Вигляд на танк зсередини (б)
3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
Отже, за оцінками міжнародних експертів, при об’ємах поставок природного газу від 0,5 до 4,0 млрд м3 в рік на маршрутах довжиною від 250 до 2500 мор. миль транспортування природного газу танкерами CNG буде в 1,5…2,0 рази економічніше, в порівнянні з транспортуванням СПГ танкерами LNG.
На рис. 3.33 показана технологічна схема транспортування стисненого газу танкерами CNG.
Рисунок 3.33 – Технологічна схема транспортування
Стисненого газу танкерами cng
3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
З нафти отримують цілий спектр різноманітних продуктів. На рис. 3.34 показана класифікація продуктів переробки нафти, які широко використовуються в народному господарстві. Наведемо характеристики тільки деяких основних з них.
Рисунок 3.34 – Продукти переробки нафти
Палива:
- авіаційний бензин Б-100/130, Б-95/130, Б-91/115 і Б-70: Б – бензин. В чисельнику наведено октанове число, а в знаменнику – сортність. Б-70 – неетилований бензин;
- автомобільний бензин А-72, А-76, А-80, А-92, АИ-95, А-96, А-98, АИ-98: А – автомобільний бензин. Цифри характеризують мінімально допустимі октанові числа. И – октанове число за дослідницьким методом;
- реактивне паливо Т-1, ТС-1, Т-5, Т-6, Т-7:. С – сірчана нафта, цифра характеризує марку палива;
- дизельне паливо ДА, ДЗ, ДЛ, ДС, ДТ, ДМ:
Д – дизельне, А – арктичне, 3 – зимове, Л – літнє, С – спе-ціальне, ДТ і ДМ – для тихохідних двигунів;
- газотурбінне паливо: мазут і газойль;
- котельне паливо Ф5, Ф12, 40, 100, 200, МП:
Ф – флотський мазут. 5 і 12 – умовна в’язкість при 50 °С, 40, 100, 200 – топковий мазут. МП – паливо для мартенівських печей.
Нафтові оливи:
- моторні – застосовуються для змащування поршневих авіаційних, автомобільних і дизельних двигунів;
- індустріальні – для змащування машин і механізмів промислового обладнання (машин і механізмів);
- циліндрові – для змащування золотників і циліндрів поршневих парових машин;
- газотурбінні – для змащування і охолоджування підшипників різних турбоагрегатів і генераторів електрич-ного струму;
- компресорні – для змащування циліндрів, штоків і клапанів компресорів, повітродувок і холодильних машин;
- трансмісійні – для змащування зубчастих передач в більшості машин і механізмів;
- осьові – для змащування шийок осей залізничних вагонів, колісних пар тепловозів і паровозів і деяких інших вузлів тертя рухомого складу залізничного транспорту;
- електроізоляційні, які виконують функції діелектрика і охолоджуючої рідини;
- оливи гідравлічних систем – для гідропередач автомобілів, тепловозів, літаків, а також різних стаціонарних механізмів;
- білі – (вазелінові, медичні і парфумерні) для лікувальної мети, приготування кремів, мазей, губних помад тощо).
Парафін, церезин, вазелін. Парафін служить сировиною для виробництва синтетичних жирних кислот і спиртів, які, у свою чергу, служать основою для виробництва миючих засобів, крім цього, використовують у медицині, харчовій промисловості (тара і обгортки з парафінованого паперу і картону), виробництві сірників, свічок, деревноволокнистих плит та інших виробів.
Петролатум – це тверді вуглеводні, які складаються з суміші парафіну, церезину і олив, що утворюються при депарафінізації. З петролатуму і парафіну, які виділяються з нафти при її видобутку і транспортуванні, отримують церезини.
Церезин застосовують при виробництві мастил, вазеліну, кремів, різних сплавів, як ізоляційний матеріал в електро- і радіотехніці тощо.
Вазелін (природний) отримують з парафінистого мазуту. Штучний вазелін – це суміш мінеральної оливи і парафіну, а технічний – суміш парафіну з індустріальною оливою.
Медичний вазелін – це суміш білого церезину і парафіну з парфумерною оливою.
Нафтовий бітум отримують з важких залишків перегонки нафти, крекінгу і очищення олив. Застосовують при виготовленні гідроізоляційних і покрівельних матеріалів. Основне застосування вони мають у дорож-ньому будівництві.
Освітлювальний гас застосовують для побутових потреб. Якість освітлювального гасу залежить від його хімічного складу: чим більше в ньому парафінових вуглеводнів, тим вища його якість.
Розчинники:
- БР-1 (БР – бензин-розчинник, застосовують у промисловості виробництва гуми);
- уайт-спірит – застосовують у лакофарбовій промис-ловості;
- бензин екстракції – застосовується в процесах екстракцій.
Інші нафтопродукти. Нафтовий кокс застосовують як паливо, для виробництва електродів, карбіду кальцію, графіту, а також в алюмінієвій промисловості.
Сажу використовують – у промисловості виробництва гуми, а також для виготовлення олівців, ізоляційних матеріалів, копіювального паперу, фарби тощо.
Консистентні мастила – густі продукти переробки нафти: антифрикційні, запобіжні і ущільнювальні. До них відносяться солідоли, технічні вазеліни, консталіни тощо.
Солі нафтенових кислот застосовують у лакофарбовій промисловості як прискорювачі висихання лаку, в миловарній промисловості як замінник жирів, у текстильній (при фарбуванні) і шкіряній промисловості тощо.
Продукти піролізу – ароматичні вуглеводні (бензоли, толуол і ксилоли) застосовують як добавку до бензинів, для поліпшення їх якості, а також використовують у ряді інших галузей промисловості. Бензол – початковий продукт для отримання поліамідних волокон типу капрон і нейлон, синтетичного каучуку і пластичних мас на базі фенолу. Крім того, бензол застосовують як сировину для приготування барвників, фармацевтичних і фотографічних препаратів, а також як розчинник і екстрагуючу речовину.
Толуол служить сировиною для отримання капролактаму, як розчинник при виробництві деяких пластмас, смоли, лаків і друкарської фарби.
Ксилол застосовують як розчинник лаків, фарби, мастик, фармацевтичних препаратів, а також у хімічній промисловості
.