- •О.І. Захарчук
- •Практикум
- •Чернівці
- •Передмова
- •Передмова
- •Робоча навчальна програма з медичної біології
- •Структура робочої навчальної програми
- •1. Мета та кінцеві цілі вивчення дисципліни
- •Опис структурованого навчального плану з дисципліни “Медична біологія” для студентів медичних факультетів за спеціальностями “Лікувальна справа” і “Педіатрія”
- •2. Міжпредметна інтеграція
- •4. Опис кожного модуля дисципліни
- •4.2. Орієнтовна структура залікового кредиту модуля 1. Біологічні особливості життєдіяльності людини Змістовий модуль 1 “Молекулярно-клітинний рівень організації життя”
- •4.2. Орієнтовна структура залікового кредиту модуля 2.
- •4.3. Тематичний план лекцій
- •4.5. Види самостійної роботи студентів
- •Модуль 3. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя
- •Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина
- •4.2. Орієнтовна структура залікового кредиту модуля 3. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя
- •4.3. Тематичний план лекцій
- •4.5. Види самостійної роботи студентів
- •4.6. Перелік індивідуальних завдань:
- •Модуль 2. Організмовий рівень організації життя. Основи генетики людини Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості
- •Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку
- •Змістовий модуль 5. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія
- •Змістовий модуль 6. Медична гельмінтологія
- •Змістовий модуль 7. Медична арахноентомологія
- •Змістовий модуль 8. Взаємозв’язок індивідуального та історичного розвитку. Біосфера та людина
- •4.8. Перелік препаратів, які необхідно визначати під час підсумкового контролю засвоєння знань із дисципліни
- •5. Засоби та форми проведення початкового, поточного та підсумкового контролю
- •6. Оцінювання рівня підготовки студентів з дисципліни “Медична біологія”
- •6.1 Методика проведення підсумкових контрольних занять з медичної біології по завершенню модулів для студентів і курсу медичного факультету за спеціальностями “лікувальна справа”, “педіатрія”
- •6.2. Методика оцінювання знань студентів і курсу медичного факультету за спеціальностями “лікувальна справа”, “педіатрія” з медичної біології
- •7. Розподіл балів, присвоюваних студентам при вивчені модулів: модуль 1
- •Модуль 2
- •Модуль 3
- •9. Рекомендована література: Основна література
- •Додаткова література
- •Практичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Рівні організації живої матерії
- •Основні ознаки живої матерії
- •Основні методи біологічних досліджень
- •Правила роботи з мікроскопом
- •Можливі помилки при роботі з мікроскопом
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Тестовий контроль
- •Література
- •П рактичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Р ис. 11. Зерна крохмалю в клітинах різних рослин:
- •(Листок тютюну):
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Тестовий контроль
- •Література
- •П рактичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Хід роботи
- •Фарбування слинних залоз
- •Помилки приготування препарату
- •Тестовий контроль
- •Література
- •Практичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Р ис. 20. Електронна мікрофотографія клітини підшлункової залози:
- •Р ис. 24. Форми хромосом людини в метафазі:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота
- •Тестовий контроль
- •1. Виберіть найбільш вірний варіант відповіді:
- •Література
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Властивості генетичного коду:
- •Генетичний код (іРнк)
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Тестовий контроль
- •Література
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Синтез білка
- •Оперон, його будова і функція
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Тестовий контроль
- •Література
- •Практичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Способи поділу соматичних клітин
- •Клітинний цикл та його періоди – інтерфаза
- •Порушення, які виникають у мітозі, їх наслідки
- •Соматичні мутації
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Тестовий контроль
- •Література
- •Практичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Пояснення до завдання
- •II Рис. 36. Спермато- й оогенез:
- •Теми наукових рефератів:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Хід роботи
- •Тестовий контроль
- •Література
- •Студент повинен знати:
- •Студент повинен вміти:
- •Методика проведення контролю модуля 1
- •Література
- •Практичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Домінантні і рецесивні ознаки в людини
- •Домінантні ознаки
- •Рецесивні ознаки
- •Гомозиготні, гетерозиготні й гемізиготні організми
- •Закономірності успадкування ознак, розроблені г. Менделем
- •Правило одноманітності потомства у разі схрещування гомозиготних батьків
- •Правило розщеплення ознак у разі схрещування гетерозиготних організмів
- •Закон “чистоти гамет”
- •Правило незалежного розщеплення і вільного комбінування неалельних генів
- •Умови прояву законів г.Менделя
- •Автосомно-домінантний тип успадкування
- •Автосомно-рецесивні менделюючі ознаки в людини
- •Статистичний характер законів спадковості г.Менделя та їх цитологічні основи
- •Відхилення при розщепленні від типових кількісних співвідношень, встановлених г. Менделем, та їх причини
- •Проміжний характер успадкування, неповне домінування
- •Аналізуюче схрещування
- •Летальні гени
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Тестовий контроль
- •Література
- •П рактичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Взаємодія алельних генів
- •Взаємодія неалельних генів
- •Кількісна та якісна специфіка прояву генів в ознаках. Поняття про пенетрантність, експресивність, плейотропію
- •Імуногенетика
- •Множинні алелі
- •Успадкування груп крові ав0 і резус-належності
- •Взаємодія алельних генів
- •Взаємодія неалельних генів
- •Кількісна та якісна специфіка прояву генів в ознаках. Поняття про пенетрантність, експресивність, плейотропію
- •Імуногенетика
- •Захворювання, пов’язані із недостатністю гуморальних факторів імунітету
- •Захворювання, пов’язані переважно з недостатністю клітинних факторів імунітету
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •1. Визначити групу донорської крові за системою ав0.
- •Оцінка результатів реакції ізогемаглютинації
- •Тестовий контроль
- •Література
- •П рактичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Хромосомна теорія спадковості
- •Кросинговер як генетична закономірність
- •Хромосомна карта, її зміст, значення
- •Позаядерна спадковість та її значення
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Тестовий контроль
- •Література
- •Практичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Способи визначення статі:
- •Зчеплені зі статтю спадкові хвороби
- •Рецесивне успадкування, зчеплене зі статтю
- •Балансова теорія визначення статі
- •Розвиток статі і його порушення
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Тестовий контроль
- •Література
- •П рактичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Мінливість організмів, її значення
- •Модифікаційна мінливість і її роль у патології
- •Статистичні закономірності модифікаційної мінливості
- •Норма реакції генетично-детермінованих ознак
- •Фенокопії, механізм їх виникнення
- •Мутаційна мінливість і її роль у патології людини
- •Генні, хромосомні, геномні мутації
- •Класифікація мутацій
- •Соматичні і генеративні мутації
- •Загальні властивості мутацій
- •Мутагенез і репарація днк
- •Мутагенні чинники
- •Комбінативна мінливість і її механізми
- •Біотехнологія. Генетична та клітинна інженерія. Клонування організмів
- •Закон гомологічних рядів м.І.Вавилова в спадковій мінливості
- •Генетична небезпека, забруднення навколишнього середовища мутагенними чинниками
- •Екологічні і медико-біологічні наслідки аварії на Чорнобильській аес
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Тестовий контроль
- •Література
- •Практичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Цитогенетичний метод
- •Методика вивчення каріотипу людини, складання каріограми
- •Денверська класифікація хромосом
- •Метод вивчення статевого хроматину
- •Метод дослідження статевого хроматину за Сандерсоном
- •Генеалогічний метод
- •Методика складання родоводів, аналіз
- •У генеалогічному методі антропогенетики:
- •Особливості родоводів за різних типів успадкування
- •Популяційно-статистичний метод
- •Близнюковий метод
- •Метод дерматогліфіки
- •Дерматогліфічні особливості в осіб з хромосомними порушеннями
- •Біохімічні методи
- •Онтогенетичний метод
- •Метод моделювання
- •Імунологічний метод
- •Еритроцитарні фактори
- •Резус-фактор
- •«Сімейні» і «загальні» антигени
- •Генетика соматичних клітин
- •З утворенням гетерокаріонів
- •Принципи геномної дактилоскопії
- •Самостійна навчально – дослідницька робота
- •Тестовий контроль
- •Література
- •Практичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Цитогенетичний метод
- •Методика вивчення каріотипу людини, складання каріограми
- •Метод вивчення статевого хроматину
- •Метод дослідження статевого хроматину за Сандерсоном
- •Генеалогічний метод
- •Методика складання родоводів, аналіз
- •У генеалогічному методі антропогенетики:
- •Особливості родоводів за різних типів успадкування
- •Популяційно-статистичний метод
- •Близнюковий метод
- •Методика вивчення каріотипу людини, складання каріограми
- •Хромосомні хвороби, механізми їх виникнення та принципи лабораторної діагностики
- •Хромосомні хвороби, пов’язані зі зміною кількості і структури автосом Синдром Дауна
- •Синдром Патау
- •Синдром Едвардса
- •Синдром «котячого крику» (синдром 5р–)
- •Хромосомні хвороби, пов’язані зі зміною кількості статевих хромосом Синдром Клайнфельтера
- •Синдром Шерешевського-Тернера
- •Синдром трисомії х (ххх)
- •Синдром полісомії за y-хромосомою
- •Мікроцитогенетичні синдроми
- •Євгеніка
- •Самостійна навчально-дослідницька робота
- •Тестовий контроль
- •13. Для якої хвороби характерний каріотип 47 (ххх)?
- •14. Для якої хвороби характерний каріотип 49(хххху)?
- •15. Хто є засновником євгеніки?
- •Література
- •П рактичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Класифікація уроджених хвороб обміну речовин (генних захворювань)
- •Спадкові хвороби білкового обміну Алькаптонурія
- •Гістидинемія
- •Гомоцистинурія
- •Хвороба “кленового сиропу”
- •Фенілкетонурія (фку)
- •Цистинурія
- •Порушення обміну вуглеводів Галактоземія
- •Глікогенози
- •Фруктоземія
- •Спадкові хвороби обміну сполучної тканини Хвороба Марфана
- •Спадкові хвороби обміну ліпідів
- •Хвороба Німанна-Піка
- •Хвороба Тея-Сакса
- •Хвороба Гоше
- •Хвороба Фабрі
- •Спадкові хвороби мінерального обміну Хвороба Вільсона-Коновалова
- •Спадкові хвороби з невиявленим первинним біохімічним дефектом
- •Муковісцидоз
- •Самостійна навчально – дослідницька робота
- •Тестовий контроль
- •15. Імовірність народження дитини з фенілкетонурією в родині, в якій мати хвора, а батько гомозиготний за нормальним алелем, становить:
- •ЛіТература
- •П рактичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Основні завдання медико-генетичного консультування:
- •Показання для медико-генетичного консультування:
- •Етапи медико-генетичного консультування
- •Оцінка обтяжливих чинників
- •Скринінг-програми з виявлення спадкових хвороб обміну речовин
- •Пренатальна діагностика спадкової патології
- •Інвазивні методи дослідження в пренатальній діагностиці
- •Неінвазивні методи дослідження в пренатальній діагностиці
- •Пренатально діагностовані форми спадкової та уродженої патології
- •Самостійна навчально-дослідницька робота
- •Задачі на складання й аналіз родоводів
- •Тестовий контроль
- •Література
- •З аняття (підсумкове)
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Література
- •П рактичне заняття
- •Технологічна карта заняття:
- •Методика проведення заняття
- •Заняття і
- •Заняття іі
- •Явище ембріональної індукції
- •(Явище ембріональної індукції) Післяембріональний розвиток, його етапи і типи у тварин
- •Тератогенез, тератогенні фактори середовища
- •Перелік тем, які виносяться на підсумкове заняття:
- •Теми наукових рефератів:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Тестовий контроль
- •Література
Зчеплені зі статтю спадкові хвороби
Особливістю успадкування спадкових хвороб, зчеплених зі статтю, є те, що мутантні гени локалізовані в статевих хромосомах. Особливого значення набувають мутантні гени, розташовані в Х-хромосомі. Тому цей тип успадкування називають також Х-хромосомним.
Рецесивне успадкування, зчеплене зі статтю
Хвороби з Х-зчепленим домінантним типом успадкування
Відомо, що в жінок дві Х-хромосоми, а в чоловіків – одна, жінка, успадкувавши від одного з батьків патологічний алель, є гетерозиготною, а чоловік – гомозиготним.
Ознаки, які залежать від домінантних генів Х-хромосоми, дозволяють безпосередньо прослідкувати передачу Х-хромосоми через покоління: вони передаються від батька всім дочкам і, навпаки, ніколи не передаються його синам.
У Х-хромосомі локалізовані гени, які визначають такі захворювання, як вітамін D-резистентний рахіт (спадкова гіпофосфатемія), гіпоплазію зубів, фолікулярний кератоз.
За Х-зчепленим домінантним типом успадковується вітамін D-резистентний рахіт. Якщо хвороба має тяжкий перебіг і летальна в гемізит (синдром Гольца-Горліна, синдром нетримання пігменту, рото-лице-пальцевий синдром), то всі хлопчики помирають. Хворими бувають тільки дівчатка.
Характерні властивості Х-зчепленого домінантного успадкування:
Хворіють і чоловіки, і жінки, проте хворих жінок у два рази більше, ніж чоловіків.
Хворі жінки передають, у середньому, патологічний алель 50% синам і 50% дочкам.
Хворий чоловік передає патологічний алель всім дочкам і не передає синам, оскільки останні отримують від батька Y-хромосому.
У жінок (вони гетерозиготні) перебіг захворювання легший, ніж у чоловіків (вони гемізиготні).
Гемофілія і дальтонізм відносяться до захворювань, рецесивні гени яких зчеплені зі статтю або Х-зчеплені гени.
Рецесивні гени, розміщені в Х-хромосомі, передаються порівну як дочкам, так і синам. Оскільки в осіб жіночої статі дві Х-хромосоми, то рецесивні гени, розміщені в одній із них, не проявляються. Дочки будуть носіями цих рецесивних генів. У синів тільки одна Х-хромосома, тому вони гемізиготні (половинні) за генами, розташованими в Х-хромосомі. Якщо в Х-хромосомі знаходиться мутантний ген, то він проявляє патологічну дію.
Гемофілія – одна із найбільш відомих спадкових аномалій у чоловіків і досить часте спадкове захворювання; один хворий припадає на 5000 новонароджених хлопчиків. Існує декілька форм гемофілії, із яких успадкування двох пов’язане зі статтю. Це гемофілія форми А і гемофілія форми В. Хворі на гемофілію страждають неплідністю. Хвороба характеризується різним ступенем тяжкості перебігу, що зумовлено різними мутаціями одного гена. Клінічні прояви хвороби: сильна невпинна кровотеча в місцях ураження внаслідок сповільненого згортання крові.
Донедавна вважалося, що гемофілія невиліковна. Тепер доведено, що введення хворим сироватки крові із відповідним фактором усуває смертельну кровотечу.
Порушення сприйняття червоного і зеленого кольорів об’єднується назвою «червоно-зелена сліпота», «кольорова сліпота» (англ. – «дальтонізм»). Гомозиготні жінки, які страждають на кольорову сліпоту – явище рідкісне, а гетерозиготні носії – відносно частіше.
Для хвороб, які передають за зчепленим з Х-хромосомою типом, характерно:
дія мутантного гена виявляється за вмісту Х- і Y-хромосом;
хворими народжуються виключно хлопчики;
половина хлопчиків в сім’ях хворі, а половина дівчаток – носії гена (кондуктори);
батьки хворих дітей здорові;
хворий батько не передає дефекту синам.
Ознаки, зумовлені генами, розташованими в голандричній частині Y-хромосоми, передаються всім синам цього батька і не передаються дочкам. Рецесивні гени, які розташовані в Х-хромосомі, передаються порівну як половині дочкам так і синам. Оскільки в дочок дві Х-хромосоми, то рецесивні гени, які розташовані в одній з них, не проявляються (їх немов прикриває нормальний алель). Дочки будуть носіями цих рецесивних генів і передадуть їх своїм дітям. У синів тільки одна Х-хромосома, тому вони є гемізиготними (половинними) за генами, розташованими в Х-хромосомі. Якщо в Х-хромосомі знаходиться патологічний ген, то він може проявитися.
Розглянемо декілька прикладів. У родині здорових батьків народилася дитина, хвора на гемофілію. У дядька пробанда за материнською лінією, а також у двоюрідного сибса за материнською лінією була гемофілія (рис. 54). З родоводу видно, що хворіють особини чоловічої статі, а їх матері є носіями патологічного гена гемофілії. Це свідчить про те, що в даному випадку успадкування зчеплене зі статтю. Від шлюбу батьків з нормальним зором народився син, що страждає колірною сліпотою. Необхідно встановити генотип батьків. Ген, що визначає колірний зір, локалізується в Х-хромосомі і є рецесивним. У даному прикладі може бути складений аналогічний родовід. Починати складання і читання родоводу треба з пробанда (у даному випадку – із хворого сина). Мати є носієм патологічного гена. Таким чином, за генотипом дітей можна визначити генотип батьків. Це приклад апостеріорної імовірності.
Захворювання, зчеплені з Х-хромосомою, можуть спостерігатися й у жінок при синдромі Тернера (45, Х0) і при тестикулярній фемінізації (46, XY), тому що в таких хворих активна тільки одна Х-хромосома.
Якщо ген, що визначає яке-небудь захворювання, локалізований у Y-хромосомі, то його передача відбувається по чоловічій лінії.
Розглянемо наступний приклад. У пробанда зрощені пальці на ногах. У трьох його синів також зрощені пальці, а у двох дочок пальці нормальні. У сестер пробанда пальці нормальні, а в брата і батька пальці також зрощені. З представленого на рис. 55 родоводу видно, що даний дефект передається винятково по чоловічій лінії без пропусків. Таким чином, дана ознака зчеплена з Y-хромосомою.
|
|
Рис. 54. Розподіл ознаки, зумовленої рецесивним геном, локалізованим у Х-хромосомі |
Рис. 55. Розподіл при успадкуванні ознаки, зчепленої з Y-хромосомою |
Що стосується патологічних генів у Y-хромосомі, то остаточно ця проблема не вивчена. Передбачається, що в короткому плечі Y-хромосоми знаходяться гени, що визначають чоловічу стать, вушний гіпертрихоз, синдактилію, фактор дикобраза, а також ряд інших генів, що визначають ріст, м'язову силу, тембр голосу.
Установлено, що в короткому плечі Y-хромосоми знаходяться гени, що визначають диференціацію сім’яників, ген для прояву антигенів гістосумісності та ген, що впливає на розмір зубів. Властивості, зумовлені цими генами, передаються від батька до сина (голандричне успадкування).
Крім спадкових захворювань, зчеплених зі статтю, існує ряд захворювань, обмежених статтю. Вони зумовлені генами, розташованими в автосомах, але гормони тієї чи іншої статі регулюють їх пенетрантність або експресивність. У людини до ознак, обмежених статтю, належать передчасне статеве дозрівання, гіпоспадія, поява лисини.
Механізм успадкування ознак, зумовлених двома генами, інший. Якщо вони розташовані в одній хромосомі, тоді входять в одну групу зчеплення й успадковуються разом. Якщо ці гени домінантні, то в шлюбі такого чоловіка зі здоровою жінкою, у їх нащадків можна очікувати 50% дітей з цими двома захворюваннями (чи ознаками, що володіють) та 50% здорових дітей. Якщо два домінантних патологічних гена знаходяться у двох різних хромосомах, то в шлюбі такого представника зі здоровим партнером можна очікувати народження 25% дітей з обома хворобами, 50% – тільки з однією хворобою і 25% – здорових.
Вивчення груп зчеплення нерідко допомагає побічно судити про гени, що визначають ту чи іншу хворобу (гени-маркери). Так, ген, що визначає оніхоостеодисплазію, входить до групи зчеплення з геном, що визначає групу крові АВ0. Тут аномалія нігтів і патели поєднується з антигеном В. В одному випадку оніхоостеодисплазії простежений родовід у трьох поколіннях. У дружини була І0І0 група крові, а в чоловіка – ІАІВ. Чоловік страждав на оніхоостеодисплазію. З їхніх 12 дітей 7 мали групу крові ІАІ0, а 5 – ІВІ0. У всіх дітей із групою крові ІВІ0 була оніхоостеодисплазія. Представники ІАІ0 групи були здорові.
Ген, що визначає групу крові Дафі, входить до групи зчеплення з геном уродженої катаракти. Ген, що визначає резус-фактор, зчеплений з геном еліптоцитозу, а ген групи крові Лютеран – з фактором секретора АВ0. У статевій Х-хромосомі виявлена група зчеплення; гени, що визначають групу крові Xg, іхтіоз, очний альбінізм, ангіокератоз, сироватковий фактор X, кольоровий зір, глюкозо-6-фосфатдегідрогеназу (Г6ФД), гемофілію та ін. Тому захворювання, зумовлені цими генами, батько може передати доньці, а мати – сину.
Якщо патологічний ген отриманий у спадщину від батька, то він називається сегрегентним, а хворий – відповідно сегрегантом. Якщо патологічний ген виник спонтанно внаслідок нової мутації у гаметах батьків, то він називається мутантним, а хворий – відповідно мутантом. Визначення сегрегентного чи мутантного прояву захворювання в нащадків має істотне значення для прогнозування потомства сибсів хворого.
