Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пішак В.П. - Медична біологія, паразитологія та генетика. Практикум 1-21, 2011.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
14 Мб
Скачать
☆

Література

Основна:

  1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 163-167, 174-175.

  2. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – С. 163-168, 176.

  3. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразито-логії та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – С. 107-116.

  4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія. – К.:Вища шк., 1992. – С. 78-82, 90-91.

  5. Биология. В 2-х кн.: Учеб. для мед. вузов / В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева и др. / Под ред. В.Н.Ярыгина. – М.: Высш. шк., 2001. – Кн. 1, С. 205-207, 231-233, 239-241.

Додаткова:

  1. Билич Г.Л, Крыжановский В.А. Биология / Полный курс. В 3-х т. – М. ООО Изд. дом “Оникс 21 век”, 2002. – 864 с.

2. Пішак В.П., Черновська Н.В. Булик Р.Є. Збірник задач з загальної та медичної генетики. – Чернівці, 2009. – 170 с.

Практичне заняття

ГЕНЕТИКА СТАТІ. УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК, ЗЧЕПЛЕНИХ ЗІ СТАТТЮ

Мета заняття: вивчити типи генетичного визначення статі і їхній хромосом­ний механізм, принципи успадкування й медичне значення ознак, зчеплених зі статтю, та навчитися розв’язувати відпо­відні ситуаційні задачі.

Обладнання: таблиці, підбірка ситуаційних задач.

Технологічна карта заняття:

- підготовчий етап (контроль початкового рівня підготовки) 10 хв;

- основний етап (самостійна навчально-дослідницька робота) 50 хв;

- заключний етап (контроль кінцевого рівня підготовки;

підведення підсумків заняття) 30 хв.

Методика проведення заняття

Розглянути теоретичні питання:

1. Стать. Первинні й вторинні статеві ознаки. 20 ІІ

2. Типи визначення статі. Системи сингамного типу.

Успадкування статі у людини. 30 ІІ

3. Ознаки, обмежені статтю й залежні від статі.

Гемізиготність. 31 ІІ

4. Ознаки, зчеплені зі статтю, закономірності

їхнього успадкування. Успадкування зчеплених зі

статтю захворювань людини. 20 ІІ

5. Балансова теорія визначення статі. 10 ІІ

Пояснення до завдання

Стать – це сукупність ознак і властивостей організму, що за­безпечують участь у процесі відтворення нащадків і передачу йому спад­кової інформації за рахунок утворення гамет.

Відмінності між статями полягають у первинних, вторинних і третинних статевих ознаках.

Первинні статеві ознаки включають гонади, статеві шляхи, зовнішні статеві органи. Вторинні статеві ознаки безпосередньо не беруть участі в процесі відтворення, але визначають статевий диморфізм (наприклад, широкі плечі, інтенсивне оволосіння, кадик, низький тембр голосу в чоловіків; розвинена підшкірна клітковина, широкий таз у жінок; інтен­сивне забарвлення пір'я та гребінь у півнів). Дані ознаки є лише допоміжними при заплідненні.

Первинні та вторинні статеві ознаки поєднують в групу ознак, що визначають стать.

Третинні статеві ознаки – ознаки, зчеплені зі статтю, тобто ті, які визначаються генами, розміщеними в статевих хромосомах (X, Y).

Ознаки, обмежені статтю, закладаються в обох статей, але проявляються лише в однієї (наприклад, несучість курей або молочність великої рогатої худоби).

Ознаки, залежні від статі – ті ознаки, прояв яких при гетерозигот­ності гена, що їх детермінує, залежить від статі (наприклад, при гетерозиготності гена, який визначає рогатість, в особин жіно­чої статі ознака не проявляється, а чоловічої – з'являється).

Хромосоми поділяються на автосоми, однакові в самців і самок, і статеві хромосоми, що відрізняються в різностатевих особин. У ссавців жіноча стать гомогаметна (утворює гамети з X-хромосомою), а чоловіча – гетерогаметна (утворює гамети з X- та Y-хромосомою). У птахів, земноводних, метеликів навпаки – чоловіча стать – гомогаметна, а жіноча – гетерогаметна.

У людини жіноча стать за ознакою, яка міститься в Х-хромосомі, є гомо- або гетерозиготою; чоловіча стать є гемізиготною (ознака, закладена в Х-хромосомі, не має алеля в Y-хромосомі і в будь-якому разі проявляється). Статеві хромосоми – Х та Y – мають гомологічні (однакові) і негомологічні ділянки. В Y-хромосомі знаходиться ген ТДФ – тестисдетермінувальний фактор (від лат. testis – сім'яник, яєчко), який визначає диференціацію зародкової гонади за чоловічим типом.

Успадкування ознак, зчеплених зі статтю, має ряд особливостей:

- при успадкуванні зчеплених зі статтю ознак, коли ген локалізований у Х-хромосомі, він передається від батька лише донькам, а від матері – до синів і дочок порівну (принцип крис-крос);

- якщо рецесивний алель зчеплений з Х-хромосомою, то в жінок він проявляється лише в гомозиготному стані, а в чоловіків за умови локалізації в негомологічній ді­лянці Х-хромосоми – проявляється завжди (класичний приклад – успадкування гемофілії – Х-зчепленої рецесивної ознаки в людини: у жінок, які мають рецесивний алель да­ного гена, зазвичай є також домінантний ген, так що вони фенотипово здорові, але є носіями гемофілії; у чоловіків за наявності рецесивного алеля внаслідок гемізиготності хвороба проявляється;

- ознаки, детерміновані Y-хромосомою (голандричні) передаються лише за чоловічою лінією.