- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки
- •1 Основи технології буріння нафтових і газових свердловин
- •1.1 Cпособи буріння свердловин
- •1.1.1 Поняття про свердловину
- •1.1.2 Способи буріння нафтових і газових свердловин
- •21 Бурильні труби; 22 – цементне кільце навколо обсадних труб;
- •1.2 Бурові установки
- •1.2.1 Класифікація бурових установок
- •Бержець Георгій Миколайович 1900-1978
- •1.2.2 Коротка характеристика бурових установок
- •Ільський Олександр Лонгінович
- •Алєксєєвський Георгій Васильович
- •РисРисунок 1.10 – Бурова установка “Уралмаш 15000”
- •1.3 Породоруйнівний інструмент
- •1.3.1 Призначення і класифікація бурових доліт
- •1.3.2 Долота для буріння суцільним вибоєм
- •Підшипників та ущільнення:
- •1.3.3 Інструмент для буріння кільцевим вибоєм
- •1.3.4 Відбір керну в нафтових і газових свердловинах
- •1.4 Бурильна колона
- •1.4.1 Склад і призначення бурильної колони
- •1.4.2 Умови роботи бурильної колони
- •1.4.3 Елементи бурильної колони
- •Муфти до них:
- •1.5 Обладнання для обертання бурильного інструменту
- •1.5.1 Ротори
- •1.5.2 Гідравлічні вибійні двигуни
- •1.5.3 Електробури
- •Наповненим оливою:
- •1.6 Промивання і продування свердловин
- •1.6.1 Призначення і класифікація промивних рідин
- •1.6.2 Промивні рідини на водній основі
- •1.6.3 Промивні рідини на неводній основі
- •1.6.4 Обладнання для промивання свердловин. Приготування і очищення промивних рідин
- •Двосторонньої дії:
- •1.6.5 Продування свердловин повітрям (газом)
- •1.6.6 Вимірювання параметрів бурового розчину
- •1.7 Режим буріння
- •1.7.1 Поняття про режим буріння і показники роботи доліт
- •1.7.2 Технологічні особливості режимів різних способів буріння
- •1.7.3 Раціональний час роботи долота на вибої
- •1.7.4 Подача бурильної колони
- •1.7.5 Викривлення свердловин.
- •1.7.6 Попередження викривлення вертикальних свердловин
- •1.7.7 Штучне викривлення свердловин
- •1.8 Роз’єднування пластів
- •1.8.1 Елементи обсадної колони
- •1.8.2 Проектування конструкції свердловини
- •1.8.3 Умови роботи обсадної колони в свердловині.
- •1.8.4 Цементування обсадних колон
- •Одноступінчастого цементування:
- •1.9 Закінчення свердловин
- •1.9.1 Буріння в продуктивному горизонті
- •1.9.2 Дослідження продуктивного горизонту
- •1.9.3 Вибір конструкції вибійної частини свердловини
- •З відкритим вибоєм і з незацементованою експлуатаційною колоною:
- •1.9.4 Обладнання устя свердловини
- •На рамі і в блок-боксі:
- •1.9.5 Випробування колони на герметичність
- •1.9.6 Сполучення експлуатаційної колони з пластом
- •1.9.7 Виклик припливу нафти, газу або газоконденсату з пласта
- •2 Видобування нафти, газу і газоконденсату
- •2.1 Фізичні основи руху рідин і газів у пористому середовищі
- •2.1.1 Пластова енергія і сили, які діють у нафтових, газових і газоконденсатних покладах
- •2.1.2 Режими дренування нафтових, газових і газоконденсатних покладів
- •2.1.3 Приплив флюїду до свердловин
- •Від перепаду тиску:
- •2.2 Розробка покладів
- •2.2.1 Системи розробки
- •2.2.2 Контроль і регулювання розробки нафтового покладу
- •2.2.3 Розробка газового покладу
- •2.2.4 Розробка газоконденсатного покладу
- •2.2.5 Розробка сланцевого покладу
- •2.2.6 Розробка покладів газогідратів
- •2.2.7 Штучні методи дії на нафтові пласти
- •2.3 Фонтанний та компресорний способи експлуатації свердловин
- •2.3.1 Фонтанна експлуатація
- •2.3.2 Аварійне фонтанування. Попередження і ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів
- •Відкритий фонтан на платформі (б)
- •2.3.3 Газліфтна експлуатація
- •2.3.4 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин
- •2.4 Експлуатація нафтових свердловин насосами
- •2.4.1 Експлуатація штанговими насосними установками
- •2.4.2 Експлуатація за допомогою зануреного гідропоршневого насоса
- •2.4.3 Експлуатація безштанговими зануреними насосами
- •Редукторний насос:
- •Електрогвинтового насоса:
- •2.5 Сучасні методи підвищення продуктивності свердловин
- •2.5.1 Оброблення свердловин кислотою
- •2.5.2 Гідравлічний розрив пласта
- •Гідравлічному розриві пласта:
- •2.5.3 Газогідродинамічний розрив пласта
- •2.5.4 Торпедування свердловин
- •2.5.5 Теплова дія на вибійну зону свердловин
- •2.5.6 Методи підвищення нафтовіддачі і газовіддачі пластів
- •2.6 Підземний ремонт свердловин
- •2.6.1 Обладнання і інструмент для проведення підземного ремонту свердловин
- •Підземного ремонту:
- •2.6.2 Спуско-підйомні операції та їх механізація
- •Машинобудівний завод”:
- •2.6.3 Очищення стовбура свердловини від піщаних пробок
- •2.6.4 Капітальний ремонт свердловин
- •І ремонту свердловин:
- •2.7 Промисловий збір і підготовка нафти і газу
- •2.7.1 Схеми збору і транспортування нафти і газу
- •2.7.2 Промислова підготовка нафти
- •Підготовки нафти:
- •Підігрівачах- деемульгаторах:
- •2.7.3 Підготовка газу
- •2.7.4 Основні напрями розвитку комплексної авто- матизації на нафтогазовидобувних підприємствах
- •Диспетчерського управління:
- •3 Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу. Переробка нафти і газу
- •3.1Транспортування нафти і нафтопродуктів
- •3.1.1 Залізничний транспорт
- •3.1.2 Водний транспорт
- •3.1.3 Автомобільний транспорт
- •3.1.4 Трубопровідний транспорт
- •3.1.5 Резервуари для зберігання нафти і нафтопродуктів
- •3.1.6 Нафтобазове господарство
- •3.2 Транспортування газу
- •3.2.1 Класифікація газів
- •3.2.2 Підготовка газу до транспортування
- •3.2.3 Магістральні наземні газопроводи
- •3.2.4 Транспортування природного газу морськими трубопроводами
- •3.2.5 Транспортування скрапленого природного газу морем
- •Вигляд на танк зсередини (б)
- •3.2.6 Транспортування стисненого природного газу танкерами-газовозами
- •Стисненого газу танкерами cng
- •3.3 Переробка нафти і газу. Продукти переробки нафти
- •3.3.1 Характеристика нафтопродуктів
- •3.3.2 Властивості нафтопродуктів і основні вимоги до них
- •3.3.3 Процеси переробки нафти. Пряма перегонка нафти
- •3.3.4 Основні елементи установки прямої перегонки нафти
- •(Праворуч розташована вакуумна колона)
- •3.3.5 Типи установок для перегонки нафти і мазуту
- •3.3.6 Термодеструктивна переробка нафтової сировини
- •У аварійну ємність
- •3.3.7 Каталітичний крекінг і каталітичний риформінг
- •3.4 Очищення нафтопродуктів
- •3.4.1 Очищення світлих нафтопродуктів
- •3.4.2 Очищення олив
- •3.5 Переробка вуглеводневих газів. Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •3.5.1 Способи переробки вуглеводневих газів
- •3.5.2 Хімічна переробка нафтової і газової сировини
- •Перелік посилань на джерела
2.7.2 Промислова підготовка нафти
При перемішуванні нафти і води може утворитися важкороздільна суміш цих рідин – нафтова емульсія. Умови для утворення нафтових емульсій при експлуатації свердловин досить сприятливі, оскільки нафта інтенсивно перемішується з пластовою водою на всьому шляху, від продуктивного пласта до кінцевих сепараційних установок. У більшості випадків, у промисловій практиці, мають справу з емульсіями типу “вода в нафті”. Помітною особливістю цих емульсій є те, що вода у вигляді найдрібніших крапельок розташовується усередині нафти. Нафтові емульсії в більшості випадків мають високу стійкість. Простим відстоюванням відокремити воду від нафти в них неможливо і тому вдаються до спеціального оброблення емульсії.
Процес первинної підготовки нафти для її переробки умовно поділяється на дві операції: зневоднення (деемульсація) і знесолення. При зневодненні вміст води в нафті доводять до 1...2 %. Знесолення досягається пропусканням нафти крізь шар прісної води, внаслідок чого солі, наявні в нафті, розчиняються і відділяються разом з водою. Після такого оброблення нафта містить, зазвичай, до 1800 мг/дм3 хлоридів.
Процеси руйнування нафтових емульсій можна розділити на два етапи: перший – злиття крапель диспергованої води і другий – осадження крапель води, що укрупнилися. Ці процеси можна здійснювати тепловим, хімічним або електричним способами.
При тепловому, або термічному, способі емульговану нафту нагрівають до 45...80 °С. Під час дальшого відстоювання декілька годин вода частково відділяється від нафти, осідає в резервуарі-відстійнику, звідки скидається в каналізаційну мережу.
Тепловий спосіб деемульсації нафти заснований на тому принципі, що при нагріві емульсії її в’язкість знижується, краплі води з’єднуються одна з одною і осідають. Нагрівають емульсію в резервуарах, теплообмінниках або трубчастих печах.
Хімічний спосіб заснований на дії хімічними реагентами-деемульгаторами на складові частини емульсії – нафту і воду. Деемульгаторами служать різні неіоногенні поверхнево-активні речовини (ПАР), які виготовляють на основі окислу етилену (ОП-10, проксаноли, дипроксамін, дисольван тощо). Витрата цих деемульгаторів при зневодненні і знесоленні нафти невелика – від 30 до 100 г на 1 т обробленої нафти.
При введенні в емульсійну нафту деемульгатор, внаслідок розчинності в обох фазах емульсії, вільно проникає у внутрішню фазу, руйнує плівки емульгаторів, знижує поверхневий натяг на границі вода – нафта, що сприяє розкладанню емульсії.
Електричний спосіб руйнування емульсії заснований на появі різнойменних електричних зарядів на протилежних кінцях кожної крапельки води, на взаємному тяжінні цих крапельок і руйнуванні плівок нафти між цими крапельками, в результаті дії змінного або постійного струму високої напруги на електроди, опущені в потік емульсії. При електричній деемульсації нафти в металеву посудину вводять ізольований від стінок посудини електрод, яким протікає електричний струм напругою в декілька тисяч вольт. Іншим електродом є стінки посудини, заземлені і сполучені з трансформатором напруги. При прокачуванні емульсії між електродами, якими пропускають струм високої напруги, емульсія руйнується, звільнені крапельки води з’єднуються в більші частинки, і вода поступово осідає на дно посудини. Окремо кожен з описаних способів деемульсації нафти майже не застосовують. Зазвичай, деемульсацію здійснюють комбіно-ваним способом, наприклад, теплову дію комбінують з хімічною, або термохімічну дію поєднують з електричною.
На рис. 2.57 наведена схема установки комплексної підготовки нафти, на якій здійснюються процеси зневоднення, знесолення і стабілізації нафти.
Ліва частина схеми, з відстійником 3, становить установку зневоднення, в якій сира нафта лінією I за допомогою насоса 1 прямує в теплообмінник 2, в якому нагрівається стабільною нафтою, яка поступає лінією V з низу стабілізаційної колони 6. Підігріта нафта лінією II подається у відстійник 3, а з нього зневоднена нафта лінією III крізь кран 12 прямує в наступний відстійник або електродегідратор 4. У потік зневодненої нафти додається прісна вода лінією IX для відмивання солей.
Рисунок 2.57 – Схема установки комплексної
