Передмова

Навчальний посібник складено згідно з вимогами Центрального методичного кабінету з вищої медичної освіти МОЗ України. Викладено тему заняття, завдання, перелік устаткування та матеріалів, що використовуються на практичному занятті, місце проведення заняття, зміст заняття, пояснення до завдання з викладенням теоретичного матеріалу згідно з кожною темою та методичні вказівки щодо послідовності навчально-дослідницької роботи студентів, що виконується під контролем і за допомогою викладача, питання для самоконтролю та визначення тестового контролю набутих знань. Наведено перелік практичних навичок, якими має оволодіти студент та список основної і додаткової літератури.

Навчальний посібник охоплює всі розділи курсу медичної біології, що вивчаються у вищих навчальних закладах медичної освіти III-IV рівнів акредитації. Враховано останні наукові досягнення в різних галузях медичної біології, генетики та паразитології, які тісно переплітаються з вимогами Програми з медичної біології.

Як теоретична, так і практична частини занять тісно пов’язані з якісною підготовкою сучасного лікаря, спрямовані на набуття студентами необхідної суми біологічних знань та формування наукового світогляду.

У виданні узагальнено 35-річний власний досвід викладання медичної біології у вищому медичному навчальному закладі. Висловлюємо щиру вдячність за неоціненний внесок у створення посібника нашим колегам доцентам Т.Є.Дьяковій, Н.В.Черновській, старшим викладачам М.І.Волошенович, С.О.Приймак, кандидатам біологічних наук М.П.Горо-бець, Т.Г.Гуменюк, асистентам О.І.Сметанюк, Р.Є.Булику, В.В.Степанчуку, Ю.М.Вепрюку, Н.М.Шумко, В.Г.Висоцькій, аспіранту М.І.Грицюк. Автори щиро вдячні нашим студентам, які завершили цикл практичних занять з медичної біології та ініціювали це видання.

“Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум” – це перше видання в Україні такого спрямування і є результатом багаторічної праці співробітників опорної кафедри медичної біології, генетики та гістології Буковинської державної медичної академії. Ми усвідомлюємо недосконалість викладеного, тому з вдячністю сприймемо будь-які критичні зауваження та побажання для подальшої роботи.

Автори

Робоча навчальна програма з медичної біології

факультет – медичний

спеціальність – лікувальна справа, педіатрія

кафедра – медичної біології,

генетики та фармацевтичної ботаніки

курс – I

семестр – I, II

кількість модулів – 3

лекції – 30 год.

практичні заняття – 80 год.

самостійна робота студентів – 55 год.

заключний модуль – ІІ семестр

Всього годин – 165

Кількість кредитів ECTS – 5,5

Структура робочої навчальної програми

1. Мета та кінцеві цілі вивчення дисципліни

Кінцева мета навчальної дисципліни "Медична біологія" випливає із цілей освітньої-професійної програми підготовки випускників вищого медичного навчального закладу та визначаються змістом тих системних знань і умінь, котрими повинен оволодіти лікар-спеціаліст. Знання, які студенти отримують із навчальної дисципліни "Медична біологія", є базовими для блоку дисциплін, що забезпечують природничо-наукову (блок ПН) і професійно-практичну (блок ПП) підготовку.

Вивчення медичної біології формує у студентів цілісну уяву про загальні закономірності розвитку живої природи; про сутність життя, його форми, індивідуальний та історичний розвиток органічного світу і місце людини в ньому; про форми біотичних зв’язків у природі, життєві цикли паразитів та паразитарні хвороби людини; про місце людини в біосфері; забезпечує фундаментальну біологічну підготовку та набуття практичних навичок для наступної професійної діяльності лікаря загальної практики та лікаря педіатра.

Кінцеві навчальні цілі навчальної дисципліни сформульовано відповідно до освітньо-профе­сійної програми (ОПП) і освітньо-кваліфікаційної харак­теристики (ОКХ):

1. Трактувати закономірності проявів життєдіяльності організму людини на різних рівнях організації живого.

2. Застосувати знання фенотипового прояву для пояснення механізмів виникнення спадкових хвороб людини.

3. Застосувати дію загальнобіологічних законів і закономірностей в обґрунтуванні закономірностей онтогенезу людини.

4. Робити попередній висновок щодо наявності в людини паразитарних захворювань і визначити заходи профілактики інвазійних хвороб.

5. Обґрунтувати біологічну суть і механізми розвитку хвороб людини, які виникають внаслідок антропогенних змін у довкіллі.

В результаті вивчення медичної біології студент повинен з н а т и:

• сутність, фундаментальні властивості, атрибути та рівні організації життя;

• поділ клітин і розмноження організмів;

• генетичний апарат клітини;

• сучасний стан досліджень генома людини;

• клонування клітин і організмів;

• біологію ембріонального та постембріонального розвитку людини;

• закономірності спадковості;

• закономірності успадкування ознак;

• закономірності мінливості;

• генетичне успадкування груп крові за антигенною системою АВ0;

• генетичне успадкування резус-фактора;

• механізми розвитку резус-конфлікту;

• механізми генетичного визначення статі;

• класифікацію мутацій і мутагенних факторів;

• механізми виникнення та принципи діагностики спадкових хвороб;

• методи визначення спадкових хвороб;

• елементи екології людини;

• біологічні основи паразитизму;

• трансмісивні та природно-осередкові захворювання.

В м і т и:

• розв’язати ситуаційні задачі з основних розділів дисципліни;

• диференціювати компоненти клітин;

• скласти ідіограму хромосом людини;

• ідентифікувати первинну структуру, кількість амінокислот, молекулярну масу поліпептида за структурою гена, що його кодує;

• аналізувати структуру генів про- та еукаріотів;

• проаналізувати послідовність етапів регуляції експресії генів;

• визначити типи успадкування менделюючих ознак людини;

• передбачити генотипи та фенотипи нащадків за генотипами батьків;

• виключити батьківство при визначенні груп крові батьків і дитини;

• аналізувати складні механізми спадкування ознак у людини;

• розробити заходи для зниження ступеня прояву патологічного стану у хворих зі спадковою патологією;

• вибрати відповідні методи вивчення спадковості людини для діагностики різних спадкових хвороб;

• розрахувати ймовірність прояву спадкових хвороб у нащадків залежно від пенетрантності гена;

• диференціювати хромосомні хвороби людини;

• провести генеалогічний аналіз родоводів зі спадковою хворобою;

• розрахувати роль спадковості та умов середовища у розвитку ознак (за результа­тами близнюкового аналізу);

• вирахувати генетичний склад популяцій людей;

• застосувати біогенетичний закон для визначення онтофілогенетично зумов­лених природжених вад розвитку людини;

• порівняти механізми виникнення природжених вад розвитку людини різного генезу;

• засвоїти основоположні принципи регенерації та трансплантації;

• визначити місце людини як біологічного об’єкта в системі живої природи;

• обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмі­сивних і природно-осередкових;

• діагностувати на макро- і мікропрепаратах збудників та переносників збудників паразитарних хвороб;

• ідентифікувати різні стадії життєвого циклу паразитів людини;

• обґрунтувати методи лабораторної діагностики паразитарних хвороб;

• диференціювати діагноз інвазій за допомогою лабораторних методів;

• доводити ефективність методів профілактики паразитарних хвороб, залежно від способів зараження ними;

• передбачити вплив факторів довкілля на організм людини.

О в о л о д і т и н а в и ч к а м и:

• техніки мікроскопування;

• виготовлення тимчасових мікропрепаратів;

• побудови та генеалогічного аналізу родоводів людей;

• аналізу ідіограм;

• визначення групової належності крові за системою АВ0;

• визначення видової належності збудників протозоозів;

• визначення видової належності гельмінтів і їхніх яєць;

• визначення видової належності переносників збудників інфекцій.