Диспетчерського управління:
ПЗІ – пункт збору інформації; АРМ – автоматизоване робоче місце; СУ – станція управління; ГВУ – групова вимірна установка; УПН – установка підготовки нафти;
АСТУЕ – автоматизована система управління енергозабезпеченням; ВРП – водорозподільні пункти;
КНС – кущові насосні станції; ДНС – дотискні насосні станції
3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
До основних видів транспортування нафти і нафтопродуктів на далекі відстані відносяться залізничний, водний, трубопровідний і автомобільний. Інколи нафтопродукти доставляються споживачам літаками і гелікоптерами.
Водним транспортом (морським і річковим) сира нафта і багато нафтопродуктів (бензин, гас, дизельне паливо, мазут і ін.) перевозяться в наливних суднах самохідного (танкери) і несамохідного (ліхтери, баржі) типів.
Автомобільними перевезеннями нафтопродукти з нафтобаз доставляються до споживачів. У цьому випадку нафтопродукти перевозяться в автоцистернах, а також у дрібній тарі.
Трубопровідний транспорт нафти і нафтопродуктів забезпечує транспортування великих кількостей нафти і нафтопродуктів на будь-які відстані.
3.1.1 Залізничний транспорт
Нафту і нафтопродукти перевозять залізницею, зазвичай, у вагонах-цистернах. Тільки невелика частина цієї продукції (близько 2 %) транспортується в дрібній тарі (бочках, контейнерах, бідонах і балонах).
Вагон-цистерна (рис. 3.1) – це сталева горизонтальна циліндрична посудина. Залежно від вантажопідйомності вагон-цистерни бувають чотиривісними і восьмивісними, а за конструкцією – стандартні і спеціального призначення. У стандартних цистернах перевозять низьков’язкі нафтопродукти, а у спеціального призначення – високов’язкі нафтопродукти.
Цистерни спеціального призначення теплоізолюються для сповільнення охолоджування нафтопродуктів у них, або забезпечуються підігрівальними пристроями. Завдяки збереженню температури полегшується і прискорюється наливання та зливання продукції. Найпоширеніші чотиривісні цистерни об’ємом 50 і 60 м3.
Рисунок 3.1 – Вагон-цистерна
Для перевезення бітуму, як досить тугоплавкого нафтопродукту, застосовують спеціальні залізничні вагони, названі бункерними піввагонами. Особливість їх полягає в тому, що вони складаються з чотирьох бункерів (об’ємами 11,8 м3 кожен), встановлених на рамі вагону. Опорні точки бункера розташовані таким чином, що в заповненому стані його центр тяжіння є вище від цих точок, і бункер легко перекидається (при звільненні захватів), вивалюючи бітум на розвантажувальний майданчик, а потім повертається в початкове вертикальне положення.
Контейнери – невеликі цистерни вантажопідйомністю 25 і 50 кН, розміщені на залізничній платформі. Після прибуття до місця призначення їх перевантажують кранами, або іншими пристроями на вантажні машини. У цистернах-контейнерах перевозять, головним чином, високов’язкі оливи. Тому контейнери забезпечені пристроями для розігрівання нафтопродуктів.
Зливання і наливання нафтопродуктів у залізничні цистерни проводиться за допомогою залізничних естакад.
Залізничні естакади – це стаціонарні пристрої у вигляді помостів, розташованих уздовж залізничної колії.
Поміст встановлений на рівні вагонів-цистерн. Залізничні естакади, залежно від здійснюваних операцій, поділяються на наливні, зливні і зливно-наливні.
Основні елементи естакад для наливання і зливання нафтопродуктів – наливні стояки, які встановлюються з одного, або з обох боків залізничних колій на відстані від 4 до 12 м один від одного. Стояки об’єднуються колекторами з відповідною арматурою, для підключення і відключення стояків у міру наповнення цистерн. Подача продукції в колектори естакади здійснюється, зазвичай, насосами.
Процес наливання продукції в залізничні вагони-цистерни пов’язаний з виконанням, у певній послідовності, багатьох операцій підготовки цистерн до наливання, пуску насосів, відкриття запірної арматури і контролю процесу наповнення. Після заповнення цистерни запірна арматура закривається, вимірюється кількість налитого продукту, відбираються проби, закриваються і пломбуються люки.
Зливання продукту із залізничних цистерн у резервуари може здійснюватися за допомогою насосів, через верхню частину цистерн, або самопливом, з нижньої їх частини.