У сучасних умовах

Військово-Повітряні Сили України – один з головних носіїв бойового потенціалу Збройних Сил України. Цей високоманеврений вид Збройних Сил призначений, спільно з військами Протиповітряної оборони, для охорони повітряного простору держави, ураження з повітря об’єктів противника, авіаційної підтримки своїх військ (сил), висадки повітряних десантів, повітряного перевезення військ і матеріальних засобів та ведення повітряної розвідки.

17 березня 1992 р. згідно з директивою Начальника Головного штабу Збройних Сил України було створено Військово-Повітряні Сили України. На базі штабу 24 Повітряної армії у Вінниці було сформовано Командування ВПС. На той час на території України знаходилося 4 Повітряні армії, 10 авіаційних дивізій, 49 авіаполків, 11 окремих ескадрилій, навчальні та спеціальні установи і заклади; всього біля 600 військових частин, 2800 літальних апаратів, понад 120 тис. військовослужбовців.

5 квітня 1992 р. з гідно з Указом Президента України № 209 “Про невідкладні заходи щодо будівництва Збройних Сил України” та наказу Міністра оборони України створюється Командування Військ ППО України. Війська Протиповітряної оборони України створювалися на базі об`єднань, з`єднань і частин, які на той час дислокувалися на її території.

У витоків створення Військово-Повітряних Сил та Військ ППО Збройних Сил України стояли: генерал-полковники: Антонець В.М., Лопатін М.О., Стрельников В.І., Стеценко О.О., Ткачов В.В., генерал-лейтенанти: Скалько Я.І., Васильєв В.О. та багато інших генералів та офіцерів.

Формування Повітряних Сил стало важливим складовим елементом загальної програми реформування Збройних Сил України. Головною метою створення цього нового виду було визначено підвищення рівня ефективності виконання завдань, притаманних як Військово-Повітряним Силам, так і Військам Протиповітряної оборони, за рахунок ліквідації дублюючих елементів управління загальним процесом захисту вітчизняного повітряного простору. Слід відзначити, що створення Повітряних Сил не стало механічним злиттям двох раніше існуючих видів ЗС України. У першу чергу воно було обумовлене прагненням військово-політичного керівництва країни підняти рівень ефективності захисту повітряного простору на новий, якісніший щабель.

Наказом Міністра оборони України від 15 вересня 2004 року №410 створено військову раду командування Повітряних Сил Збройних Сил України.

1 грудня 2004 р. розпочався перший навчальний рік нового виду. У м.Вінниці на території колишнього Головного командування Військово-Повітряних Сил Збройних Сил України, де нині розташовується Командування Повітряних Сил, урочисто було відкрито Пам’ятний знак на честь створення нового виду Збройних Сил України – Повітряних Сил. Цей день прийнято вважати Днем створення Повітряних Сил. До 1 грудня 2004 р. виконано заходи першого етапу створення Повітряних Сил. У цей час об’єднання, з’єднання та військові частини Військово-Повітряних Сил і Військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України перепідпорядковані Командуванню Повітряних Сил, та прийнято безпосереднє управління черговими силами по протиповітряній обороні та Повітряними Силами в цілому.

На другому етапі створення Повітряних Сил (грудень 2004 р.) основні зусилля було зосереджено на формуванні повітряних командувань, на проведенні злагодження з Командуванням Повітряних Сил, об’єднаннями, з’єднаннями і частинами, на підготовці пунктів управління та розгортанні системи управління Повітряних Сил у повному обсязі.

1 січня 2005 р. розпочався третій етап в ході створення пунктів управління та розвитку системи управління Повітряних Сил ЗС України. Метою цього періоду було визначено вдосконалення системи зв’язку та створення єдиної системи управління Повітряними Силами.

Основні завдання Військово-Повітряних Сил України :

• завоювання переваги у повітрі;

• прикриття угруповань військ і об’єктів від ударів противника з повітря;

• авіаційна підтримка Сухопутних військ та забезпечення бойових дій Військово-Морських Сил;

• зрив маневру військ противника та його перевезень;

• висадка повітряних десантів та боротьба з десантами противника на землі і у повітрі;

• ведення повітряної розвідки;

• здійснення повітряних перевезень своїх військ і матеріальних засобів;

• руйнування та знищення військових, військово-промислових, енергетичних об’єктів, вузлів і комунікацій противника.

Військово-Повітряні Сили України включають роди авіації: