- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
3.1.6 Нафтобазове господарство
Комплекс споруд і установок для зберігання, приймання і відвантажування нафтопродуктів називається нафтобазою. За принципом роботи нафтобази можна поділити на два види:
- самостійні господарства, призначені для зберігання нафтопродуктів і постачання ними споживачів;
- нафтобази, або нафтосклади, призначені тільки для постачання підприємств, яким вони належать (автогосподарства, агрогосподарства, залізничні станції).
Нафтобази першого виду розташовують на власних територіях, а нафтобази другого виду – на території тих підприємств і господарств, яким вони належать.
Крім того, нафтобази поділяються також за принципом оперативної діяльності і умовами завезення і вивезення нафтопродуктів: перевалочні нафтобази, сировинні і товарні заводські нафтобази, розподільні. Існує багато змішаних нафтобаз, які одночасно виконують перевалочні, привізні і розподільні операції.
На нафтобазах проводять такі основні операції:
- прийом нафтопродуктів, що доставляють на базу в залізничних цистернах, нафтоналивних суднах, трубопроводами тощо;
- зберігання нафтопродуктів у резервуарах і тарних сховищах;
- відпуск великих партій нафтопродуктів у залізничні цистерни, нафтоналивні судна, трубопроводи;
- відпуск малих кількостей нафтопродуктів дрібним споживачам – автотранспортом, через розливні колонки і тарні склади – в контейнери, бочки, бідони;
- підігрівання застигаючих і в’язких нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, нафтоналивних суднах, трубопроводах.
Крім того, на нафтобазах можуть проводитися і допоміжні операції, очищення, освітлювання і регенерація олив, виготовлення дрібної тари тощо. На сировинних заводських нафтобазах у разі потреби здійснюється зневоднення і знесолення сирої нафти.
Залежно від потужності нафтобаз і обсягу здійснюваних операцій кількість і характеристика окремих споруд і об’єктів виробничого і допоміжного призначення, які входять до загального комплексу нафтобаз, можуть бути різними.
На рис. 3.23 наведена типова загальна схема нафтобази з розгорнутою автоматизованою системою керування технологічними процесами (АСУ ТП) компанії “НАФТОГАЗ КАРД”. Вся територія нафтобази поділена на три зони: І – зона приймання нафтопродуктів; ІІ – зона зберігання нафтопродуктів; ІІІ – зона відвантажування нафтопродуктів.
Зона приймання нафтопродуктів містить споруди, призначені для приймання нафтопродуктів великими партіями. До складу споруд цієї зони входять причали, залізничні тупики із зливноналивними естакадами, насосна станція з обв’язкою, лабораторією для аналізу нафтопродуктів.
У зону зберігання входять резервуарний парк з мірниками для вимірювання невеликих партій нафтопродуктів, і тарне сховище. У цій самій зоні розміщується акумуляторна станція для вироблення піни, необхідної для гасіння резервуарів у випадку спалаху.
У зоні відвантажування відпускають нафтопродукти великими і дрібними партіями. Зони сполучені мережею трубопроводів, які дозволяють направляти нафтопродукти з одного об’єкту в інший.
Нафтобаза містить технічні споруди, призначені для обслуговування основних об’єктів:
- розвантажувальний майданчик, призначений для розвантаження обладнання, що прибуває залізницею, матеріалів, запасних частин і нафтопродуктів у тарі;
- складські приміщення;
- котельна для постачання парою силових установок, а також підігріву нафтопродуктів і опалювання приміщень;
- механічна майстерня;
- бондарський цех;
- електростанція або трансформаторна підстанція;
- водоносна станція з резервуарами, або водонапірною баштою.
До адміністративно-господарських споруд належить офісне приміщення з локальною комп’ютерною мережею, пожежне депо, будівля озброєної охорони нафтобази, гараж тощо.
На нафтобазі можуть розташовуватися об’єкти для очищення зливних вод і збирання пролитих на території нафтобази продуктів. До складу цих об’єктів входять уловлювач піску, уловлювач нафти, аварійна комора, площадка для мулу.
Всі об’єкти нафтобази – котельні, насосні станції, естакади – сполучені промисловими комунікаціями (паровою мережею, електромережею, водопроводами тощо).
Зазвичай, не всі вищенаведені об’єкти обов’язково входять до складу кожної нафтобази. Так, часто нафтобази, які оперують тільки зі світлими нафтопродуктами, не мають котельних установок. Не на всіх нафтобазах є установки регенерації. Але основний комплекс споруд (зливні і наливні пристрої, резервуарний парк, насосна станція, засоби пожежогасіння, механічна майстерня) є обов’язковими для всіх великих баз.
Рисунок 3.23 – Загальна схема нафтобази з розгорнутою АСУ ТП компанії “НАФТОГАЗ КАРД”:
І – зона приймання нафтопродуктів; ІІ – зона зберігання нафтопродуктів; ІІІ – зона відвантажування нафтопродуктів;
1 – документи відвантажування нафтопродуктів; 2 – документи зберігання нафтопродуктів; 3 – документи приймання нафтопродуктів; 4 – параметри обладнання; 5 – параметри нафтопродуктів; 6 – автоматизоване робоче місце (АРМ) прийому нафтопродуктів; 7 – АРМ зберігання нафтопродуктів;
8 – АРМ відвантажування нафтопродуктів; 9 – АРМ керування збуту нафтопродуктів; 10 – офісне приміщення; 11 – паливно-роздавальні колонки; ЛВМ – локальна вичислювальна мережа
Тепер всі нафтобази комплексно автоматизовані.
Метою комплексної автоматизації нафтобаз є:
- підвищення ефективності керування і контролю технологічних процесів, зменшення впливу людського чинника;
- зниження втрат нафтопродуктів на етапах прийому, зберігання і відвантаження завдяки підвищенню точності замірювання і обліку;
- отримання сучасної і достовірної інформації про хід технологічного процесу і стан обладнання;
- підвищення ефективності роботи персоналу;
- оперативна локалізація і блокування аварійних дільниць та аварійного обладнання;
- підвищення надійності експлуатації технологічного обладнання;
- підвищення безпеки технологічного процесу і забезпечення безаварійної та стабільної роботи нафтобази.
Основне призначення автоматичних систем керування технологічних процесів:
- автоматичний протиаварійний захист об’єкта і захист технологічного обладнання;
- автоматична попереджувальна сигналізація про передаварійні і аварійні ситуації;
- візуальне відображення детальної інформації про хід технологічного процесу на екрані автоматизованого робочого місця оператора (диспетчера);
- дистанційне автоматизоване і автоматичне керування технологічним процесом;
- дистанційний моніторинг, контроль і реєстрація змін параметрів технологічного процесу і параметрів нафтопродуктів;
- керування маршрутами закачування (перекачування) нафтопродуктів.
