- •Михайлюк в.П., Сапицька о.М. Світова історія військової справи Навчальний посібник
- •Частина і
- •Тема 1. Поява та еволюція зброї. Виникнення військової справи.
- •Тема 2. Визначення та характеристика загального розвитку військового мистецтва.
- •Тема 3. Військова справа та війни у стародавньому світі.
- •3.2. Греція, Македонія, елліністичні держави.
- •Тема 19. Екологічні аспекти війн..................................................................................................323.
- •Частина іі Хрестоматія
- •1.1. Характер первісних збройних сутичок
- •Тема 1. Поява та еволюція зброї. Виникнення військової справи
- •1.2. Еволюція зброї
- •1.3. Символіка та емблематика зброї
- •Тема 2. Визначення та характеристика загального розвитку військового мистецтва
- •2.1.Фактори виникнення війн
- •2.2. Виникнення армій
- •2.3. Загальна періодизація та класифікація війн
- •2.4. Зміст та основні складові війни
- •Тема 3. Військова справа та війни у стародавньому світі
- •3.1. Країни Стародавнього Сходу
- •3.1.1. Стародавній єгипет
- •3.1.2. Країни межиріччя
- •Шумер та Аккад
- •Вавилонське царство
- •Ассирія
- •3.1.3. Стародавній іран
- •3.1.4. Урарту та племена скіфів
- •3.1.5. Стародавня індія
- •3.1.6. Стародавній китай
- •3.2. Греція, Македонія, елліністичні держави
- •3.2.1.Стародавня греція
- •3.2.2.Суспільно-політичний устрій македонії,
- •3.2.3. Елліністичні держави
- •Східна Римська імперія у V – VI ст. Н.Е.
- •Тема 4. Розвиток військової справи у східних слов’ян
- •Тема 5. Військова справа у арабів, турків-османів та франків
- •5.1.Арабські племена та їх збройна організація
- •5.2. Збройна організація турків-османів
- •5.3. Франки та їх збройна організація
- •Тема 6. Особливості війн феодального періоду
- •Тема 7. Збройна організація та війни київської русі
- •Та її сусідів: візантії, болгар, хазар і печенігів
- •Тема 8. Збройна організація та військове мистецтво русі у хіі – хііі ст.
- •Тема 9. Військова справа у монголів
- •Тема 10. Розвиток військової справи у московській державі у XIV – XVI ст.
- •Тема 11. Розвиток військової справи та мистецтва в країнах західної європи у XIV-XVI ст.
- •Тема 12. Військова справа та мистецтво корінних народів мезоамерики, південної і північної америки, австралії та океанії
- •Тема 13. Розвиток збройних організацій країн західної європи у ході європейських війн XVII-XIX ст.
- •Тема 14. Військова справа в козацькій україні
- •Тема 15. Перша світова війна
- •Перемінні воєнні дії 1915-1916 рр.
- •Тема 16. Друга світова війна
- •Тема 17. Локальні військові конфлікти (середина хх - початок ххі ст.)
- •Тема 18. Збройні сили сучасної україни
- •18.1. Сухопутні війська Збройних Сил України
- •Механізовані і танкові війська.
- •Ракетні війська й артилерія.
- •Армійська авіація.
- •Аеромобільні війська.
- •Війська протиповітряної оборони.
- •18.2. Повітряні Сили Збройних Сил України Історія виникнення
- •У сучасних умовах
- •Бомбардувальна.
- •Штурмова.
- •Винищувальна.
- •Транспортна.
- •18.3. Військово-Морські Сили Збройних Сил України
- •Надводні сили.
- •Підводні сили.
- •Берегові ракетно-артилерійські війська.
- •18.4. Миротворчі операції Збройних Сил України
- •13.Міжнародні сили з підтримки миру в Косово, срю (кфор).
- •17. Миротворчий персонал у складі Багатонаціональних сил у Республіці Ірак. Миротворчий персонал у складі Тренувальної місії нато у Республіці Ірак.
- •18.5. Напрямки та цілі міжнародного співробітництва України у військовій сфері
- •Тема 19. Екологічні аспекти війн
- •Висновки
- •Хрестоматія
- •Військове мистецтво слов’ян.
- •Вторгнення слов’ян на територію Східної Римської імперії.
- •Стародавні германці.
- •Правління Хлодвіга. Суассонська чаша.
- •Облога і завоювання Єрусалима хрестоносцями.
- •Воєнно-феодальна організація Єрусалимського королевства.
- •Розгром Константинополя хрестоносцями.
- •Військо у Московській державі XVI ст.
- •Військо у Московській державі XVI ст.
- •Морські походи запорожців у книзі г. Де Боплана „Опис України”.
- •Промова б.Хмельницького на Переяславській раді 1654 р.
- •Текст „Присяги або обіцянки будь-якого військового чину людям”*
- •Витяги з попереднього мирного договору між Францією та Німеччиною
- •26 Лютого 1871 р. *
- •Про закони та звичаї сухопутної війни
- •Положення про закони та звичаї сухопутної війни Відділ I. Про воюючих Глава I. Про тих, хто визнається воюючими (сторонами)
- •Глава II. Про військовополонених *
- •Глава III. Про хворих і поранених
- •Глава I. Про засоби нанесення шкоди ворогу, про облоги й бомбардування
- •Глава II. Про лазутчиків
- •Глава III. Про парламентерів
- •Глава IV. Про капітуляції
- •Глава V. Про перемир'я
- •Директива № 21. План „Барбароса”
- •I. Загальний задум
- •Іі. Передбачувані союзники і їх завдання
- •III. Проведення операцій
- •Виступ по радіо заступника Голови Ради Народних Комісарів Союзу рср, народного комісара закордонних справ срср (в.М.Молотова) від
- •22 Червня 1941 р.
- •Угода (про вступ Радянського Союзу у війну проти Японії), підписана срср, сша та Великобританією 11 лютого 1945 р. На Кримській (Ялтинській) Конференції
- •Витяги з протоколу Берлінської (Потсдамської) конференції
- •17 Липня - 2 серпня 1945 р.
- •Протокол Берлінської конференції трьох великих держав*
- •I. Про заснування ради міністрів закордонних справ
- •II. Політичні та економічні принципи, якими необхідно керуватися при поводженні з німеччиною у початковий контрольний період
- •III. Репарації з німеччини**
- •IV. Передача німецького військово-морського та
- •V. Місто кенігсберг і прилеглий до нього район
- •VI. Військові злочинці
- •VII. Про австрію
- •VIII. Польща
- •IX. Укладання мирних договорів і допущення
- •XII. Упорядковане переміщення німецького населення
- •XV. Про міжнародну зону танжеру ***
- •XVI. Чорноморські протоки
- •XXI. Переговори по військовим питанням
- •Витяги з документу срср-9 „Про руйнування та звірства, скоєні німецько-фашистськими загарбниками в місті Києві”
- •Витяги з Політичної доповіді Центрального Комітету кпрс XXVII з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу (25 лютого 1986 р.)
- •Указ Президії Верховної Ради срср
- •Статут Ордену Суворова.
- •Статут Ордену Кутузова.
- •Статут Ордену Олександра Невського.
- •Постанова Президії Верховної Ради срср
- •Статут Ордену Богдана Хмельницького і, іі та ііі ступеня
- •Указ Президії Верховної Ради срср
- •Статут Ордену Нахімова
- •Витяги з Закону України „Про державні нагороди України” від 16 березня 2000р. (зі змінами від 21.09.2006 р.).
- •Витяги з Закону України „Про Збройні Сили України” від 6 грудня 1991 р. (зі змінами від 28.12.2007 р.).
- •Про Збройні Сили України
- •Розділ I . Загальні положення
- •Розділ II. Загальна структура, склад, організація та дислокація збройних сил україни
- •Розділ III. Керівництво збройними силами україни та забезпечення їх діяльності
- •Розділ IV. Діяльність збройних сил україни
- •Словник прийнятих умовних військових скорочень та військово-історичних термінів
- •Наприкінці XIV - на початку XV ст.
- •Додатки
- •Тактико-технічні характеристики (ттх) окремих видів зброї та військової техніки. Важкі авіаносці* вмс сша (до 1993 р.):
- •Деякі легкі авіаносці та крейсери-вертольотоносці*
- •Ттх деяких західних палубних літаків
- •Основні типи вертольотів вмс різних країн
- •Військові кораблі: ттх та військово-історичні факти
- •Ттх деяких ракетних комплексів* західних ав
- •Ттх деяких ракет та засобів їх доставки
- •Тактико-технічні характеристики деяких сучасних твердопаливних ракет
- •Найбільші промислові компанії, пов'язані зі створенням зброї та військової техніки
- •Список використаних джерел та літератури Навчальна, тематична та довідкова література
- •Публікації у періодичних виданнях
- •Ресурси мережі Internet
- •Михайлюк в.П., Сапицька о.М.
- •Світова історія військової справи
- •Навчальний посібник
18.2. Повітряні Сили Збройних Сил України Історія виникнення
Історія світової авіації та ракетобудування тісно пов'язана з українською землею. Тут творили конструктор одного з перших літаків, що піднявся у повітря, Олександр Можайський, засновник теорії ракетобудування Микола Кибальчич, творець бойових ракет Олександр Засядько. Імена киян Ігоря Сікорського та Дмитра Григоровича стали всесвітньо відомими завдяки збудованим ними літальним апаратам. Безстрашні українські соколи Костянтин Арцеулов та Володимир Дибовський зуміли „приборкати” пострах перших авіаторів – штопор. Мужній і талановитий пілот Євграф Крутень заклав підвалини тактики винищувальної авіації, на які спираються і сьогоднішні прийоми повітряного бою. В Одесі промисловцем Артуром Анатра був створений один із перших у Російський імперії авіаційних заводів.
У 1914-1917 рр. було розроблено та застосовано на практиці при організації прикриття з повітря важливих пунктів Одеського військового округу (Одеса, Миколаїв, Херсон тощо) основні оперативно-тактичні принципи протиповітряної оборони тилових об'єктів. У середині 1915 року створено службу повітряного (візуального) спостереження, сповіщення та зв’язку – ВССЗ, яка мала завдання виявлення літальних апаратів противника, спостереження за їх діями і сповіщення сил і засобів повітряної оборони про їх появу.
У 1916 р. в Одесі створювалися штаб та підрозділи повітряної оборони. В їх складі на початку 1917 р. нараховувалось вісімнадцять протилітакових батарей, чотири авіазагони, дві роти спостерігачів, чотири прожекторних роти і телефонно-телеграфна команда.
Історія Повітряних Сил України розпочинається від часів Української Народної Республіки (УНР). У її збройних силах наприкінці березня 1918 р. було створено Запорізьку повітроплавну ескадру. Вона увійшла до складу армійського корпусу, що утворився на базі запорізької дивізії, і розмістилась у Харкові. Згодом виникли нові авіаційні формування, що були об'єднані у три авіаційні загони (інспектури), а також ескадра важких чотиримоторних бомбардувальників типу „Ілля Муромець”. Останні піднімали до 800 кг бомб та мали на озброєнні 7-8 кулеметів. У грудні 1918 р. до складу Української Галицької Армії, що була збройним формуванням Західно- Української Народної Республіки, увійшла перша „літунська сотня”, а потім був створений і „літунський полк”, який нараховував 40 літаків різних типів.
У роки воєнної реформи (1924-1925 рр.), почалось удосконалення засобів і систем протиповітряної оборони. Були побудовані та випробувані перші літаки-винищувачі І-1.
На території України у великих промислових центрах дислокувались авіабригади: 50-а – в Києві, 25-а – в Запоріжжі, 36-а – в Житомирі, 7-а – в Кіровограді, а також школи льотчиків в Луганську, Севастополі (Кача), Харкові та інших містах.
У загальній системі протиповітряної оборони було задіяно авіацію, зенітну артилерію, інші роди військ.
15 лютого 1929 р. у відповідності з директивою штабу Українського військового округу створюється протиповітряна оборона м. Києва.
На початку Великої Вітчизняної війни протиповітряна оборона на території України була складовою частиною загального плану побудови протиповітряної оборони держави та представляла собою струнку систему. Станом на червень 1941 р. на території України було розгорнуто три зони ППО: Київська, Південна та Харківська. Керівництво протиповітряною обороною здійснювалось командувачами військами військових округів через командувачів зонами ППО, які були їх заступниками.
За роки ІІ СВ військовими авіаторами здійснено 3 млн. 125 тис. бойових вильотів. Знищено понад 57 тис. ворожих літаків. Особовим складом Військ ППО збито більш як 7300 літаків ворога, знищено понад 1000 танків, біля 1500 гармат і мінометів, а також багато іншої бойової техніки і живої сили ворога. За мужність і героїзм десятки тисяч військовослужбовців нагороджено орденами і медалями.
Високою майстерністю та героїзмом відзначались в роки Другої світової війни льотчики, зенітники, локаторники, інженери та техніки. Бойову славу видів військ примножили тричі Герой Радянського Союзу маршал авіації О.І.Покришкін, двічі Герой Радянського Союзу генерал-полковник авіації В.Д.Лавриненков, за роки командування яких було чимало зроблено для удосконалення системи протиповітряної оборони на теренах України. Свій безцінний досвід захисникам неба Батьківщини передавали герої-фронтовики: генерал-лейтенант авіації Меркулов В.І., генерал-майор авіації Балдін А.М., полковники Голубєв Г.Г., Сухов К.В., Засєдатєлєв В.В., Полупанов В.К., Майоров А.І., Павловський М.А., Шавурін П.І, Терновий Б.Я. Військові льотчики вийшли переможцями у сотнях поєдинків з літаками противника. Найуславленіші з них – ас номер один радянських ВПС тричі Герой Радянського Союзу Іван Кожедуб (62 повітряні перемоги) та двічі Герой Радянського Союзу Сергій Грицевець (40 перемог).
У повоєнний час на озброєння надійшли швидкісні висотні ракетні комплекси перехвату. Бортові радіолокаційні приціли, інше більш досконале обладнання за умов вмілого володіння технікою зробили авіацію всепогодною.
Починаючи з 1952 р. у війська надійшла принципово нова зброя – зенітні ракетні комплекси і системи, що дозволило до 1960 р. перетворити зенітну артилерію в новий рід військ – зенітні ракетні війська протиповітряної оборони.
Було проведено повне переозброєння частин ВССЗ (візуального спостереження, сповіщення та зв’язку) на нові радіолокаційні станції і системи. У 1954 р. вони переформовані в радіотехнічні війська, як рід військ ППО. Широко впроваджено автоматизовані системи управління. Створено частини і підрозділи радіорозвідки та перешкоди радіоелектронним засобам повітряного противника.
З 60-х рр. ХХ ст., у зв’язку з надходженням на озброєння армій закордонних держав стратегічних ракет і космічних систем різноманітного призначення, вжито заходи по захисту держави та її Збройних Сил від раптового ракетного нападу. Так, з 1954 р. для оборони найбільш важливих стратегічних напрямків і об’єктів сформовано армії ППО, в тому числі Київська, яка з березня 1960 р. стала 8 окремою армією протиповітряної оборони і виконувала бойові завдання на теренах України.
