Наповненим оливою:

1 – запобіжний стакан; 2 – верхній перехідник; 3 – корпус лубрикаторів; 4, 33 – лубрикатори; 5 – верхня торцева пара сальникового ущільнення; 6 – ущільнення кабельного входу;

7 – пустотілий вал електродвигуна; 8 – обмотка статора;

9 – діамагнітний пакет; 10 – корпус електродвигуна; 11 – опорний кульковий підшипник; 12 – з’єднувальний нижній корпус електродвигуна; 13 – зубчаста з’єднувальна муфта; 14 – корпус шпинделя; 15 – опорний кульковий підшипник; 16 – гумовий амортизатор; 17 – лубрикатор шпинделя; 18 – долото;

19 – перехідник; 20 – сальникове ущільнення шпинделя;

21 – пружина лубрикатора; 22 – поршень лубрикатора;

23 – роликова радіальна опора; 24 – пустотілий вал шпинделя;

25 – втулка з гумовим ущільненням; 26 – нижнє сальникове ущільнення; 27, 29 – радіальні кулькові підшипники; 28 – секція статора електродвигуна; 30 – секція ротора електродвигуна;

31 – з’єднувальний верхній корпус електродвигуна; 32 – верхнє сальникове ущільнення; 34 – поршень лубрикатора;

35 – пружина лубрикатора; 36 – кабельний вхід;

37 – опора контактного стрижня; 38 – контактний стрижень

Пустотілий вал електродвигуна 7 з’єднується з пусто-тілим валом шпинделя 24 за допомогою зубчастої з’єдну-вальної муфти 13. При подачі електроенергії в обмотку статора і ротора зануреного асинхронного електродвигуна його пустотілий вал починає обертатися, а отже, обертаються пустотілий вал шпинделя і долото.

Для буріння похилосрямованих свердловин викорис-товуються окремі механізми викривлення, які монтують між двигуном і шпинделем.

Для зменшення швидкості обертання долота і підвищення обертового моменту використовують редук-тори, які також як і механізми викривлення, монтують між двигуном і шпинделем.

Електробури ефективно працюють до глибин 7000 метрів при хорошому охолодженні прокачуваним розчином. Температура прокачуваного розчину у свердловині в процесі усталеної циркуляції має бути не більше 80 °С. У порівнянні з роторним і турбінним способами буріння в однакових умовах, використання електробурів знижує собівартість метра проходки на 10…15 %, забезпечує підвищення проходки на долото і збільшення механічної швидкості буріння в середньому на 16…18 %. Слід відзначити про наявний багатий досвід використання електробурів при бурінні свердловин складного профілю в Західній Україні.

1.6 Промивання і продування свердловин

1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин

Періодичне промивання свердловин почали засто-совувати з другої половини XIX століття, тобто з того часу, коли розповсюдження набув ударний спосіб буріння. При цьому було доведено, що найкраще очищення вибою від розбуреної породи досягається при доливанні в свердловину невеликої кількості води. Застосування обертового способу буріння свердловин привело до необхідності безперервного промивання їх в процесі буріння. Вода була першою промивною рідиною і при цьому способі буріння. Розвиток технології буріння показав, що при розбурюванні глин і глинистих відкладень глинистий розчин, який утворюється в свердловині, значно полегшує процес проходки свердловини. Тому стали не тільки зберігати глинистий розчин, який утворився в свердловині, але і штучно готувати його на поверхні. Із зростанням глибин свердловин вимоги до промивання свердловин постійно зростали, що зумовило створення нових промивних рідин.

Основні функції промивних рідин:

- винесення частинок розбуреної породи зі сверд-ловини;

- утримування частинок розбуреної породи у зваже-ному стані при припиненні циркуляції;

- створення протитиску на стінку свердловини, тож запобігання обвалу порід і попередження проникнення в свердловину газу, нафти і води з розбурених пластів;

- глинизація стінки свердловини;

- охолоджування долота, турбобура, електробура і колони;

- змащування деталей (що труться) долота, турбобура;

- передача енергії турбобуру (гвинтовому двигуну);

- захист бурового обладнання і бурильної колони від корозії. Промивна рідина має бути інертною до дії темпе-ратур, мінералізованих вод пластів і уламків розбурених порід. Промивні рідини є:

- замішані на водній основі, характерні представники яких вода і глинисті розчини;

- замішані на неводній основі, до яких відносяться вуглеводневі розчини (нафтові);

- насичені повітрям.