діє певний тиск – пластовий. Пластовий тиск – це тиск, виміряний в закритій свердловині за відсутності відбору з неї флюїду.
Встановлений при цьому рівень рідини в свердловині, називається статичним рівнем. Відстань до рівня вимірюється зверху від устя свердловини, а висота стовпа рідини від вибою до статичного рівня Нст.
,
(2.1)
де Н – глибина свердловини;
h – висота стовпа рідини.
Якщо пластовий тиск перевищує тиск стовпа рідини, яка заповнює свердловину, то при відкритому усті зі свердловини рідина переливатиметься. За показами манометра, встановленого на усті, при закритій свердловині, визначають різницю між пластовим тиском і тиском вище стовпа рідини, яка заповнює свердловину.
При експлуатації свердловини тиск на вибої (вибійний тиск) стає нижчим від пластового тиску і в свердловині, (у її затрубному просторі), встановлюється новий рівень рідини, що називається динамічним. Природно, що динамічний рівень завжди нижчий від статичного.
Кількість нафти, яка надходить до вибою свердло-вини, залежить від проникності порід пласта, в’язкості нафти і перепаду тиску або різниці між пластовим і вибійним тиском. Найкраще простежується залежність між кількістю видобутої нафти (дебітом свердловини) і перепадом тиску. Ця залежність у певних границях дебіту близька до лінійної, тобто із збільшенням перепаду на одиницю тиску отримують приблизно той самий приріст дебіту свердловини. Рівняння припливу нафти в свердловину при цьому має вигляд
,
(2.2)
де Q – дебіт нафти, т/добу;
K – коефіцієнт продуктивності, чисельно дорівнює приросту дебіту свердловини на одиницю зниження вибійного тиску (враховується, що пластовий тиск величина стала); рпл = const; рпл і рвиб – пластовий і вибійний тиск.
Якщо відомі коефіцієнт продуктивності і пластовий тиск, можна визначити дебіт свердловини, задаючись величиною зниження вибійного тиску.
Коефіцієнт продуктивності визначають за даними спеціальних дослідних робіт, техніка проведення яких різна і залежить від способу експлуатації свердловини. Суть дослідження свердловини на приток полягає в таких операціях. Заміряють дебіт свердловини, експлуатованої на якомусь певному режимі, і одночасно заміряють вибійний тиск. Потім змінюють режим роботи свердловини і знов одночасно заміряють її дебіт і вибійний тиск. За даними замірів встановлюють залежність дебіту свердловини від вибійного тиску. Якщо відомі дебіт рідини і відповідні їм перепади тиску (депресії), можна побудувати криву залежності притоку рідини від депресії, яка називається індикаторною лінією. Для цього будують графік, на якому на вертикальній осі відкладають величини перепадів тиску, а на горизонтальній – величину дебіту. На цьому графіку кожній величині перепаду тиску відповідає певний дебіт рідини. За формою індикаторні лінії можуть бути не тільки прямими, але і випуклими до осі дебіту (крива 2 на рис. 2.1).
Рисунок 2.1 – Індикаторні лінії залежності дебіту
