Тератогенез, тератогенні фактори середовища

Тератогени (від грец. τέρατος – виродок, чудовисько, потвора) – хімічні, фізичні та біологічні чинники (напр.: іонізуюче випромінення, деякі лікарські препарати, отрути, віруси) здатні порушувати процеси ембріогенезу, що призводить до виникнення аномалій розвитку. Механізм виникнення вад розвитку називається тератогенезом.

До речовин, які мають тератогенну дію, відносять алкоголь, нікотин, наркотики, стрептоміцин, тетрациклін, талідомід, антагоністи фолієвої кислоти. Тератогенний ефект можуть викликати збудники інфекційних захворювань (простий герпес, вірусний гепатит, грип, краснуха, вітрянка, токсоплазмоз, віруси Коксакі, цитомегаловірус та ін.).

У виникненні виродливостей має значення як дія (природа) тератогенного чинника, так і видові, індивідуальні, вікові й інші особливості кожного організму, на який подіяв тератогенний фактор. Одну й ту ж ваду можна викликати дією різних чинників і, навпаки, різні вади розвитку виникають за дії одного і того ж чинника.

На різних стадіях розвитку зародок має неоднакову чутливість до пошкоджувальних факторів середовища. Періоди найбільшої чутливості до тих або інших чинників отримали назву “критичні періоди розвитку” (рис.45). Так, у людини такими періодами є прогенез (гаметогенез), запліднення, імплантація (кінець 1-го і початок 2-го тижня внутрішньоутробного розвитку), плацентація (у людини 3–6-й тиждень вагітності), гісто- і органогенез (3-4-й місяць ембріогенезу), пологи.

До механічних чинників відносять тиск, струси, механічну травму та ін.

Серед фізичних чинників найбільше значення мають різні види радіації, особливо проникаючої, гіпо- і гіпертермія. Іонізуюче випромінення (один з найважчих за ефектом тератогенів) у різних дозах викликає різного ступеня порушення розвитку і різні форми виродливостей. Іонізуюче випромінення навіть у малих дозах, не викликаючи патологічних зрушень в організмі, спричинює мутагенний ефект на статеві клітини. До виродливості призводить дія високої температури.

Значною різноманітністю характеризуються хімічні тератогени. Це можуть бути випадкові побутові отруєння й алкоголізм; хронічні виробничі отруєння, лікарські речовини.

До біологічних тератогенів належать бактеріальні токсини, віруси, чинники імунологічної несумісності. Наприклад, вірус краснухи, грипу, дифтерійний токсин. Особливу турботу викликають тепер вживання алкоголю, куріння, зловживання ліками або наркотиками, які негативно впливають на внутрішньоутробний або постнатальний розвиток.

Алкоголь – найчастіший тератоген, а зловживання алкоголем під час вагітності – часта причина хімічного індукованого тератогенезу. Він безпосередня причина кожної 10-ї ембріональної патології. Із 10 розумово неповноцінних дітей п’ятеро народжується від батьків-алкоголіків. Надзвичайно широкий спектр аномалій виявляється в дітей, народжених матерями, які зловживали алкоголем: вади розвитку серця, нирок, статевих органів, шкіри, скелета і суглобів, аненцефалії, гідроцефалії, мікроцефалії, щелепно-лицьової аномалії.

Рис. 45. Ефекти тератогенів на стадіях розвитку ембріонів та плодів

Алкогольний синдром плода займає провідне місце серед відомих причин важкої затримки розумового розвитку та недоумкуватості внаслідок порушення розвитку мозку. Характерне відставання у зрості та множинні вади розвитку – короткі очні щілини, ненормальні складки на долонях, вади серця, контрактури суглобів.

Доведено, що компоненти тютюнового диму не тільки негативно впливають на стан матері, вони пригнічують розвиток плода, призводять до зменшення маси тіла новонародженого, а деякі з них є тератогенами. Ранні викидні у матерів, що курять, трапляються в 1,7 раза частіше, ніж у тих, що не курять. Куріння під час вагітності – часта причина передчасного відшарування плаценти, раннього розриву плідних оболонок, передлежання плаценти та ризик народження дітей з черепно – лицьовими аномаліями (“вовча паща”, “заяча губа”). Загрозливе і “пасивне куріння”: у сім’ях, де курить батько, вади розвитку в дітей реєструються майже в 2 рази частіше, ніж у родинах, в яких батько не курив.

Одне з основних завдань профілактичного спрямування медицини, – недопущення попадання тератогенів, канцерогенів або мутагенів в організм людини, запобігання накопичення їх в навколишньому середовищі. Нові хімічні сполуки та інші генетично–активні чинники вилучаються з використання або застосування їх обмежується.

На обліку в медичного спеціаліста мають бути всі випадки уроджених вад розвитку, недоумства, затримки фізичного і психічного розвитку, дизморфій (різні виродливості: клишоногість, неправильне розташування вух, зміни кісткового скелета та ін.), низький зріст та інші відхилення.

При повторних випадках вагітності, де вже були виродливості, жінок направляють у спеціалізовані лікувальні заклади для поглибленого обстеження.

З метою запобігання уроджених вад розвитку медичні спеціалісти виявляють групи підвищеного ризику – осіб, особливо чутливих до зовнішніх чинників, і домагаються усунення такого негативного впливу. Ведуть облік про перенесені в минулому жінками–матерями інфекційні захворювання. Медичний спеціаліст у процесі нагляду за родинами здійснює профілактичне лікування, проводить широку роз’яснювальну кампанію про шкідливість куріння та зловживання алкоголем вагітними жінками з метою профілактики виникнення вад розвитку плода.

Підсумковий рубіжний контроль проводиться в два етапи:

1. Кожен студент отримує білет, що складається з 9 теоретичних питань, ситуаційної задачі та електронної мікрофотографії, і виконує письмову роботу.

2. У комп’ютерному класі кожен студент отримує 20 тестових завдань з п’ятьма варіантами відповідей і впродовж 20 хв вибирає правильні відповіді.

Виконані роботи аналізуються, оцінюються згідно із затвердженими критеріями, помилки коментуються викладачем.

Кожен студент отримує три оцінки:

• за письмову роботу;

• за вирішення ситуаційної задачі і розшифрування електронної мікрофотографії (опанування практичних навичок);

• за відповіді на комп’ютерні тести.