- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
3.1.3 Автомобільний транспорт
Автомобільний транспорт широко використовується при перевезеннях нафтопродуктів з розподільних нафтобаз на АЗС, або споживачеві. Цей вид транспорту найефективніше використовується в районах, в які неможливо доставити нафтопродукти залізницею, або водним шляхом.
Автоцистерни, в яких перевозять нафтопродукти, оснащені комплектом такого обладнання: патрубком для наливання нафтопродукту, дихальним клапаном, стрижньовим покажчиком рівня, клиновим засувом для зливання палива, двома шлангами з наконечниками, і насосами з механічним приводом.
Об’єм окремих автоцистерн досягає 30 м3 і більше. Усередині цистерни встановлені поперечні і поздовжні хвилерізи, для зменшення сили ударної хвилі рідини під час руху автомобіля.
Для забезпечення пожежної безпеки на автоцистернах встановлені вогнегасники та пристрої для заземлення цистерн і шлангів для відведення статичної електрики, яка може утворитися при наливанні і зливання нафтопродуктів.
На рис. 3.5 показано загальний вигляд автоцистерни для транспортування зрідженого газу об’ємом 48 м3.
Рисунок 3.5 – Загальний вигляд автоцистерни для транспортування пропану
Для заправки паливом автотранспортних машин, які функціонують на віддалі від нафтобаз і заправних станцій, а також сільськогосподарських машин і літаків, застосовують спеціальні автоцистерни, обладнані комплектом насосно-роздавальних пристроїв. Такі автоцистерни називаються заправниками паливом.
Обладнання заправника паливом приводить у дію водій з кабіни керування, в якій передбачені важелі вмикання насоса, засуви і вентилі, необхідні для виконання операцій приймання, роздачі і перекачування палива, а також контрольно-вимірювальні прилади. Цистерни заправника паливом виготовляють об’ємом 4...16 м3.
На рис. 3.6 показано загальний вигляд циліндричної цистерни місткістю 29,51 м3 із нержавіючої сталі для транспортування бітуму.
Автотранспортом здійснюється також перевезення нафтопродуктів у контейнерах і в дрібній тарі.
Контейнери – металеві або еластичні гумовотканинні резервуари об’ємами 2,5 і 4 м3 (є гумовотканинні резервуари об’ємом до 20 м3), в яких нафтопродукти підвозяться споживачеві без перекачування в стаціонарні сховища.
Рисунок 3.6 – Загальний вигляд цистерни для транспортування бітуму
Після прибуття до місця призначення контейнери вивантажують з машин за допомогою кранів. Особливість контейнерних перевезень полягає в тому, що цистерни не закріплюються за автомашиною, а поперемінно можуть служити транспортною посудиною і тимчасовим сховищем. Такі перевезення досить зручні для віддалених від транспортних магістралей районів, і при організації польових пересувних складів.
Недавно з’явилися багато модифікацій, для транспортування різних типів рідин (хімічних продуктів, нафтопродуктів та інших рідин), танк-контейнери місткістю 24 м3 (рис. 3.7).
Рисунок 3.7 – Загальний вигляд танк-контейнера
З дрібної тари найпоширеніші бочки, бідони. Останнім часом з’явилися посудини кубічні (різної місткості).
Бочки зручні в експлуатації і їх широко застосовують для доставлення нафтопродуктів з нафтобаз споживачеві (рис. 3.8). В окремих випадках доставка нафтопродуктів в бочках – єдиний спосіб задоволення потреб віддалених районів, що не мають залізничних і водних сполучень.
а б в г
Рисунок 3.8 – Металеві і поліетиленові бочки:
а – металеві бочки з корками; б – металеві бочки зі знімною кришкою; в – поліетиленові бочки з двома корками;
г – пластикові бочки з кришкою з гвинтом
Розрізняють два основні типи бочок: металеві об’ємом 0,03...0,2 м3 (для транспортування рідкого палива) і поліетиленові – об’ємом до 0,24 м3, використовувані, в основному, під органічні розчинники, побутову хімію і лакофарбові матеріали.
Бідони та каністри застосовують переважно двох типів: металеві і пластикові (рис. 3.9). Металеві бідони об’ємом 0,03...0,06 м3 (для перевезення бензину) виготовляють з білої жерсті прямокутної і циліндричної форми. Високоякісні каністри (з пневматичного поліетилену) стійкого до ультрафіолетового проміння, виготовляють об’ємом до 0,06 м3. Каністри повністю піддаються повторній переробці і не шкідливі для навколишнього середовища.
Рисунок 3.9 – Металеві і поліетиленові бідони і каністри
Посудини кубічні призначені для транспортування і зберігання рідких хімічних і харчових продуктів, у тому числі: ізопропилового спирту, кислот, лугів, рослинної оливи, оцтової кислоти, 96% -го питного етилового спирту і інших продуктів.
На рис. 3.10 показано посудину кубічну місткістю 1 м3, призначену для перевезення і зберігання легкозаймистих речовин, з температурою спалахування нижче 61 °С, у тому числі: ацетону, бензину, гасу та інших продуктів.
Рисунок 3.10 – Загальний вигляд посудини кубічної
Для перевезення рідких нафтобітумів, а також мастил, застосовують металеві гофровані барабани, або мішки з обгортувального паперу. Все більшого застосування набуває поліетиленова тара.
Для наливання світлих нафтопродуктів в автоцистерни, бочки, бідони та іншу дрібну тару, споруджують пристрої наливання.
Оливи відпускають у розфасованому вигляді. Налив в автоцистерни здійснюється наливними пристроями – естакадами і колонками. Наливання нафтопродуктів у бочки, бідони і іншу тару проводиться в спеціальних розливних приміщеннях, обладнаних роздавальними пристроями.
Заправку нафтопродуктів в автотранспорт проводять на автозаправних станціях (АЗС), що розташовуються біля нафтобаз, або на автотранспортних магістралях. Резервуари при цьому заповнюються за допомогою трубопроводу, прокладеного від нафтобази, або за допомогою автоцистерн. Залежно від призначення і місця розташування автозаправні станції поділяються на: міські, дорожні, паркові, сільські, пересувні. Міські АЗС розташовують на міських магістралях, площах і в районах великих автобаз та стоянок автотранспорту. Сільські АЗС розміщують, зазвичай, в районних центрах, а дорожні – на основних авто-магістралях. Пересувні заправні станції тимчасово розміщують на автомобільних дорогах, у місцях скупчення автомобілів, на будівельних майданчиках, в польових станах, на туристських маршрутах, у передмістях тощо. Катери і моторні човни заправляють як пересувні автозаправні станції, так і плавучі, обладнані на катерах.
