Тема 2. Організаційно-правові форми організації підприємств ресторанного господарства

План.

1.Законодавча організація підприємств ресторанного господарства України.

2. Принципи розміщення закладів ресторанного господарства.

3. Основні правила роботи підприємств харчування.

1. Законодавча організація підприємств ресторанного господарства україні

Організація підприємств ресторанного господарства та їх діяльність в Україні регламентується законодавством України. Насамперед це: Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991; Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-ІУ; Закон України «Про господарські товариства» від 19 грудня 1991року; «Правила роботи закладів (підприємств) громадського харчування» - наказ Міністерства економіки з питань Європейської інтеграції України від 27.07.2002 р. № 219; ДБН В.2.2.-25:2009. Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства); ДСТУ 3862­99 Громадське харчування. Терміни та визначення; ДСТУ 4281: 2004. Заклади ресторанного господарства. Класифікація ; Межгосударственный стандарт 20523-97. Услуги общественного питання. Общие требования.

Відповідно до діючих законодавчих актів в Україні можуть створюватися і діяти підприємства наступних видів:

• індивідуальне підприємство, засновано на особистій власності фізичної особи та винятково її праці;

• сімейне підприємство, засновано на власності та праці громадян України , які є членами однієї сім'ї та проживають разом;

• приватне підприємство, засновано на власності окремого громадянина України з правом наймання робочої сили;

• колективне підприємство, засновано на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства;

• державно-комунальне підприємство, засновано на власності

адміністративно-територіальних одиниць;

• державне підприємство, засновано на загальнодержавній

(республіканській) власності;

• спільне підприємство, засновано шляхом об'єднання майна різних власників (змішана форма власності). В числі засновників СП можуть бути юридичні особи та громадяни України, громадяни інших держав.

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземні інвестиції становлять не менш як десяти відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство в статутному фонді якого іноземні

інвестиції становлять сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

14

В залежності від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки паї, затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства засновані на об'єднаній власності громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням, діє на основні об'єднання майна або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є корпоративні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Особливості правового статуту унітарних та корпоративних підприємстві встановлюються Кодексом та іншими законодавчими актами.

Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих.

Малими незалежно від форми власності визнаються підприємства, в яких середньо облікова численність працюючих за звітний фінансовий рік не перевищує п'ятидесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими підприємствами визначаються підприємства, в яких середньо облікова численність працюючих за звітний фінансовий рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентно п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

У випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

Для підприємств певного виду та організаційних форм законами можуть встановлюватися особливості господарювання.

Організація підприємств ресторанного господарства в Україні відповідно до чинного законодавствазводиться до наступного:

1. Рішення власника або власників майна про організацію підприємства конкретного типу або спеціалізації;

2. Державна реєстрація підприємства. Для цього у виконавчий комітет

подається заява про рішення засновника (засновників) створити

підприємство ресторанного господарства, Статут та інші документи, які визначено Радою Міністрів України.

Загальними принципами діяльності всіх підприємств ресторанного господарства та особливостями їх управлінської діяльності є:

• діяльність підприємств планується самостійно й самостійно визначаються перспективи розвитку виходячи з попиту на кулінарну продукцію та послуги і за результатами маркетингових досліджень;

• відносини підприємств ресторанного господарства з іншими

підприємствами, організаціями і громадянами у всіх сферах діяльності, здійснюється на договірній основі;

• основним показником господарської діяльності підприємства будь-якої форми власності є прибуток. Порядок використання прибутку визначається власником підприємства або уповноваженим органом відповідно до Статуту підприємства;

• виробнича і соціальна діяльність, оплата праці на підприємстві

здійснюється за рахунок зароблених трудовим колективом коштів. Підприємства самостійно визначають ФОП (фонд оплати праці) без обмеження його росту з боку державних органів;

• керівництво підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі суміщення прав власника та принципів самоврядування трудового колективу.

Підприємства ресторанного господарства будь-якої форми власності є, як правило, юридичними особами, мають самостійний баланс та свій розрахунковий рахунок в банку. Водночас, будь-яке підприємство може мати у своєму складі торгово-виробничі одиниці (філії), які не мають статусу юридичної особи та інших реквізитів. В таких випадках підприємством затверджується Положення про філії. Якщо мова йде про підприємства харчування та їх філії (які не мають статусу юридичної особи), то вища первинна торговельна організація виступає розпорядником прибутків та платником податків.