3.3.5. Приклади діяльності соціальних служб

Останніми роками і в Україні з ініціативи прогресивних лікарів, громадських представників та донорська підтримка уможливили створення кількох моделей громадської психіатрії: центр медико-соціальної реабілітації, клубний дім, проекти працевлаштування та зайнятості, творчі майстерні, групи самодопомоги людей із проблемами психічного здоров’я, інформаційні програми для родичів. Проте, знову ж таки, моделі ці не зв’язані у мережу, створюються хаотично, часом існують лише допоки є донорське фінансування.

218

Одним із найбільш вдалих прикладів соціальної роботи з психічно хворими в сучасній Україні можна вважати діяльність Центру медико-соціальної реабілітації,

офіційно відкритого у Києві в жовтні 2001 року. Проте робота з його створення почалася ще 1999 року, коли громадські організації — Асоціація психіатрів України, благодійні фонди „Касталія” та „Віта” разом з іноземним партнером („Женевська ініціатива у психіатрії”) — підготували проект з метою залучення професіоналів, клієнтів та їхніх родичів до розробки та запровадження у практику нових підходів у реабілітації людей із психічними розладами.

Для заснування центру було отримано гранти від міжнародних організацій, але зараз він фінансується Київською міською державною адміністрацією.

Нині Центр — структурний підрозділ Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1. У ньому зараз працює 26 співробітників, зокрема, соціальні працівники,

трудотерапевти, психологи, спортінструктор, керівник музичної студії. Персонал володіє загальними реабілітаційними навичками, пройшов дворічне навчання новим формам психосоціальної реабілітації.

Реабілітаційна допомога у Центрі базується на принципах мультидисциплінарного підходу, котрий забезпечує комплексність медико-соціальної допомоги людям із психічними захворюваннями.

Одним із методів надання допомоги клієнтам є індивідуальний менеджмент, або

„ведення випадку”. Кожен клієнт працює зі спеціалістом із ведення випадку. Це працівник, котрий спільно з користувачем складає індивідуальний план реабілітації та координує його виконання. За потребою чи бажанням клієнта такий працівник залучає інші служби та спеціалістів різного профілю.

Щоденно Центр може обслужити 50-60 осіб. Комплекс реабілітаційних програм Центру дає можливість людям із хронічними психічними розладами стати більш самостійними, більш свідомо ставитись до прийняття медикаментів та ранніх симптомів загострення, а також активніше брати участь у соціально-трудовому житті суспільства.

Призначення Центру — виховувати компетентного клієнта, котрий мусить знати, що з ним відбувається, які симптоми проявляються, які ліки він приймає. Це, у свою чергу,

допомагає клієнту налагоджувати зв’язок зі своїм дільничним лікарем, коли вони разом вже можуть співпрацювати як партнери проти захворювання. Між іншим, працівники Центру вже відчули у цьому значний успіх, тому що вже проводиться групова робота з модуля активної медикаментозної терапії, один із уроків якої — відвідання свого дільничного лікаря. Працівники Центру задоволені тим, що мають позитивний досвід

219

співпраці з лікарями-психіатрами амбулаторної мережі і що лікарі їх добре приймають.

У Центрі медико-соціальної реабілітації людей із психічними захворюваннями можна отримати такі послуги:

— взяти участь у програмі навчання навичкам самостійного життя (свідоме прийняття медикаментів, свідомий контроль над симптомами, навички спілкування та розв’язання міжособистісних проблем);

— пройти терапію зайнятістю у творчих майстернях: художня майстерня — розпис по дереву й паперу (Петриківський розпис), бісероплетіння; ліплення порцелянових прикрас;

швейна майстерня — шиття, в’язання, вишивка, клаптева мозаїка; комп’ютерний клас —

комп’ютерні ігри та основи комп’ютерної грамотності;

— відвідати клуб проведення дозвілля — шаховий та музичний гуртки (двічи на тиждень), спортивний клас (тричі на тиждень);

— консультування клієнтів та родичів з проблем прийняття захворювання,

необхідності підтримуючого лікування, особливостей захворювання, а також з проблем взаємовідносин у сім’ї та з оточенням (це проводиться як індивідуально, так і груповим методом);

— групова робота, котра поділяється на інформаційні групи (медична, соціальний клуб, “теплий дім”) та навчальні модулі професора Лібермана („Контроль симптомів”, „Активні участь у лікувальній терапії”, „Основні навички спілкування”, „Вирішення міжособистісних проблем”, „Повернення до спільноти”, „Проведення дозвілля”, „Пошук роботи” тощо); працівники Центру також використовують підхід, де під час рольових ігор застосовують відеозйомку (наприклад, один клієнт бере на себе роль лікаря та пояснює іншому клієнту, як треба приймати ліки, яка є побічна дія, що буде у випадку, якщо не прийняти ліки тощо. Таким чином, переконуючи іншого, він переконує себе самого). Діє також соціальний клуб — він дає можливість обговорення соціальних проблем, що виникають унаслідок захворювання.

Окрім того, клієнти Центру залучені до діяльності фонду “Відображені світи” —

громадської організації, що об’єднує користувачів психіатричних послуг. Це — щотижневі тематичні зустрічі, щотижневий перегляд відеофільмів з подальшим обговоренням, екскурсії (до театрів, музеїв) та святкові концерти спільно з музичною студією.

Обслуговування клієнтів відбувається за направленням лікаря та за самостійним зверненням людей. Прийом нових клієнтів відбувається щоденно з 10 до 12 годин членом чергової мультидисциплінарної команди. Фахівець, який веде прийом, налагоджує

220

контакт з клієнтом, виявляє його потреби й проблеми, заповнює картку первинного прийому та ідентифікаційну картку клієнта, визначає час зустрічі клієнта з керівником центру та керівником випадку. Потім на засіданні чергової бригади обговорюють результати первинного прийому та визначається, хто вестиме випадок. До речі,

найчастіше, під час первинного прийому клієнти називають такі проблеми, як дефіцит спілкування, ізоляція, працевлаштування, проведення дозвілля, складні стосунки в родині тощо.

Упродовж місяця від початку роботи над випадком керівник цього випадку складає разом із клієнтом план індивідуальної реабілітації, який підписують обидві сторони.

Терміни реабілітації конкретного клієнта залежать від кількості та складності визначених проблем. Середній термін участі в програмі „Ведення випадку” становить близько 10

місяців.

Унаслідок роботи фахівців центру у клієнтів, які пройшли реабілітаційну програму,

відбувається піднесення якості життя, зокрема, поліпшуються стосунки в родині,

набувається впевненість у собі, піднімається самооцінка, змінюється ставлення до себе та власної ситуації, покращуються навички спілкування з оточенням і контролю симптомів захворювання, формуються практичні навички, набуті в творчих майстернях та студіях центру.

Отже, Центр медико-соціальної реабілітації людей із психічними захворюваннями пропонує низку послуг і модулів, спрямованих на: активну медикаментозну терапію,

розв’язання міжособистісних проблем, розвиток комунікативних навичок, проведення дозвілля, працевлаштування, пошук роботи, вирішення питання, як зберегти цю роботу, та повернення у громаду. Мета — інтеграція людей з психічними розладами у суспільство,

щоб вони могли соціально адаптуватися та якість їхнього життя покращувалась.

Цікавий досвід роботи накопичив і Центр трудової реабілітації розумово відсталих інвалідів Києва. Цей заклад створено згідно з рішенням Київради за ініціативи благодійного товариства допомоги інвалідам та особам з інтелектуальною недостатністю

„Джерела” у 2000 році, яке отримало цільовий грант від програми „Тасіс” Європейської Комісії. Сьогодні це - державний заклад, який у своїй діяльності підпорядкований Головному управлінню соціального захисту населення м. Києва. Послуги тут надаються інвалідам старшим 16 років, які не отримують послуг соціальної реабілітації та освіти в інших державних закладах за умови, що сукупний дохід на члена родини інваліда не перевищує прожиткового мінімуму.

Головною метою діяльності Центру є підготовка розумово відсталих інвалідів до

221

максимально самостійного життя, забезпечення їх зайнятістю та застосування трудової реабілітації як базового елемента адаптації у громаді. Заклад складається з двох підрозділів: 1) центру трудової реабілітації, де інваліди займаються такими видами діяльності, як деревообробка, ліплення з глини, лозоплетіння, ремонт взуття,

виготовлення гобеленів, виготовлення швейних виробів, виготовлення виробів із пластмаси; 2) відділення соціальної адаптації, де розумово відсталих інвалідів, які щойно завершили допоміжну школу-інтернат, готують до роботи в майстернях і допомагають їм опанувати необхідні навички самостійного життя. Тут проводяться такі заняття:

прикладна гігієна, кулінарні навички, позитивні стереотипи поведінки, побутове рахування, групова робота, виходи у місто.

Центр виконує такі завдання:

– попереджає інституціалізацію розумово відсталих дорослих інвалідів шляхом створення умов для забезпечення їхньої зайнятості на рівні громади;

– організовує та проводить передпрофесійне та професійне навчання для орієнтації інвалідів на працю, вироблення стереотипів поведінки працюючої людини, набуття найпростіших трудових навичок для виконання некваліфікованої роботи та відновлення здобутих у допоміжній школі-інтернаті трудових навичок та умінь;

– проводить усебічне оцінювання потреб інваліда та родини, складає план втручання,

активізує наявні ресурси для виконання цього плану;

– організовує відповідно до потреб інваліда та родин реабілітаційні послуги: веде групову та індивідуальну роботу з інвалідом та родиною, надає інформаційні послуги,

виконує представницькі функції у інших державних закладах.

Висновки

1. Розлади психіки — окрема група хвороб, що насамперед уражають психіку та порушують адаптацію людини і суспільства та до найближчого оточення. Психічні захворювання найчастіше є хронічними та тривають роками, при цьому страждає психічна, а, отже, й соціальна функція людини.

2. Головним завданням соціальних працівників є допомога людям з проблемами психічного здоров’я свідомо контролювати і покращувати особисті життєві ситуації з метою довгострокової профілактики проявів психічних розладів і покращання здоров’я.

Важливим напрямом соціальної роботи з цією групою клієнтів є їхня інтеграція у

суспільство.

3. Робота з клієнтом, який має розлади психіки, передбачає процес безперервної

222

підтримки з використанням індивідуального консультування, роботи з сім’єю, групової роботи. У практиці соціальної роботи в установах громадської психіатрії використовують такі форми роботи як кризове втручання, швидка госпіталізація, короткотермінова терапія, денний догляд, різні форми групової роботи.

Запитання для самоперевірки:

1. Які соціальні проблеми можуть виникнути людей із психічними розладами?

2. Чим, на Вашу думку, спричинена стигматизація людей із психічними розладами?

3. У чому полягають особливості біопсихосоціальну підходу до розуміння психічних розладів?

4. Які основні принципи соціальної роботи з тими, хто має психічні розлади, Ви можете назвати?

5. У чому полягає прямий вплив у ході соціальної роботи з тими, хто має психічні розлади?

6. Опишіть процес безперервної підтримки у ході соціальної роботи з тими, хто має психічні розлади.

7. У чому полягає соціальна робота з сім’ями, де є люди психічними розладами?

8. Порівняйте українську та закордонну модель організації допомоги людям із психічними розладами.

Література

1. Введення у соціальну роботу: Навч. посібник / Семигіна Т.В. та ін. –К.:Фенікс,

2001. – С.163-165.

2. Внебольничная помощь и психиатрическая реабилитация при тяжелых психических заболеваниях /Под ред. Я. ван Вингель. – К.: Сфера, 2002.

2. Гокунь И. Отчет о работе центра медико-социальной реабидитации за 2003 год //

Веб-страница Ассоциации психатров Украины. – http://www.upa-psychiatry.org.ua.

4. Гокунь І. Нові підходи у наданні допомоги людям із психічними захворюваннями

• Соціальна політика і соціальна робота. – 2004. – № 2.

5. Грига І., Кабаченко Н., Пієвська І., Король І. “Мережі підтримки”: забезпечення керованого інтегрованого догляду // Соціальна політика і соціальна робота. – 2004. - №4. –

С. 42-49.

6. Коцюбинский А.П., Бутома Б.Г., Зайцев В.В. Стигматизация и дестигматизация при психических заболеваниях // Социальная и клиническая психиатрия.-1999.-Т.9. - №3.-

223

С.9-14.

7. Мартиненко А.В. Медико-социальная работа: теория, технологии образование.-

М.:Наука,1999.-С. 51.

8. Оса Ю., Грига І. Модель захищеного житла для людей з проблемами психічного здоров’я // Соціальна політика і соціальна робота. – 2006. - № 2-3.

8. Пінчук І. Програма соціально-економічного розвитку та комплексного удосконалення психіатричної допомоги населенню Донецької області на 2004 рік (проект)

• Соціальна політика і соціальна робота. – 2004. – № 1. – С. 56-64.

10. Психические заболевания. Общие сведения благотворительный / Фонд "Душа человека".- 1995 http://www.ngo.org.ru/ngoss/get/id12786.html.

10. Психическое здоровье: новое понимание. – ВООЗ, 2000.

10. Соціальна робота. В 3-х ч. – Ч.3. Робота з конкретними групами клієнтів / За ред.

Т. Семигіної, І. Григи. – К.: Києво-Могилянська академія, 2004.

13. Шизофренія та охорона здоров’я / Пер. з англ. А.Барбато.- К.: Сфера, 1998.

13. Энтони В, Коэн М, Фаркас М. Психиатрическая реабилитация. – К.: Сфера, 2001.

13. Юрьева Л.Н. История. Культура. Психические и поведенческие расстройства. –

К.: Сфера, 2002. – C.101.