3.1.6 Нафтобазове господарство

Комплекс споруд і установок для зберігання, приймання і відвантажування нафтопродуктів називається нафтобазою. За принципом роботи нафтобази можна поділити на два види:

- самостійні господарства, призначені для зберігання нафтопродуктів і постачання ними споживачів;

- нафтобази, або нафтосклади, призначені тільки для постачання підприємств, яким вони належать (автогосподарства, агрогосподарства, залізничні станції).

Нафтобази першого виду розташовують на власних територіях, а нафтобази другого виду – на території тих підприємств і господарств, яким вони належать.

Крім того, нафтобази поділяються також за принципом оперативної діяльності і умовами завезення і вивезення нафтопродуктів: перевалочні нафтобази, сировинні і товарні заводські нафтобази, розподільні. Існує багато змішаних нафтобаз, які одночасно виконують перевалочні, привізні і розподільні операції.

На нафтобазах проводять такі основні операції:

- прийом нафтопродуктів, що доставляють на базу в залізничних цистернах, нафтоналивних суднах, трубопроводами тощо;

- зберігання нафтопродуктів у резервуарах і тарних сховищах;

- відпуск великих партій нафтопродуктів у залізничні цистерни, нафтоналивні судна, трубопроводи;

- відпуск малих кількостей нафтопродуктів дрібним споживачам – автотранспортом, через розливні колонки і тарні склади – в контейнери, бочки, бідони;

- підігрівання застигаючих і в’язких нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, нафтоналивних суднах, трубопроводах.

Крім того, на нафтобазах можуть проводитися і допоміжні операції, очищення, освітлювання і регенерація олив, виготовлення дрібної тари тощо. На сировинних заводських нафтобазах у разі потреби здійснюється зневоднення і знесолення сирої нафти.

Залежно від потужності нафтобаз і обсягу здійснюваних операцій кількість і характеристика окремих споруд і об’єктів виробничого і допоміжного призначення, які входять до загального комплексу нафтобаз, можуть бути різними.

На рис. 3.23 наведена типова загальна схема нафтобази з розгорнутою автоматизованою системою керування технологічними процесами (АСУ ТП) компанії “НАФТОГАЗ КАРД”. Вся територія нафтобази поділена на три зони: І – зона приймання нафтопродуктів; ІІ – зона зберігання нафтопродуктів; ІІІ – зона відвантажування нафтопродуктів.

Зона приймання нафтопродуктів містить споруди, призначені для приймання нафтопродуктів великими партіями. До складу споруд цієї зони входять причали, залізничні тупики із зливноналивними естакадами, насосна станція з обв’язкою, лабораторією для аналізу нафтопродуктів.

У зону зберігання входять резервуарний парк з мірниками для вимірювання невеликих партій нафтопродуктів, і тарне сховище. У цій самій зоні розміщується акумуляторна станція для вироблення піни, необхідної для гасіння резервуарів у випадку спалаху.

У зоні відвантажування відпускають нафтопродукти великими і дрібними партіями. Зони сполучені мережею трубопроводів, які дозволяють направляти нафтопродукти з одного об’єкту в інший.

Нафтобаза містить технічні споруди, призначені для обслуговування основних об’єктів:

- розвантажувальний майданчик, призначений для розвантаження обладнання, що прибуває залізницею, матеріалів, запасних частин і нафтопродуктів у тарі;

- складські приміщення;

- котельна для постачання парою силових установок, а також підігріву нафтопродуктів і опалювання приміщень;

- механічна майстерня;

- бондарський цех;

- електростанція або трансформаторна підстанція;

- водоносна станція з резервуарами, або водонапірною баштою.

До адміністративно-господарських споруд належить офісне приміщення з локальною комп’ютерною мережею, пожежне депо, будівля озброєної охорони нафтобази, гараж тощо.

На нафтобазі можуть розташовуватися об’єкти для очищення зливних вод і збирання пролитих на території нафтобази продуктів. До складу цих об’єктів входять уловлювач піску, уловлювач нафти, аварійна комора, площадка для мулу.

Всі об’єкти нафтобази – котельні, насосні станції, естакади – сполучені промисловими комунікаціями (паровою мережею, електромережею, водопроводами тощо).

Зазвичай, не всі вищенаведені об’єкти обов’язково входять до складу кожної нафтобази. Так, часто нафтобази, які оперують тільки зі світлими нафтопродуктами, не мають котельних установок. Не на всіх нафтобазах є установки регенерації. Але основний комплекс споруд (зливні і наливні пристрої, резервуарний парк, насосна станція, засоби пожежогасіння, механічна майстерня) є обов’язковими для всіх великих баз.

Рисунок 3.23 – Загальна схема нафтобази з розгорнутою АСУ ТП компанії “НАФТОГАЗ КАРД”:

І – зона приймання нафтопродуктів; ІІ – зона зберігання нафтопродуктів; ІІІ – зона відвантажування нафтопродуктів;

1 – документи відвантажування нафтопродуктів; 2 – документи зберігання нафтопродуктів; 3 – документи приймання нафтопродуктів; 4 – параметри обладнання; 5 – параметри нафтопродуктів; 6 – автоматизоване робоче місце (АРМ) прийому нафтопродуктів; 7 – АРМ зберігання нафтопродуктів;

8 – АРМ відвантажування нафтопродуктів; 9 – АРМ керування збуту нафтопродуктів; 10 – офісне приміщення; 11 – паливно-роздавальні колонки; ЛВМ – локальна вичислювальна мережа

Тепер всі нафтобази комплексно автоматизовані.

Метою комплексної автоматизації нафтобаз є:

- підвищення ефективності керування і контролю технологічних процесів, зменшення впливу людського чинника;

- зниження втрат нафтопродуктів на етапах прийому, зберігання і відвантаження завдяки підвищенню точності замірювання і обліку;

- отримання сучасної і достовірної інформації про хід технологічного процесу і стан обладнання;

- підвищення ефективності роботи персоналу;

- оперативна локалізація і блокування аварійних дільниць та аварійного обладнання;

- підвищення надійності експлуатації технологічного обладнання;

- підвищення безпеки технологічного процесу і забезпечення безаварійної та стабільної роботи нафтобази.

Основне призначення автоматичних систем керування технологічних процесів:

- автоматичний протиаварійний захист об’єкта і захист технологічного обладнання;

- автоматична попереджувальна сигналізація про передаварійні і аварійні ситуації;

- візуальне відображення детальної інформації про хід технологічного процесу на екрані автоматизованого робочого місця оператора (диспетчера);

- дистанційне автоматизоване і автоматичне керування технологічним процесом;

- дистанційний моніторинг, контроль і реєстрація змін параметрів технологічного процесу і параметрів нафтопродуктів;

- керування маршрутами закачування (перекачування) нафтопродуктів.