- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
1.9.4 Обладнання устя свердловини
Обладнання устя свердловини призначене для обв’язки опущених у свердловину обсадних колон, контролю за станом міжтрубного простору, керування свердловиною при виникненні ускладнень буріння з продувкою вибою газоподібними агентами або аерованими розчинами.
Обладнання устя складається з колонної головки, превенторної установки, зливної воронки з жолобом.
За допомогою обладнання устя свердловини забезпечується:
- герметизація свердловини при спущеній або відсутній в ній колоні труб;
- циркуляція промивного агента за прямою (або) зворотною схемами;
- підтримання надлишкового тиску на усті в умовах рівноваги вибійного і пластового тисків;
- перерізування спущеної у свердловину колони труб та підвішування на усті частини, залишеної у свердловині;
- спорожнювання свердловини з регульованою витратою потоку на виході.
Основні вимоги до обладнання устя:
- колонні головки і превентори повинні мати мінімальну висоту;
- приєднувальні розміри фланців колонних головок та превенторів мають бути узгодженими з врахуванням послідовного встановлення на усті секцій колонних головок і противикидного обладнання (ПВО);
- прохідні отвори фланців мають забезпечувати підвішування опущеної обсадної колони на клинову підвіску без демонтажу ПВО;
- мають бути узгоджені характеристики обладнання обсадних колон, на які воно встановлюється.
Колонні головки призначені для обв’язки обсадних колон, з метою підвіски, герметизації затрубного простору колонами, контролю тиску в ньому.
На рис. 1.110 показана схема колонної головки муфтового типу (ГКМ) для обв’язування двох обсадних колон.
Колонна головка складається з корпуса 4, нагвинченого на направлення 8, муфти 1, яка з’єднується з верхнім кінцем експлуатаційної колони 9. Контрольний відвід 7 з вентилем 6 служить для відведення газу із затрубного простору.
Колонні головки типу ГКМ для обв’язки трьох та більше обсадних колон мають відповідно більшу кількість проміжних секцій.
Зовнішній вигляд колонних головок одно-, дво- і триколонної конструкції свердловини показаний на рис. 1.111.
Рисунок 1.110 – Схема колонної головки муфтового типу для обв’язування двох обсадних колон:
1 – муфта; 2 – втулка; 3 – фланець; 4 – корпус; 5 – манометр;
6 – вентиль; 7 – контрольний відвід; 8 – направлення;
9 – експлуатаційна колона
а б в
Рисунок 1.111 – Колонні головки:
а – модель KG 1; б – модель KG 2; в – модель KG 3
На рис. 1.112 показано загальний вигляд обладнання обв’язки обсадних колон різних діаметрів виробництва ВАТ “Конотопський арматурний завод”.
а б
Рисунок 1.112 – Обладнання обв’язки обсадних колон:
а – схема обладнання типу ОККЗ-70-168х245х324х426 на 70 МПа (корозійностійкого виконання); б – зовнішній вигляд обладнання виробництва ВАТ “Конотопський арматурний завод”
Противикидне обладнання (рис. 1.113) призначене для герметизації устя нафтових і газових свердловин у процесі їх будівництва і ремонту, для безпечного проведення робіт, попередження викидів і відкритих фонтанів, охорони надр і довкілля.
Комплекс противикидного обладнання забезпечує проведення таких робіт:
- герметизацію свердловини без тиску і під тиском;
- спуск-підйом колони бурильних труб при герметизованому усті, забезпечуючи протягування замкових з’єднань, розходжування колони труб, підвішування колони труб на плашки і утримування її в свердловині плашками при викиді;
- циркуляцію бурового розчину і його дегазацію із створенням регульованого протитиску на вибій;
- оперативне керування гідроприводними складаль-ними частинами обладнання.
а б
Рисунок 1.113 – Противикидне обладнання:
а – комплекс обладнання: 1 – стовбурова частина; 2 – блок глушіння; 3 – газосепаратор; 4 – блок дроселювання; 5 – станція гідрокерування; б – стовбурова частина: 1 – устьова хрестовина з відводами під маніфольд; 2 – здвоєний плашковий превентор;
3 – гідравлічний кільцевий превентор; 4 – адаптерна котушка
Основні частини противикидного обладнання:
1. Стовбурова частина, яка містить:
- устьову хрестовину з відводами під маніфольд;
- здвоєний плашковий превентор (гідравлічний, гідравлічний з можливістю налаштування на ручний привод);
- гідравлічний кільцевий превентор (обертовий або необертовий);
- адаптерну котушку;
2. Маніфольд, який містить:
- дві устьові засувки з ручним або гідравлічним приводом;
- дистанційні труби;
- блок глушіння;
- блок дроселювання;
- блок-бокс для розташування блоків глушіння і дроселювання;
- сепаратор бурового розчину;
- викидні труби.
3. Станція гідрокерування превенторами і гідроке-рованими засувками.
Плашкові превентори з гідроприводом (ППГ). Плашкові превентори гідравлічні призначені для герметизації устя в процесі будівництва, освоєння і ремонту свердловин (рис. 1.114).
Конструктивними особливостями плашкових превенторів є безфланцеве їх виконання. До умовного проходу 280 мм включно превентори мають моноблочний кований корпус з легованої високоміцної термозміцненої сталі.
Здвоєні превентори з умовним проходом більшим 280 мм складаються з двох окремих превенторів без використання міжпревенторної котушки.
Корпуси виготовлені з легованої високоміцної термічно зміцненої сталі.
Превентори плашкові з ручним керуванням призначені для герметизації устя в процесі ремонту свердловин.
а б
в г д
Рисунок 1.114 – Плашкові превентори:
а – схема превентора; б – превентор з кованим корпусом;
в – превентор з литим корпусом; г – превентор з ручним керуванням; д – плашки і ущільнювачі плашок
Кільцеві (універсальні) превентори (ПУГ)
Превентори кільцеві (рис. 1.115) призначені для герметизації устя в процесі будівництва, освоєння і ремонту свердловин навколо будь-якої частини бурильної колони, а також повного перекриття устя свердловини за відсутності в ній інструменту.
Такі превентори дозволяють проводити протягування колони труб із замками.
а б
в г
Рисунок 1.115 – Превентор кільцевий:
а – схема превентора; б – превентор кільцевий гідравлічний;
в – превентор кільцевий обертовий; г – ущільнювач кільцевого превентора
Конструктивними особливостями кільцевих превен-торів є:
- литі корпуси з високоміцної легованої термозміц-неної сталі;
- кулястий ущільнювач армований сталевими встав-ками;
- шпилькове закріплення кришки до корпуса превен-тора забезпечує простоту заміни ущільнювача в польових умовах;
- компенсатор – пневмогідроакумулятор, який входить у склад станції гідрокерування;
- ущільнюючі кільця із еластомірів на основі спеціаль-ного полімеру забезпечують тривалу роботу;
- камера обігріву робочої зони ущільнювача. (обігрів здійснюється транзитною подачею газоподібного або рід-кого теплоносія (розігріта олива від станції гідрокерування з модулем обігріву).
Ущільнювачі призначені для використання в складі кільцевих (універсальних) превенторів. Кулясті ущіль-нювачі, порівнюючи з конічними, менше зношуються при протягуванні колони труб із замками і забезпечують гарантоване закриття за відсутності колони труб.
Маніфольд противикидного обладнання (рис. 1.116) призначений для керування свердловиною в процесі ліквідації нафтогазопроявлень.
