Література

Основна:

1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 167-170.

2. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – С. 168-171.

3. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразито-логії та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – С. 137-154.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія. – К.:Вища шк., 1992. – С. 76-78.

5. Биология. В 2-х кн.: Учеб. для мед. вузов / В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева и др. / Под ред. В.Н.Ярыгина. – М.: Высш. шк., 2001. – Кн. 1, С. 153-155, 212-218.

Додаткова:

1. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека. В 3-х т. – М.: Мир, 1990.

2. Билич Г.Л, Крыжановский В.А. Биология / Полный курс. В 3-х т. – М. ООО Изд. дом “Оникс 21 век”, 2002. – 864 с.

3. Бердишев Г.Д., Криворучко І.Ф. Медична генетика. – К.: Вища шк., 1993. – 336 с.4. Пішак В.П., Черновська Н.В. Булик Р.Є. Збірник задач з загальної та медичної генетики. – Чернівці, 2009. – 170 с.

П рактичне заняття

МІНЛИВІСТЬ, ЇЇ ФОРМИ ТА ПРОЯВИ: ФЕНОТИПОВА, ГЕНОТИПОВА

Мета заняття: вивчити форми мінливості, причини спонтанного та індукова­ного мутагенезу, з’ясувати значення мінливості у формуванні ознак та властивостей організму в онтогенезі. Засвоїти мето­дику складання й аналізу варіаційних рядів для вивчення мінливості кількісних ознак.

Обладнання: таблиці, мікропрепарати: мутації у дрозофіли; ростомір, мікро­калькулятори, підбірка ситуаційних задач.

Технологічна карта заняття:

- підготовчий етап (контроль початкового рівня підготовки) 10 хв;

- основний етап (самостійна навчально-дослідницька робота) 50 хв;

- заключний етап (контроль кінцевого рівня підготовки;

підведення підсумків заняття) 30 хв.

Методика проведення заняття

Розглянути теоретичні питання:

1. Мінливість: класифікація, значення. 10 ІІ

2. Модифікації та норма реакції. Тривалі модифікації. 20 ІІ

3. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості. 10 ІІ

4. Комбінативна мінливість, її джерела. 20 ІІ

5. Мутаційна мінливість. 20 ІІ

Класифікація мутацій: генні, геномні, хромосомні.

6. Природний мутагенез, індукований мутагенез. 20 ІІ

Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні. Генетичний

моніторинг.

7. Закон гомологічних рядів у спадковій мінливості,

його практичне значення. 20 ІІ

Пояснення до завдання

У повсякденній роботі медичні спеціалісти спостерігають захворювання, викликані зміною довкілля. Нинішня екологічна ситуація в Україні може характеризуватися як кризова: забруднення навколишнього природного середовища досягло рівня, коли воно негативно може вплинути на здоров’я людини (А.М.Сердюк, О.І.Ткаченко,1998). Без знання біологічних зв’язків між організмом людини і довкіллям та розуміння взаємодій, неможливо розкрити поліетіологічні синдроми захворювань, застосовувати ефективні заходи щодо їх запобігання і лікування.

В Україні видобувається 5% світового обсягу мінеральних ресурсів. Незважаючи на економічну депресію останніх років, рівень забруднення на 1 км² території країни вищий у 6,6 раза, ніж у США, і в 3,2 раза, ніж у країнах Європейського економічного співтовариства (А.М.Сердюк,1996).

Серед різних негативних наслідків забруднення довкілля на здоров’я людини особливого значення набуває збереження повноцінної спадковості людини. Доведено, що генетична програма зазнає змін під впливом мутагенів. У США щорічно синтезується до 200 000 нових хімічних сполук, частина з яких токсична для людини. У лікарському арсеналі налічується понад 50 000 препаратів, з’явився новий термін – лікарські хвороби – захворювання внаслідок неконтрольованого вживання ліків.

Забруднення середовища мутагенами зумовлює зростання числа уражених генів, збільшується генетичний тягар у популяції людей. Це велика ймовірність росту частини людей із спадковими захворюваннями і ризиком до хвороб екзогенного походження. Звідси стає актуальною проблема не тільки екологічної, але і генетичної катастрофи.