Двосторонньої дії:

1 – поршень; 2 – втулка циліндрова; 3 – кришка; 4 – прокладка;

5 – клапан; 6 – ущільнення циліндрової втулки;

7 – пневмокомпенсатор; 8 – шток; 9 – ущільнення штока;

10 – станина; 11 – трансмісійний вал; 12 – корінний

вал; 13 – зубчаста передача; 14 – ексцентриково-шатунний механізм; 15 – крейцкопф (повзун); 16 – направляючі станини;

17 – контршток (шток повзуна)

Рисунок 1.69 – Трипоршневий буровий насос односторонньої дії НБТ-1600:

1 – клапан вхідний; 2 – блок гідравлічний;

3 – пневмокомпенсатор; 4 – циліндропоршнева група; 5 – система змащування і охолодження ЦПП ; 6 – корпус; 7 – трансмісійний вал; 8 – зубчасте колесо; 9 – ексцентриково-шатунний механізм;

10 – система змащування вузлів механічної частини; 11 – рама

а б

в г

Рисунок 1.70 – Бурові насоси односторонньої дії:

а – трипоршневий буровий насос з двома компенсаторами фірми “NATIONAL”;

б – чотирипоршневий буровий насос компанії “WHITE STAR PUMP”;

в – трипоршневий буровий насос фірми “GARDNER DENVER”

г – п’ятипоршневий насос

Перспективною є конструкція модульного гідро-приводного бурового насоса (рис. 1.71). ВАТ науково-виробничого підприємства “Оснастка” (м. Краматорськ), спільно зі швейцарською фірмою Saxonte-chnologies Sari, підготували до виробництва гідроприводний буровий насос, побудований за модульним принципом. Насос складається з автономних модулів потужністю 110 кВт кожний. Маса одного модуля 5000 кг. Регулювання величини подачі – безступінчасте. Необхідна подача досягається одночасним застосуванням декількох модулів, які працюють на одну магістраль. При цьому немає необхідності мати резервний насос на повну потужність, як це прийнято при експлуатації насосів з кривошипно-шатунним приводом. Достатньо мати один резервний модуль.

Рисунок 1.71 – Модульний гідроприводний буровий насос ВАТ “НВП Оснастка” (м. Краматорськ)

Насоси бурові гідроприводні мають ряд переваг над буровими насосами з кривошипно-шатунним (ексцент-риково-шатунним) приводом:

- плавне регулювання подачі без зупинки насоса і заміни циліндрових втулок і поршнів;

- відсутність пульсації;

- збільшений міжремонтний термін експлуатації робочих поршнів і циліндрів, за рахунок оригінальної конструкції для промивання механізму і робочих поршнів;

- не використовується важкий і дорогий в ремонті

кривошипно-шатунний механізм;

- модульна побудова насоса і відносно невелика маса кожного модуля полегшує умови його транспортування та монтаж.

Насосний агрегат, скомпонований із 7-ми модулів може замінити два насоси НБ-600.

Приготування промивної рідини. Якщо в свердловині є товщі колоїдних глин, промивна рідина утворюється в ній самовільно під час буріння. У цьому випадку подана в свердловину вода призводить до диспергування глини, що розбурюється долотом, і утворює глинистий розчин. Властивості розчину, отриманого в свердловині, регулюються зміною кількості води в розчині і додаванням хімічних реагентів. Цей метод приготування промивної рідини – найдешевший і простий.

Якщо в розрізі свердловини немає глин належної якості, промивну рідину готують у механічних або гідравлічних змішувачах на буровій установці, чи на заводі для приготування глинистого розчину, розташованого в районі бурових робіт. В останньому випадку промивну рідину подають на бурову установку трубопроводом.

Для приготування глинистого розчину застосовують глинопорошки. У змішувачах промивну рідину отримують шляхом інтенсивного перемішування глини з водою. За необхідності в розчини додають обважнювачі та інші необхідні хімічні реагенти.

Очищення промивної рідини. Для очищення промивної рідини від розбуреної породи, на шляху руху рідини від устя свердловини до резервуарів бурових насо-сів, встановлюють сита або ситогідроциклонні установки (рис. 1.72 а, б), які відокремлюють від неї розбурену породу. Ситогідроциклонна установка влаштована так, що промивна рідина, яка надходить у неї, спочатку очищається від крупних частинок розбуреної породи на двох вібраційних ситах, а повне очищення рідини відбувається в гідро-циклонних установках (рис. 1.73, а). Рідину в установку подають насосом (рис. 1.73, б).

а б

\

Рисунок 1.72 – Сито вібраційне ЛВС5-МТ (а) і ситогідроциклонний сепаратор СГС-1М2 (б)

а б

Рисунок 1.73 – Установка гідроциклонна УГ-30 (а) і вертикальний шламовий насос ВШН-150 (б)

Корпус кожного гідроциклона має форму конусо-подібної посудини 2 (рис. 1.74). Рідина в гідроциклон подається патрубком 1.

а б

Рисунок 1.74 – Гідроциклон:

а – схема принципу роботи; б – зовнішній вигляд; 1 – вхідний патрубок; 2 – корпус конічної форми; 3 – регульований отвір для видалення шламу; 4 – вихідний патрубок

У зв’язку з дотичним розташуванням патрубка до корпуса гідроциклона, рідина після виходу з патрубка рухається подібно вихору, що створює в потоці відцентрові сили. Під впливом цих сил розбурені частинки відділяються з рухомого потоку рідини і відкидаються до стінки гідроциклону. Зісковзуючи стінкою гідроциклону, частинки відділяються крізь регульований заслінкою отвір 3. Очищена рідина концентрується в центральній частині гідроциклону і патрубком 4 зливається в систему жолобів, а потім у приймальний резервуар насосів.

Для більш тонкого очищення бурового розчину від частинок породи розміром, меншим ніж 0,8 мм, використовують гідроциклонний муловідділювач (рис. 1.75, а), який може містити 6 або 8 гідроциклонів та установку, що містить центрифугу (рис. 1.75, б).

Необхідно зазначити, що ефективність наведених вище установок для очищення розчину може суттєво знизитися через його загазованість. Внаслідок потрапляння газу в потік розчину, зменшується швидкість буріння, особливо в м’яких породах, виникають обвали і флюїдопрояви через зниження густини бурового розчину, виникає небезпека вибуху, або отруєння пластовими газами, наприклад, сірководнем. Тому важливою є необхідність видалення газу з розчину. Для цього використовують різні сепаратори та дегазатори достатньої пропускної здатності дегазованого розчину і газу.

а б

Рисунок 1.75 – Муловідділювач гідроциклонний ІГ-1 (а) і установка тонкої очистки бурового розчину УТО-352Т (б)

На рис. 1.76 показано зовнішній вигляд вакуумного дегазатора розчину ДВС-3. Дегазатор використовується в складі циркуляційних систем приготування і очищення бурового розчину.

Рисунок 1.76 – Дегазатор бурового розчину ДВС-3