Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посибник з диловодства13.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆
    1. Листи: поняття, види, основні реквізити

Лист - один з основних засобів зв’язку між громадянами, установами, організаціями і підприємствами. До складання службових листів ставляться такі самі вимоги, що й до інших службових документів.

Усі листи поділяються на такі види: ділові; особисті (приватні); рекомендаційні; прямої поштової реклами.

Ділові листи за функціональною ознакою поділяються на дві категорії:

  • листи, що потребують (вимагають) відповіді (лист-запит; лист-пропозиція; лист-прохання; лист-вимога; лист-нагадування)

  • листи, що не вимагають відповіді (лист-відповідь; лист-підтвердження; гарантійний лист; супровідний лист; лист-відмова).

За кількістю адресатів розрізняють листи: звичайні (надсилаються на одну адресу) і циркулярні (за багатьма адресами).

За кількістю авторів є листи індивідуальні та колективні.

Характерні ознаки окремих видів листів:

1) Інформаційні листи – це службові листи, в яких автор інформує адресата про якісь факти, події, заходи. Такі листи можуть готуватися як листи-відповіді про виконання певного доручення вищого рівня.

Інформаційні листи можуть бути також ініціативними.

Різновидом інформаційних листів є рекламні листи. Вони мають ініціативний характер і містять детальний опис товарів або послуг. Направляються такі листи конкретним адресатам з метою залучення їх до числа замовників – покупців готової продукції чи послуг. Особливістю таких листів є те, що в тексті зазначається поштова адреса автора листа, телефон для довідок, номери рахунків у банках, незважаючи на те, що листи оформляються на фірмових бланках.

2) Листи-підтвердження – це службові листи, в яких підтверджується той чи інший факт (участь у конференціях, нарадах; одержання вантажів, цінних паперів тощо). 

3) Листи-нагадування – це службові листи, за допомогою яких нагадується про наближення чи закінчення раніше встановлених термінів виконання певних доручень, завдань чи взятих зобов’язань з проханням (вимогою) вжити відповідних заходів. Тексти таких листів, як правило, розпочинаються словами: “нагадуємо”, “нагадую”.

4) Гарантійні листи – це такі службові листи, якими підтверджуються певні зобов’язання чи умови, дається гарантія оплати за товари чи послуги, надання роботи тощо. Якщо в гарантійному листі містяться дані фінансового або матеріального характеру, то в тексті необхідно продублювати банківські реквізити автора листа, незважаючи на те, що вони можуть бути відображені на фірмовому бланку. Гарантійні листи підписуються керівником і головним бухгалтером, підписи засвідчуються печаткою.

5) Супровідні листи – це такі службові листи, в яких повідомляється про направлення адресатові документів, що додаються до листа. Такі листи оформляються у більшості випадків на бланках формату А5, оскільки текст їх невеликий за обсягом. Обов’язковим реквізитом таких листів є позначка про наявність додатків, наприклад:

Направляємо протокол погодження умов постачання. Просимо підписати, засвідчити печаткою і надіслати один примірник на нашу адресу.

Додаток: Протокол на 6 арк. в 2 пр.

6) Листи-відповіді – це службові листи, в яких даються відповіді на різного роду ініціативні листи (запити, прохання, звернення тощо). Якщо в тексті таких листів ставиться декілька питань, то відповідати необхідно на кожне з них. При цьому, якщо відповідь негативна, обов’язково треба обґрунтувати неможливість позитивного вирішення прохання.

Службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як:

  • відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, дорученнях вищих посадових осіб;

  • відповіді на запити, звернення, а також кореспонденцію Верховної Ради України;

  • відповіді на виконання доручень установ вищого рівня;

  • відповіді на запити інших установ;

  • відповіді на звернення громадян;

  • відповіді на запити на інформацію;

  • ініціативні листи;

  • супровідні листи.

Службовий лист оформляється на спеціальному бланку для листів формату A4 (210 х 297 міліметрів). Якщо текст листа не перевищує семи рядків, використовують бланк формату А5 (210 х 148 міліметрів).

Датою листа є дата його підписання, яка повинна збігатися із датою реєстрації вихідної кореспонденції у службі діловодства.

Лист, оформлений набланку формату А4 (210 х 297 міліметрів), повинен мати заголовок до тексту, що відповідає на питання "про що?".

Основним реквізитом службового листа є текст, що, як правило, складається з двох частин. У першій частині зазначається причина, підстава або обґрунтування підготовки листа чи наводяться посилання на документи, що були підставою для його складення. Друга частина включає висновки, пропозиції, прохання, рішення тощо, які розміщуються з абзацу.

Текст листа викладається від першої особи множини з використанням слів: "просимо повідомити..." "роз'яснюємо, що..." або від третьої особи однини - "міністерство інформує...", "управління вважає за доцільне".

Якщо лист складено на бланку посадової особи, текст викладається від першої особи однини -"прошу...", "пропоную...".

Службові листи підписуються.

Гербовою печаткою засвідчуються лише гарантійні листи.

Службовий лист візує працівник, який створив документ, керівник структурного підрозділу установи, в якому його створено, у разі потреби (якщо в листі порушуються важливі та принципові питання) - керівники заінтересованих структурних підрозділів установи, а також заступник керівника установи відповідно до функціональних обов'язків (якщо лист повинен підписувати керівник установи).

У листі має бути розкрито одне питання. Якщо є потреба одночасно звернутися в установу з кілкома питаннями, доцільно складати кілька листів. Це спрощує операції з технічної обробки листів і прискорює їх виконання. Робота із складними (що містять кілька питань) листами призводить до труднощів, оскільки в реєстраційній формі слід зазначати не одне, а ряд питань - не зрозуміло, кому слід направити документ у першу чергу, ускладнюється контроль виконання, виникають складні ситуації при визначенні справи, де документ треба зберігати, та ін.

Текст листа повинен складатися з двох логічно пов’язаних частин. У першій зазначають факти, події, причини, що виступили підставою для написання листа, а також посилання на документи, де ці факти і причини викладено. У другій частині подають висновки, пропозиції, прохання, рішення та ін.

Лист-підтвердження використовується для повідомлення відправника про одержання відправлених ним документів або цінностей, підтвердження фактів та ін. Наприклад:

Підтверджуючи одержання рекламації, повідомляємо, що для надання допомоги у налагодженні обладнання направлено групу спеціалістів.

Лист-нагадування звичайно містить нагадування про закінчення або наближення встановленого строку, у зв’язку з чим слід вжити необхідних заходів. Складається він з однієї фрази: “Нагадуємо, що строк подання рукопису у видавництво закінчився 1 січня 2011р.”.

Лист-повідомлення використовується для повідомлення або затвердження будь-якого факту і, як правило, починається словами “Повідомляємо”, “Доводимо до Вашого відома”. Наприклад: “Повідомляємо, що для виконання досліджень за темою 17/08-03 виділено 3 тис. грн.”.

Лист-запрошення адресують конкретній особі або групі осіб, проте його направляють і в установу.

Заводу "Ремточмеханіка":

Будинок науково-технічної пропаганди проводить 15-16 липня 2011р. практичну конференцію на тему "Оренда на підприємствах побутового обслуговування". Просимо взяти участь у роботі конференції. Представник заводу може виступити із повідомленням про організацію орендних відносин на Вашому підприємстві.

В установах використовуються форми листів, найчастіше роз’яснювального або розпорядчого характеру, мета яких інформувати підвідомчі установи та інші організації, пов’язані з виконанням будь-якої функції. При оформленні таких листів зазначають кілька адрес або застосовується узагальнена адреса, наприклад: Начальникам виробничих об’єднань.

З листами, про які йдеться, не слід плутати листи, які направляють у різні установи і які не містять елементів вказівки або розпорядження. Такі листи також направляють тільки у ті організації, для яких ця інформація необхідна.

При складанні листів доцільно:

  • враховувати взаємовідносини із установами, з якими проводиться листування;

  • починати виклад із суті питання;

  • не починати текст з назви установи, оскільки її зазначено на бланку, а також з посилання на раніш одержані від кореспондента листи;

  • підписувати оригінал листа, який направляють у підвідомчі установи, і вміщувати його у справу, розсилаючи копії.

Лист має такі реквізити:

  • дата,

  • реєстраційний індекс,

  • посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дається відповідь,

  • адресат,

  • заголовок до тексту,

  • текст,

  • відмітка про наявність додатків (у разі потреби),

  • підпис,

  • відмітка про виконавця.

Особливості оформлення листів іноземним партнерам Листи діловим партнерам із зарубіжних країн повинні складатися з урахуванням міжнародних стандартів на основні документи.

Реквізити листа розміщуються відповідно до національно-культурних традицій, згідно з вимогами законодавства країни адресата.

Особливості оформлення окремих реквізитів листів до іноземних партнерів:

  • дата (відправлення) – проставляється у правому верхньому куті під заголовком (дані про автора листа) так, щоб остання цифра закінчувала рядок правого поля листа; адресат – складається з найменування організації, посади адресата, його імені та поштової адреси. Розташовується нижче від рядка з датою;

  • вступне звертання – це формула ввічливості. Пишеться з лівого боку листа під адресою;

  • основний текст листа – складається з інформації для адресата, і є головним реквізитом документа. 

При оформленні тексту необхідно враховувати такі моменти:

  • текст листа повинен складатися з абзаців, кожний з яких містить закінчену думку. В американських листах абзаци друкують без відступу, в англійських – починають з червоного рядка (як у вітчизняних);

  • короткі листи потрібно друкувати через два інтервали;

  • для наступних сторінок тексту використовуються або звичайні аркуші, або бланки, зазначаючи на них номер сторінки;

  • не можна допускати в тексті ніяких орфографічних помилок. Написаний непрофесійною мовою лист створює враження про низький професіоналізм виконавця (установи, фірми);

  • підпис – справа на аркуші, нижче від заключної форми ввічливості і включає в себе повне ім’я автора листа із зазначенням його посади.