Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пішак В.П. - Медична біологія, паразитологія та генетика. Практикум 1-21, 2011.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
14 Мб
Скачать
☆

Правило одноманітності потомства у разі схрещування гомозиготних батьків

Правило одноманітності гібридів першого покоління, або правило домінування – перший закон Г.Менделя. Це правило доведено при вивченні гібридів, отриманих від схрещування сортів, які відрізнялися один від одного за однією парою альтернативних (взаємовиключаючих) ознак.

Так, при схрещуванні сорту гороху з округлим насінням з сортом, насіння якого зморшкувате, все гібридне насіння було округле (рис.46). При схрещуванні сорту з опуклими бобами без перерізу з насінням зморшкуватої форми з перерізом – гібриди F1 були опуклі без перерізу.

Схрещування сорту сірого кольору насіннєвої шкірки і забарвленими квітками із білого кольору насінням і білими квітами – гібриди F1­ завжди мали сіру насіннєву шкірку і забарвлені квіти.

Спираючись на ці та інші досліди, Г.Мендель дійшов висновку, що при схрещуванні сортів, які відрізняються за однією парою контрастних ознак у гібридів F1, завжди переважає ознака одного із батьків. Він назвав ознаку, яка переважає у гібридів, домінантною (лат. dominans – панівний), а ту, яка не проявляється у гібридів, F1 – рецесивною (лат. recessus – відступ). Один алель детермінує розвиток домінантного, інший – рецесивного стану ознаки.

Явище домінування – не єдина форма взаємодії алельних генів. Відоме неповне домінування, коли гібриди F1 займають проміжне положення між батьківськими формами. Так, при схрещуванні рослини нічна красуня двох сортів з білими і червоними квітами, гібриди F1 набували рожевого забарвлення.

У зв’язку з великою кількістю неповного домінування доцільно перше правило називати не «правилом домінування», а «правилом одноманітності першого покоління гібридів».

Перший закон Менделя: при схрещуванні гомозиготних особин, які відрізняються за однією парою альтернативних (взаємовиключаючих) станів ознаки, спостерігається одноманітність гібридів першого покоління як за фенотипом, так і за генотипом.

Відомо понад 100 видів метаболічних аномалій у людині, які успадковуються згідно з менделівською моногібридною схемою, наприклад, галактоземія, фенілкетонурія, різні форми гемоглобінопатій та інші.

Пояснюючи отримані результати, Г.Мендель вважав, що: 1) ознаки контролюються певними спадковими факторами (за сучасною термінологією – генами); 2) пара генів контролює розвиток однієї ознаки в дорослої людини; 3) під час утворення гамет гени розділяються один від одного з кожної пари; гени альтернативних ознак (домінантний-рецесив­ний) ніколи не потрапляють разом в одну гамету, не зливаються, не змішуються; 4) після запліднення в зиготі кількість генів знову подвоюється.

Закони успадкування – це закон розщеплення спадкових ознак у нащадків і гібридів та закон незалежного комбінування спадкових ознак.

Ці два закони відображають процес передачі спадкової інформації при статевому розмноженні.

Правило розщеплення ознак у разі схрещування гетерозиготних організмів

Правило розщеплення ознак, або другий закон Менделя – встановлено при вивченні гібридів F2 і F3, отриманих від схрещування сортів, які відрізняються один від одного за парою альтернативних ознак.

Після отримання одноманітних гібридів в F1, проводилося схрещування між отриманими гібридами шляхом самозапилення. У F2 з’являлися рецесивні ознаки у співвідношенні 3:1 – три частини несли домінантну ознаку й одна частина – рецесивну. Співвідношення 3:1 – це розщеплення за фенотипом, тобто за ознакою, що аналізується. Проте за домінантною ознакою група F2 неоднорідна. Частина з них при самозапиленні у F3 або в наступних поколіннях знову дає розщеплення, а інша частина не розщеплюється. Отже, у разі повного домінування розщеплення за генотипом складає 1АА : 2Аа : 1аа і не збігається з розщепленням за фенотипом 3:1.

Розщеплення за генотипом і фенотипом збігається, якщо ознака проявляє неповне домінування.

Другий закон Менделя (розщеплення гібридів другого покоління): при схрещуванні двох гібридів першого покоління, які аналізуються за однією альтернативною парою станів ознаки, у нащадків спостерігається розщеплення за фенотипом 3 : 1 і за генотипом – у співвідношенні 1:2:1.

Наприклад, якщо гібрид першого покоління (Аа) здатний до самозапилення, то в наступному поколінні, тобто у F2 з’являються рослини з ознаками обох батьків – з жовтими і зеленими насінинами. Ця закономірність, що полягає в появі у другому поколінні ознак обох батьківських організмів (домінантних і рецесив­них), має назву розщеплення. Розщеплення проявляється не випадково, а підлягає певним кіль­кісним закономірностям, а саме: у середньому 3/4 від загальної кількості рослин мають жовті насінини і тільки 1/4 – зелені. Відношення кількості рослин з домінантною ознакою до кількості рослин з рецесивною дорівнює 3:1. Отже, рецесивна ознака в гібриду першого покоління не зник­ла, а була тільки пригнічена, і проявилася у другому поколінні.

Рис. 46. Схема моногібридного схрещування

Використовуючи сучасну термінологію, на основі другого закону Менделя можна дійти таких висновків: 1) алелі гена, що перебувають у гетерозиготному стані, не змінюють структури один одного; 2) при дозріванні гамет у гібридів утворюється приблизно однакове число гамет із домінантними і рецесивними алелями; 3) при заплідненні чоловічі і жіночі гамети, що несуть домінантні і рецесивні алелі, вільно комбінуються.

Правило розщеплення отримало цитологічні підтвердження. У соматичних клітинах рослин і тварин хромосоми парні. Під час мейозу гомологічні хромосоми розходяться в різні клітини, завдяки чому гамети отримують гаплоїдне число хромосом. Парні гени знаходяться в гомологічних хромосомах. Вони разом із хромосомами розходяться і потрапляють у гамети по одному з кожної пари. При заплідненні відновлюється парний (диплоїдний) набір хромосом і розміщених у них генів. У зиготі кожна пара хромосом представлена одна материнською, а друга – батьківською хромосомами. Така поведінка хромосом і генів узгоджується з явищем розщеплення при гібридизації. В основу правила розщеплення ознак покладена гіпотеза «чистоти гамет».