Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pidruchnyk_CIVC2_ispravlenny.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
9 Мб
Скачать
☆

18.3. Військово-Морські Сили Збройних Сил України

Військово-Морські Сили Збройних Сил України – наймолодший вид Збройних Сил України. Вони призначені для захисту суверенітету і державних інтересів України на морі, розгрому угруповань ВМС противника у своїй операційній зоні самостійно та у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України, сприяння Сухопутним військам України на приморському напрямку.

Військово-Морські Сили Збройних Сил України сформовані згідно з Указами Президента України від 12.12.1991 р. № 4 „Про Збройні Сили України”; 05.04.1992 р. № 209 „Про невідкладні заходи по будівництву Збройних Сил України”; 06.04.1992 р. № 210 „Про Командуючого Військово-Морських Сил України”.

Передумовою до створення Військово-Морських Сил України стало звернення першого Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України до військовослужбовців угруповань військ, які базувалися на українській території, у якому відзначалось, що вони входять до складу Збройних Сил України, а особовому складу необхідно до 20 січня 1992 р. прийняти військову присягу на вірність народу України.

18 січня 1992 р. військовослужбовці 3-ї школи водолазів ЧФ під керівництвом капітана 3 рангу Клюєва О.В. прийняли присягу на вірність народові України. 26 січня прийняла присягу 17-та бригада кораблів охорони водного району Кримської військово-морської бази (командир – капітан 2 рангу Шалит Ю.В.), а 22 лютого – 880-й окремий батальйон морської піхоти ЧФ (командир – майор Рожманов В.Г.).

11 липня 1992 р. Військову присягу прийняли військовослужбовці 41-ої школи молодших спеціалістів зв’язку у місті Миколаєві, а 21 липня до складу ВМС увійшов сторожовий корабель СКР-112 (17-ї бригади кораблів охорони водного району Кримської ВМБ) на чолі з командиром – капітан-лейтенантом Настенко С.В.

28 липня 1992 р. було піднято Державний прапор України на першому кораблі, побудованому для ВМС України – кораблі управління „Славутич”. У червні 1993 р. розпочав ходові випробування корвет „Луцьк”, побудований на заводі „Ленінська кузня” у Києві. 14 липня 1993 р. з Керченського суднобудівного заводу „Залів” до Севастополя прибув фрегат „Гетьман Сагайдачний”. 1 липня 1993 р. під Севастополем було сформовано перший батальйон морської піхоти ВМС України.

З метою усунення військово-політичних інцидентів 3 серпня 1992 року поблизу Ялти відбулася зустріч між президентами України та Росії у ході якої була підписана Угода між Україною та Росією щодо принципів формування ВМС України та ЧФ Російської Федерації на базі Чорноморського флоту.

19 серпня 1992 р. на базі двох Севастопольських військово-морських училищ було створено Севастопольський військово-морський інститут, якому у жовтні 1999 року постановою Кабінету Міністрів України присвоєне ім’я адмірала П.С. Нахімова.

17 червня 1993 р. на зустрічі президентів України і Росії у Москві підписано Угоду про невідкладні заходи щодо формування ВМС України і ЧФ РФ на базі Чорноморського флоту колишнього СРСР, у якій було сплановано розподіл останнього за принципом 50 на 50 відсотків.

3 вересня відбулася друга за 1993 рік зустріч Президентів України та Росії щодо подальшої долі Чорноморського флоту. Відповідно до Угоди ЧФ мав бути виведений зі складу об’єднаних Збройних Сил СНД і підпорядкований Президентам України і Росії. На формування флотів було відведено перехідний період до 1995 р.

Визначальним щодо створення ВМС України став 1995 рік. Так, з березня до травня 1995 р. до складу ВМС увійшли військові частини та з’єднання Ізмаїльського та Очаківського гарнізонів. 9 червня 1995 р. між Україною і Росією було підписано Угоду, яка остаточно визначила параметри розподілу Чорноморського флоту.

З 29 липня по 1 серпня 1996 р. відбулися перші оперативно-тактичні навчання Військово-Морських Сил України під прапором Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. В навчаннях прийняло участь 10 кораблів ВМС України, авіація та морська піхота. Такі навчання проводились флотом вперше. Президент України високо оцінив професіоналізм командирів та майстерність особового складу флоту і видав Указ від 17 серпня 1996 р. № 708/96 “Про День Військово-Морських Сил”, згідно з яким професійне свято військових моряків щорічно відзначається 1 серпня.

24 серпня 1996 р. з нагоди 5-ї річниці незалежності України командування ВМС України провело в Севастополі перший військовий парад Севастопольського гарнізону. В параді взяв участь особовий склад частин та кораблів ВМС, військ Протиповітряної оборони, Національної гвардії України, Прикордонних військ.

У серпні-жовтні 1996 р. загін кораблів ВМС (під командуванням першого заступника начальника штабу ВМС капітана І рангу Кузьміна В.І.) у складі фрегата „Гетьман Сагайдачний” та великого десантного корабля „Костянтин Ольшанський” з підрозділом морської піхоти на борту, здійснив перший трансатлантичний перехід до берегів США.

У другій половині 1997 р. завершився розподіл Чорноморського флоту колишнього СРСР. Військово-Морським Силам України було передано 43 бойових корабля, 132 судна та катери, 12 літаків, 30 гелікоптерів, 227 берегових об‘єктів, а також велику кількість техніки, озброєння, боєприпасів та іншого майна.

Структура ВМС України динамічно розвивалась. Якщо у 1993 р. у складі ВМС було близько 30 військових частин та установ, то вже у 1997 р. було майже 300 військових частин, установ та закладів чисельністю особового складу понад 16 тисяч чоловік. На отриманих від ЧФ РФ фондах, кораблях та суднах були сформовані військові організми, які стали основою створення частин бойового, тилового і технічного забезпечення.

Починаючи з жовтня 1997 р., з метою відпрацювання миротворчих завдань, систематично відбуваються спільні навчання ВМС України і Чорноморського флоту РФ “Фарватер миру”.

Важливим етапом становлення та зміцнення флоту України стало зростання інтенсивності бойової підготовки. Вперше в новітній історії ВМС у квітні 1998 р. ракетні катери „Каховка” і „Прилуки”, дивізіон рухомих ракетних комплексів виконали спільну ракетну стрільбу крилатими ракетами по морській цілі з морського і берегового напрямків. В 1999 році були виконані бойові вправи – стрільба крилатими ракетами по морській цілі зі стаціонарного берегового ракетного комплексу, торпедна стрільба, постановка мінних загороджень, пошук та знищення мін.

У відповідності з Державною програмою реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2010 року, у травні 2001 року створено оперативно-тактичне об‘єднання ВМС – ескадру різнорідних сил (командир контр-адмірал Тенюх І.Й.), кораблі якої беруть активну участь у міжнародних військово-морських навчаннях. Починаючи з 2001 р. ВМС ЗС України приймають активну участь в діяльності “Чорноморської групи військово-морського співробітництва (БЛЕКСІФОР)” та щорічної активації з’єднання кораблів Чорноморських країн БЛЕКСІФОР.

ВМС ЗС України вирішують і спеціальні завдання. У 2001 р. кораблі провели обстеження та бойове тралення району промислової розвідки нафти та континентального шельфу в західній частині Чорного моря. А на десантному кораблі „Донецьк” готувалися екіпажі для іноземних флотів.

У 2003-2004 рр. проведено реорганізацію частин 32-го армійського корпусу в окрему бригаду берегової оборони ВМС ЗС України.

Для забезпечення висвітлювання процесу створення національного флоту в засобах масової інформації, у червні 1992 р. почав діяти прес-центр ВМС України, а 8 червня вийшов перший номер газети „Флот України” (головний редактор – капітан 1 рангу Тимощук Ю.А.).

Організаційно Військово-Морські Сили включають:

  • командування

  • ескадру різнорідних сил

  • дві військово-морські бази (Південна і Західна)

  • морську авіаційну бригаду

  • бригаду берегової оборони

  • частини та підрозділи спеціального призначення

  • частини і установи бойового, технічного, тилового та медичного забезпечення

  • Севастопольський військово-морський інститут, навчальний та науковий центри

Операційна зона ВМС ЗС України включає акваторії Чорного і Азовського морів, річки Дунай, Дністер, Дніпро, а також інші райони морів, які визначаються інтересами держави.

Головна база Військово-Морських Сил – м. Севастополь. Основні пункти базування ВМС ЗС України: Одеса, Новоозерне, Саки, Севастополь.

Завдання Військово-Морських Сил Збройних Сил України:

  • стримування, локалізація і нейтралізація збройного конфлікту, а при необхідності - відсіч збройної агресії з моря;

  • підтримка стабільності в Чорноморському регіоні в рамках “BLACKSEAFOR”;

  • участь у боротьбі з міжнародним та внутрішнім тероризмом, піратством в усіх його проявах;

  • участь у запобіганні незаконному транспортуванню зброї та наркотиків морським шляхом;

  • боротьба з мінною небезпекою;

  • пошук і рятування на морі;

  • виконання заходів з екологічної безпеки у морському просторі;

  • надання допомоги центральним і місцевим органам виконавчої влади, місцевого самоврядування у проведенні пошукових та аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

  • участь у миротворчих і гуманітарних операціях;

  • участь у реалізації державної політики з питань оборони та розвитку Збройних Сил України;

  • здійснення заходів з реалізації кадрової політики, дотримання соціально-правових гарантій військовослужбовців, членів їх сімей та працівників ЗС України у ВМС ЗС України;

  • участь у здійсненні заходів правового режиму надзвичайного стану;

  • сприяння об'єднанням Сухопутних військ, що діють на приморському напрямку;

  • підтримання оперативного режиму у операційній зоні ВМС;

  • забезпечення безпеки морських перевезень.

Крім цього, Військово-Морські Сили, як складова Збройних Сил України, спроможні відреагувати на такі загальносвітові виклики, як поширення ядерного, хімічного і біологічної зброї, організована злочинність, нелегальна міграція, торгівля людьми та ін.

Військово-Морські Сили Збройних Сил України складаються з п'яти видів:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]