Витяги з Закону України „Про Збройні Сили України” від 6 грудня 1991 р. (зі змінами від 28.12.2007 р.).

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про Збройні Сили України

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 9, ст.108 )

( Вводиться в дію Постановою ВР N 1935-XII від 06.12.91, ВВР, 1992, N 9, ст.109 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 3548-XII від 21.10.93, ВВР, 1993, N 44, ст.421 )

( В редакції Закону N 2019-III від 05.10.2000, ВВР, 2000, N 48, ст.410 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1003-IV від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст. 8 N 1740-IV від 03.06.2004, ВВР, 2004, N 33-34, ст. 405 N 2341-IV від 13.01.2005, ВВР, 2005, N 10, ст.188 N 328-V від 03.11.2006, ВВР, 2006, N 51, ст.519 N 107-VI від 28.12.2007 - зміни діють по 31 грудня 2008 року )

Україна, враховуючи необхідність забезпечення власної воєнної безпеки та оборони, усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання міжнародної стабільності, як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава має Збройні Сили України із необхідним рівнем їх бойової готовності та боєздатності.

Цей Закон визначає функції, склад Збройних Сил України, правові засади їх організації, діяльності, дислокації, керівництва та управління ними.

Розділ I . Загальні положення

Стаття 1. Функції Збройних Сил України

Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.

З'єднання, військові частини і підрозділи, у тому числі чергові сили, Збройних Сил України в мирний час мають право застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку для:

відбиття ударів засобів повітряного нападу по важливих державних об'єктах, безпосереднє прикриття яких здійснюється черговими силами;

припинення порушення державного кордону України повітряними суднами збройних формувань інших держав, які не виконують команд (сигналів), що подаються черговими літаками-перехоплювачами (вертольотами), або застосовують зброю;

припинення протиправних дій повітряних суден у повітряному просторі України, якщо вони використовуються з метою здійснення терористичного акту;

примушення до посадки захоплених (викрадених) повітряних суден;

забезпечення виконання покладених на Збройні Сили України завдань щодо відсічі можливій збройній агресії проти України, забезпечення недоторканності повітряного простору та підводного простору в межах територіального моря України, запобігання терористичним актам у випадках, передбачених іншими законами.

(Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом N 2341-IV від 13.01.2005 )

З'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону, в межах, визначених указами Президента України, що затверджуються Верховною Радою України, можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, посилення охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України та їх правового оформлення, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.

Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності.

Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом.

Права і обов'язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частинами третьою і четвертою цієї статті, визначаються законом. (Частина восьма статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2341-IV від 13.01.2005) <…>