- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
Рисунок
1.116 – Маніфольд
а – блок глушіння
на рамі;
б –
блок дроселювання на рамі; в – блоки
глушіння і дроселювання в утепленому
блок-боксі
На рамі і в блок-боксі:
Конструктивні особливості:
- блочна конструкція з розташуванням блоків глушіння і дроселювання на окремих рамах;
- вхідні фланці блоків глушіння і дроселювання містять компенсатори, які мають можливість обертання навколо поздовжньої осі для полегшення монтажу;
- для районів з низькими температурними режимами експлуатації блоки глушіння і дроселювання виготовляють в утеплених блок-боксах, які мають паровий обігрів і освітлення.
Станції гідроприводу (рис. 1.117). Призначені для дистанційного керування гідроприводними складовими частинами противикидного обладнання та обігріву превен-торів робочою рідиною в холодну пору року в процесі будівництва та капітального ремонту нафтових і газових свердловин.
Конструктивні особливості:
- станції монтуються на відкритому жорсткому каркасі або в утепленому блок-боксі на санях;
- використання пневмогідроакумуляторів поршневого типу значно підвищує надійність станції;
- безпечна експлуатація станції гарантується системою керування з автоматизованими пристроями підтримання заданих режимів роботи, сигналізації і блокування: давачем рівня оливи, давачем температури оливи в баку, тиску в гідросистемі, аварійної світлової і звукової сигналізації, системою автоматичного вмикання і вимикання модуля обігріву;
- функція обігріву превенторів із системою автоматичного підтримування температури теплоносія і його примусовою циркуляцією камерою обігріву превен-торів;
- функція обігріву блок-бокса;
- гідророзподілювачі основного і виносного пульта з плоскими золотниками забезпечують високу надійність в роботі;
- підключення споживачів і виносного пульта рукавами високого тиску із швидкорознімними з’єднан-нями.
а б
Рисунок 1.117 – Станції гідроприводу:
а – станція гідроприводу у відкритому виконанні; б – станція гідроприводу в блок-боксі
(використовується при бурінні свердловин);
Рисунок 1.118 – Модуль обігріву противикидного обладнання
Модуль обігріву противикидного обладнання (рис. 1.118) призначений для обігріву превенторів у холодну пору року. Може використовуватися з будь-якими превенторами, які мають камеру обігріву.
Конструктивні особливості:
- модуль обігріву становить закритий і утеплений електрогідравлічний агрегат, який підігріває оливу з власного бака і за допомогою насоса забезпечує її циркуляцію теплообмінними порожнинами превенторів;
- модуль працює в автоматичному режимі, підтри-муючи задану температуру теплоносія.
1.9.5 Випробування колони на герметичність
Після цементувальних робіт і промивання свердловини водою або глинистим розчином приступають до випробування обсадної колони на герметичність одним з двох способів – опресуванням водою або зниженням рівня рідини. В експлуатаційних свердловинах експлуатаційну колону випробовують на герметичність опресуванням, а в розвідувальних – застосовують обидва способи. При випробуванні опресуванням устя свердловини обладнується опресувальною головкою і манометром. Наповнюють свердловину водою і створюють плавно тиск за допомогою бурового насоса або насоса цементувального агрегата. При цьому тиск на усті свердловини повинен на 20 % перевищувати максимальний очікуваний тиск, але має бути не меншим 8…10 МПа (для колон 168…140 мм). Якщо через 30 хв тиск у колоні не знизиться більше ніж на 0,5 МПа, то колону вважають герметичною. Можливе також опресування окремих ділянок колони за допомогою пакера.
При випробуванні колони на герметичність способом зниження рівня за допомогою компресора і відкачування рідини домагаються, щоб стовп рідини, який залишається в свердловині, був на висоті на 20 % меншій від стовпа при виклику припливу в процесі випробування. У свердловинах, пробурених глинистим розчином густиною меншою від 1,4 г/см3, перевірка на герметичність полягає в заміні цього розчину на воду. При цьому, якщо протягом години не було переливу або виділення газу, то вважають колону герметичною.
Але практика показує, що успішне опресування лише на внутрішній тиск не гарантує герметичності колони, тому що таке опресування не завжди виявляє дефекти. Отже, перед перфорацією необхідним є і зовнішнє опресування, тобто – заміна в колоні бурового розчину на воду і подальше зниження рівня.
За незадовільних результатів випробовування повторюють, і якщо виявиться, що колона негерметична, то обстежують стан колони і розпочинають ремонтні роботи.
Після випробування, на колону встановлюють засувку на випадок фонтанування свердловини під час перфорації колони (на рівні продуктивних горизонтів). Відтак обладнують устя під експлуатацію відповідно категорії свердловини. Наприклад, для експлуатації зануреними насосами, встановлюють одну колонну головку або трубний п’єдестал, а для фонтанного способу експлуатації – фонтанну арматуру із системою викидів і маніфольдів. До фонтанної арматури мають бути приєднані лінії для глушіння свердловини крізь трубний і затрубний простір.
У газових і газоконденсатних свердловинах, а також у нафтових свердловинах з високим вмістом газу (більше 200 м3/т), інших свердловинах з очікуваним надлишковим тиском на усті більше 10 МПа, близька до устя частина колони разом з колонною головкою після опресування водою додатково опресовується інертним газом (азотом) згідно з проектом.
Випробування колони на герметичність оформляють спеціальним актом.
