- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
Вигляд на танк зсередини (б)
3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
Отже, за оцінками міжнародних експертів, при об’ємах поставок природного газу від 0,5 до 4,0 млрд м3 в рік на маршрутах довжиною від 250 до 2500 мор. миль транспортування природного газу танкерами CNG буде в 1,5…2,0 рази економічніше, в порівнянні з транспортуванням СПГ танкерами LNG.
На рис. 3.33 показана технологічна схема транспортування стисненого газу танкерами CNG.
Рисунок 3.33 – Технологічна схема транспортування
Стисненого газу танкерами cng
3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
З нафти отримують цілий спектр різноманітних продуктів. На рис. 3.34 показана класифікація продуктів переробки нафти, які широко використовуються в народному господарстві. Наведемо характеристики тільки деяких основних з них.
Рисунок 3.34 – Продукти переробки нафти
Палива:
- авіаційний бензин Б-100/130, Б-95/130, Б-91/115 і Б-70: Б – бензин. В чисельнику наведено октанове число, а в знаменнику – сортність. Б-70 – неетилований бензин;
- автомобільний бензин А-72, А-76, А-80, А-92, АИ-95, А-96, А-98, АИ-98: А – автомобільний бензин. Цифри характеризують мінімально допустимі октанові числа. И – октанове число за дослідницьким методом;
- реактивне паливо Т-1, ТС-1, Т-5, Т-6, Т-7:. С – сірчана нафта, цифра характеризує марку палива;
- дизельне паливо ДА, ДЗ, ДЛ, ДС, ДТ, ДМ:
Д – дизельне, А – арктичне, 3 – зимове, Л – літнє, С – спе-ціальне, ДТ і ДМ – для тихохідних двигунів;
- газотурбінне паливо: мазут і газойль;
- котельне паливо Ф5, Ф12, 40, 100, 200, МП:
Ф – флотський мазут. 5 і 12 – умовна в’язкість при 50 °С, 40, 100, 200 – топковий мазут. МП – паливо для мартенівських печей.
Нафтові оливи:
- моторні – застосовуються для змащування поршневих авіаційних, автомобільних і дизельних двигунів;
- індустріальні – для змащування машин і механізмів промислового обладнання (машин і механізмів);
- циліндрові – для змащування золотників і циліндрів поршневих парових машин;
- газотурбінні – для змащування і охолоджування підшипників різних турбоагрегатів і генераторів електрич-ного струму;
- компресорні – для змащування циліндрів, штоків і клапанів компресорів, повітродувок і холодильних машин;
- трансмісійні – для змащування зубчастих передач в більшості машин і механізмів;
- осьові – для змащування шийок осей залізничних вагонів, колісних пар тепловозів і паровозів і деяких інших вузлів тертя рухомого складу залізничного транспорту;
- електроізоляційні, які виконують функції діелектрика і охолоджуючої рідини;
- оливи гідравлічних систем – для гідропередач автомобілів, тепловозів, літаків, а також різних стаціонарних механізмів;
- білі – (вазелінові, медичні і парфумерні) для лікувальної мети, приготування кремів, мазей, губних помад тощо).
Парафін, церезин, вазелін. Парафін служить сировиною для виробництва синтетичних жирних кислот і спиртів, які, у свою чергу, служать основою для виробництва миючих засобів, крім цього, використовують у медицині, харчовій промисловості (тара і обгортки з парафінованого паперу і картону), виробництві сірників, свічок, деревноволокнистих плит та інших виробів.
Петролатум – це тверді вуглеводні, які складаються з суміші парафіну, церезину і олив, що утворюються при депарафінізації. З петролатуму і парафіну, які виділяються з нафти при її видобутку і транспортуванні, отримують церезини.
Церезин застосовують при виробництві мастил, вазеліну, кремів, різних сплавів, як ізоляційний матеріал в електро- і радіотехніці тощо.
Вазелін (природний) отримують з парафінистого мазуту. Штучний вазелін – це суміш мінеральної оливи і парафіну, а технічний – суміш парафіну з індустріальною оливою.
Медичний вазелін – це суміш білого церезину і парафіну з парфумерною оливою.
Нафтовий бітум отримують з важких залишків перегонки нафти, крекінгу і очищення олив. Застосовують при виготовленні гідроізоляційних і покрівельних матеріалів. Основне застосування вони мають у дорож-ньому будівництві.
Освітлювальний гас застосовують для побутових потреб. Якість освітлювального гасу залежить від його хімічного складу: чим більше в ньому парафінових вуглеводнів, тим вища його якість.
Розчинники:
- БР-1 (БР – бензин-розчинник, застосовують у промисловості виробництва гуми);
- уайт-спірит – застосовують у лакофарбовій промис-ловості;
- бензин екстракції – застосовується в процесах екстракцій.
Інші нафтопродукти. Нафтовий кокс застосовують як паливо, для виробництва електродів, карбіду кальцію, графіту, а також в алюмінієвій промисловості.
Сажу використовують – у промисловості виробництва гуми, а також для виготовлення олівців, ізоляційних матеріалів, копіювального паперу, фарби тощо.
Консистентні мастила – густі продукти переробки нафти: антифрикційні, запобіжні і ущільнювальні. До них відносяться солідоли, технічні вазеліни, консталіни тощо.
Солі нафтенових кислот застосовують у лакофарбовій промисловості як прискорювачі висихання лаку, в миловарній промисловості як замінник жирів, у текстильній (при фарбуванні) і шкіряній промисловості тощо.
Продукти піролізу – ароматичні вуглеводні (бензоли, толуол і ксилоли) застосовують як добавку до бензинів, для поліпшення їх якості, а також використовують у ряді інших галузей промисловості. Бензол – початковий продукт для отримання поліамідних волокон типу капрон і нейлон, синтетичного каучуку і пластичних мас на базі фенолу. Крім того, бензол застосовують як сировину для приготування барвників, фармацевтичних і фотографічних препаратів, а також як розчинник і екстрагуючу речовину.
Толуол служить сировиною для отримання капролактаму, як розчинник при виробництві деяких пластмас, смоли, лаків і друкарської фарби.
Ксилол застосовують як розчинник лаків, фарби, мастик, фармацевтичних препаратів, а також у хімічній промисловості
.
