Алєксєєвський Георгій Васильович
1906 - 1992
РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
Впровадження блокового принципу транспортування і монтажу бурових установок значно прискорило будівельно-монтажні роботи в бурінні. Спорудження бурової установки зводиться в цьому випадку до установки блоків на основи, центруванню їх і обв’язуванню обладнання і комунікацій. Основами для блоків бурових установок служать метало-конструкції, які виготовляють з прокату із вуглецевої сталі звичайної якості.
Рисунок 1.11 – Комплекс споруд і укриття надглибокої Кольської свердловини
Для буріння свердловин на морських родовищах використовують різні типи установок морського буріння при різних глибинах моря (рис. 1.12). Вони встановлюються на видобувних платформах або на бурових суднах. Розрізняють самопідйомні, напівзаглибні платформи і платформи гравітаційного типу. Створені судна, спеціально пристосовані для буріння в наукових цілях на дні океанів. Такі судна зберігають своє положення за допомогою якорів або спеціальних гребних гвинтів.
Рисунок 1.12 – Типи установок морського буріння при різних глибинах моря:
1 – занурена на мілководді баржа; 2 – штучний острів;
3 – допоміжне судно і платформа; 4 – підсилена платформа;
5 – глибоководна платформа;
6 – занурена морська баржа; 7 – естакадна платформа
На рис. 1.13 наведена платформа гравітаційного типу, яка складається з опорних блоків, встановлених на дно моря, секцій ферм, пішохідних мостів і блоків для розміщення побутових приміщень.
а б
в
Рисунок 1.13 – Сучасна стаціонарна кригостійка морська платформа гравітаційного типу (нафтогазовидобувна платформа “Лунский-А”, проект “Сахалин-2”):
а – зовнішній вигляд платформи; б – 3D-модель платформи:
1 – залізобетонна основа гравітаційного типу вагою 900 МН;
2 – вертолітний майданчик для доставки людей і невеликих вантажів; 3 – вежа, бурове обладнання та труби для свердловин;
4 – житловий модуль платформи розрахований на 140 осіб;
5 – вікна у бетонній основі; в – вигляд на механізми і системи бурової установки всередині вежі
Платформа “Лунский-А” (Лун-А) була встановлена в червні 2006 року на Лунському газовому покладі в Охот-ському морі на відстані 15 км від узбережжя і глибині моря 48 м. Платформа – це автономне промислове підприємство зі своєю інфраструктурою, призначена для видобування великого об’єму газу для заводу з виробництва скрапленого природного газу (СПГ). Первинне оброблення газу здійс-нюється на об’єднаному береговому технологічному комп-лексі (ОБТК), після чого газ транспортується на завод з виробництва СПГ. Основа платформи – залізобетонна, гравітаційного типу, з чотирма опорами, на яких розта-шовуються верхні будови платформи з технологічним обладнанням та спорудами. Південно-східна опора викорис-товується як платформа свердловини, північно-східна опора призначена для стояків морського трубопроводу, а інші дві опори призначені для встановлення насосів і резервуарів. Верхні будови платформи виготовлені в Південній Кореї. На верхніх будовах платформи розміщено бурове обладнання та обладнання для сепарації рідких вуглеводнів, сховище для хімічних реагентів і житловий модуль.
З метою безпеки все технологічне та бурове устат-кування розташоване на протилежному від житлового модуля кінці перону.
Основні робочі зони закриті, у них передбачений контроль температури і вентиляції. Обладнання, розта-шоване на відкритому повітрі, оснащене засобами захисту від обмерзання і низьких температур.
Для транспортування верхньої будови платформи на Сахалін була побудована спеціальна баржа. Під час завантажування на баржу верхня будова піднімалася домкратами на висоту 25 м. У червні 2006 року верхні будови платформи Лун-А були встановлені на основи методом насування. Баржа з верхніми будівлями була розміщена між опорами залізобетонних основ, і масивна конструкція верхніх будівель за допомогою баластування судна була повільно і обережно опущена на опори основ. Верхні будови були прикріплені до опор ковзного типу, цим самим було започатковано новий метод установки. Опори ковзного типу розміщені під верхньою будовою платформи, щоб забезпечити її рухливість під час землетрусу, у той час як залізобетонні основи гравітаційного типу залишаються міцно стояти на морському дні.
Лун-А використовується для буріння з розширеним радіусом охоплення відхилених свердловин з максимальним горизонтальним відхиленням до 6 км і максимальною вертикальною глибиною 2920 м. Основні показники платформи: висота основи 69,6 м; маса основи 103000 т; розміри плити основи: 88×105×13,5 м; висота опори 56 м; діаметр опори 20 м; маса верхньої будови 21800 т; висота факельної труби 105 м; розрахункова продуктивність платформи понад 50 млн. м3 газу при об’ємі видобутку попутного конденсату і нафти – близько 8000 м3 за добу.
Бурова вежа – металева конструкція, яка підтримує бурове обладнання та бурильні труби для свердловин. Вежа, розташована на платформі, захищена від вітру спеціальним укриттям. Бурові вікна – це отвори в бетонній основі платформи, спрямовані до морського дна. Вежа може переміщатися між ними. У бурове вікно з бурової вежі на бурильних трубах спускається бурове долото. Долото руйнує породу і рухається вниз. Так формується свердловина. Вона необов’язково має бути строго вертикальною. У процесі буріння стовбур можна відхиляти і досягати таким чином досить віддалених ділянок покладу.
В Україні розвідку і видобуток нафти та газу на українському шельфі Чорного і Азовського морів проводить державне акціонерне товариство (ДАТ) “Чорномор-нафтогаз”. Наявні в компанії самопідйомні плавучі бурові установки (СПБУ) “Таврида” (рис. 1.14) і “Сиваш” здатні бурити на глибину до 5000 м при глибині моря до 70 м. Втім, за допомогою діючих СПБУ з технічних причин неможливо освоїти перспективні нафтогазоносні структури на більших глибинах. Необхідні сучасні, потужніші установки, здатні бурити свердловини до 9000 м при глибині моря до 120 м.
Рисунок 1.14 – Самопідйомна плавуча бурова установка “Таврида”