- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
Колекторні властивості, умови залягання і експлуатаційні якості продуктивних горизонтів можуть бути встановлені після проведення комплексу дослідних робіт, об’єм яких в експлуатаційних і розвідувальних свердловинах різний.
При бурінні в продуктивних горизонтах експлуатаційних свердловин найчастіше обмежуються вивченням шламу і результатами деяких геофізичних досліджень в цілях визначення кута нахилу і азимута стовбура свердловини, потужності і інтервалу залягання продуктивного пласта, його пористості, проникності.
У розвідувальних свердловинах продуктивні горизонти вивчаються детальніше і тому комплекс досліджень збільшується. Розбурювання продуктивного горизонту в розвідувальних свердловинах проводиться тільки колонковими долотами, що дозволяє за зразками керна отримати повне уявлення про умови залягання пласта, його літологічні і фізичні характеристики.
Рисунок 1.107 –
Схема розташування у свердловині
випробувача пластів
Після розбурювання продуктивного горизонту проводиться повний обсяг геофізичних досліджень у свердловині.
Проте геологічні і геофізичні методи дослідження продуктивних горизонтів не дозволяють визначити промислове значення експлуатаційних об’єктів, оскільки вони не дають повної інформації про нафтовіддачу (газоконденсатовіддачу) пласта і забезпечують тільки дані, необхідні для обґрунтованого вибору інтервалів, які підлягають випробуванню за допомогою спеціальних механізмів – випробувачів пластів.
Застосовують випробувачі пластів різних конструкцій, але всі вони засновані на виклику притоку нафти з пласта під дією різкого перепаду тиску в системі пласт – бурильна колона.
На рис. 1.107 показана схема розташування в свердловині випробувача пластів (комплект випробуваль-них інструментів конструкції Грозненського і Уфимського науково-дослідних інститутів), який спускається в свердло-вину на бурильній колоні.
Між заглушкою 1 і фільтром 4, усередині якого розміщені манометри 3, встановлюють бурильні труби 2. Довжину бурильних труб підбирають такою, щоб фільтр після спуску випробувача пласта в свердловину розташувався проти продуктивного пласта. Над фільтром встановлюють пакер 5, який складається з металевого остову і гумового елемента. Для створення надійного роз’єднування випробовуваного пласта пакер встановлють напроти стійких порід. Вище пакера поміщається яс 6, нижній клапанний вузол 7 і спеціальний перехідник 8 з манометром. Яс дозволяє здійснювати у разі потреби розходжування бурильної колони для відриву пакера від породи. Над перехідником 8 встановлюють бурильні труби 9, верхній клапанний вузол 10 і другий перехідник 11 з манометром.
Виклик притоку рідини пласта здійснюється таким чином. У кінці спуску бурильної колони, при досягненні заглушкою вибою свердловини, вагою труб створюють навантаження на випробувач. Під дією навантаження гумовий елемент пакера, зменшуючись по довжині, збільшується в діаметрі, притискається до стінки свердловини та ізолює розташований під пакером продуктивний пласт від решти частини свердловини.
У цей час відкривається впускний клапан нижнього клапанного вузла, створюється різкий перепад тиску в системі випробувач пластів – продуктивний пласт і рідина рухається з пласта крізь фільтр, отвір у пакері, нижній клапанний вузол, спеціальний перехідник у порожні бурильні труби 9. Манометри у фільтрі і спеціальному перехіднику 8 фіксують різке зниження тиску у момент відкриття впускного клапана, а потім швидке зростання тиску в процесі заповнення порожніх бурильних труб 9.
Після відкриття впускного клапана в нижньому клапанному вузлі відкривається впускний клапан у верхньому клапанному вузлі, що призводить до швидкого відновлення тиску у випробувачі до величини пластового тиску. Потім пластова рідина починає надходити в бурильні труби 12, розташовані над випробувачем пластів.
Манометр у перехіднику 11 фіксує тиск, що створюється при русі рідини в бурильні труби, розташовані вище.
Час відбору пластової рідини з пласта визначається інтенсивністю її притоку (від 20 хвилин до 2 годин і більше).
Після випробування пласта закривають запірний клапан у верхньому клапанному вузлі шляхом обертання бурильної колони (на 15...20 обертів). Приток рідини з пласта припиняється. Потім проводять натягування бурильної колони, в процесі якої впускні клапани закриваються, а зрівнювальний клапан, наявний в нижньому клапанному вузлі, відкривається. У результаті тиск над пакером і під пакером вирівнюється і бурильна колона з випробувачем пластів і пластовою рідиною піднімається із свердловини.
При розгвинчуванні свічок відбирають проби пластової рідини і відправляють у лабораторію на дослідження.
Після підйому випробувача пластів виймають діаграми із записом показів манометрів, які ретельно досліджуються для визначення фізичних параметрів продуктивного пласта.
