1. Виконавчий документ: поняття, види

У житті досить часто трапляються ситуації, коли винні особи після набрання рішенням суду законної сили не бажають його виконувати добровільно, тому доводиться домагатися його виконання у примусовому порядку, яке здійснюється відповідно до Закону України ”Про виконавче провадження” (далі – Закон).

Першим етапом виконавчого провадження є його відкриття державним виконавцем на підставі належного виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (ст. 18 Закону).

Виконавчі документи — це письмові документи встановленої форми і змісту, які видаються судом та іншими органами вирі­шення правових спорів (юрисдикційними органами) для приму­сового виконання прийнятих ними у справах рішень, ухвал, по­станов, інших актів як підстав для їх виконання.

Перелік виконавчих документів у законі «Про виконавче провадження» не визначений, але він зроблений у Інструкції про проведення виконавчих дій (п. 1 підп. 1.3), аналіз якої свідчить, що одні з них за формою й змістом відрізняються від підстав ви­конання, інші — одночасно є підставою виконання і виконавчим документом. Виконавчими документами є: виконавчі листи, ух­вали суддів у випадках, передбачених законом; ухвали судів за­гальної юрисдикції про затвердження мирових угод, накази Госп. судів; виконавчі написи нотаріусів; рішення Консти­туційного Суду України; не сплачені платіжні вимоги, акцепто­вані платником; посвідчення комісії по розгляду трудових спорів; постанови про адміністративні правопорушення; рішення Антимонопольного комітету та його територіальних відділень; поста­нови державного виконавця про виконавчий збір та накладення штрафу; рішення інших органів (державних і недержавних) у ви­падках, передбачених законом.

Найрозповсюдженішими виконавчими документами є вико­навчі листи. Це письмові документи установленого зразка (за формою і змістом), що видаються загальними судами і зобов'язу­ють боржників, інших юридичних та фізичних осіб точно і своє­часно виконати рішення суду чи іншого органу вирішення спорів а також сприяти державним виконавцям у примусовому вико­нанні рішення.

Виконавчі листи видаються для виконання: а) рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, а також вироків, ухвал і постанов у кримінальних справах в частині майнових стягнень; б) миро­вих угод, затверджених судом; в) рішень товариських судів; г) рі­шень третейських судів у цивільних справах громадян; д) рішень іноземних судів і арбітражів, якщо вони визнані і допущені для виконання на території України у встановленому законодав­ством порядку.

Бланки виконавчих листів виготовляються централізовано за встановленим законом змістом. Виконавчий лист виписується канцелярією суду, підписується суддею і секретарем з прикла­денням печатки суду. Виконавчі листи не видаються для вико­нання рішень про визнання, зміну та припинення правовідносин. Копія таких рішень є підставою для їх реалізації компетентними державними органами шляхом реєстрації правового становища громадянина та його майна (видача свідоцтва про право власнос­ті на будинок, свідоцтва про розірвання шлюбу (рагс) та інші). У справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, і справах окремого провадження замість виконавчого листа вида­ється копія рішення суду. Але у справах про стягнення недоїмок з податкових і неподаткових платежів видається виконавчий лист.

Виконавчий лист видається не пізніше наступного дня після набрання рішенням, ухвалою, постановою законної сили, а в справах, у яких рішення підлягає негайному виконанню, - в день його постановлення.

Стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, якщо заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем носить безспірний характер, підтверджений до­кументами, провадиться на підставі виконавчих написів, які вчи­няються нотаріусами (статті 87, 88 Закону України від 2 вересня 1993 р. «Про нотаріат»).

Виконавчий напис — це розпорядження нотаріуса, виконане (вчинене) на документах, що встановлюють заборгованість, про примусове її виконання шляхом стягнення з боржника грошових сум або витребування майна. Право вчинення виконавчих напи­сів мають нотаріуси державних нотаріальних контор, приватні нотаріуси, консульські установи України (п. 17 ст. 34, п. 13 ст. 38, ст. 36 Закону «Про нотаріат»).