3.5.5.Приклади діяльності соціальних служб

Комплексна допомога ВІЛ-позитивним особам на базі громадських центрів – це новий перспективний напрям роботи з цією групою клієнтів. На сьогодні в Україні існує сім громадських центрів. Одним із прикладів успішного застосування комплексного підходу до надання послуг людям, які живуть з ВІЛ/СНІДом, є Київський громадський

центр комплексної допомоги людям, які живуть із ВІЛ.

Основне призначення діяльності громадського центру – піднесення якості життя.

З-поміж завдань цього центру можна відзначити наступні: залучення нових членів, зміна їхнього соціального статусу, налагодження партнерських стосунків, надання послуг для покращання психоемоційного стану та підвищення професійного рівня клієнтів, надання юридичної допомоги клієнтам, навчання клієнтів і волонтерів, організація дозвілля,

261

підвищення професійного рівня співробітників, підвищення поінформованості щодо питань ВІЛ/СНІДу. Центр спрямовує свою роботу на створення терапевтичного середовища людей з ВІЛ/СНІД, стимулювання їхньої соціальної діяльності, реалізацію прав та можливостей ВІЛ-позитивних людей.

Сьогодні центр працює за двома основними напрямами – немедичний догляд і підтримка (позалікарняний догляд, догляд на дому) та клубна діяльність (консультації,

дозвілля, навчання, спілкування тощо, послуги, що надаються переважно в самому центрі). Робота організована таким чином, щоб кожен охочий міг знайти у центрі підтримку, допомогу і розуміння, нових друзів і просто провести вільний час з користю для себе та інших. Детальна структура громадського центру, на якій зазначено напрями діяльності та можливі послуги для клієнтів, представлена на рис. 12.

	Сім’ї та близьке				Люди, що живуть				ВІЛ-позитивні
	оточення				з ВІЛ/СНІД				діти

Громадський центр

Клубна діяльність

Немедичний догляд і

підтримка ЛЖВ

Консультації

Консультації

Соціальний

Відвідування

“рівний-рівному”

психолога

супровід

на дому

Волонтерський

Консультації

Представництво

Транспортування

рух

інфекціоніста

інтересів

до лікарень

Організація

Консультації

Психологічна

Продуктові

педіатра

дозвілля

підтримка

пайки

Інформаційні

Консультації

Робота

Відвідування

заняття з ВІЛ/СНІД

юриста

з ВІЛ-позитивними

пологового

будинку

Дитяча кімната

Групи

самодопомоги

Рис. 13. Структура діяльності громадського центру допомоги

За оцінками клієнтів центрів, до найбільш поширених послуг належать: соціальний супровід, консультації юриста, психологічні консультації, інформаційні заняття,

262

організація дозвілля, волонтерський рух. Для роботи в центрах (як соціальних працівників, консультантів, менеджерів) залучають переважно осіб, які перебувають „у

проблемі”, тобто ВІЛ-позитивних. Проте сьогодні в центрах надають спеціалізовані консультації й такі спеціалісти, як юрист, психолог, лікар-інфекціоніст, педіатр, котрі можуть не мати ВІЛ-позитивного статусу. За відсутності потрібних фахівців практикується перенаправлення клієнтів до відповідних закладів, з якими часто налагоджуються добрі партнерські стосунки.

В Україні також діє низка денних центрів для ВІЛ-позитивних дітей. Їх завданням є здійснення соціального супроводу дітей, яких торкнулась проблема ВІЛ/СНІДу, тощо.

Багато дітей, що відвідують ці денні центри, виховуються в неповних сім’ях, і частіше за все — це одинокі матері, рівень матеріального забезпечення яких перебуває за межею бідності. Послуги дитячої кімнати не лише вирішують проблему тимчасового перебування ВІЛ-інфікованих дітей у дитячій групі, це допомагає дітям, які живуть з ВІЛ/СНІДом, та членам їх сімей знайти своє місце в житті, вирішити проблему безробіття, вийти із кризової ситуації, повірити в себе та свої сили, відновити психологічне, моральне та духовне здоров’я.

Центри також надають продуктові набори тим дітям, котрі приймають АРВ-терапію.

Клієнтам забезпечується доступ до необхідних послуг – наркологічна лікарня, СНІД-

центр, шкірно-венерологічний диспансер.

У процесі налагодження функціонування денних центрів у них формується своєрідна спільнота родин, яка є основою подальшого вирішення своїх життєвих проблем,

перспективою для покращення власного життя та життя своїх дітей.

Окрім цього, соціальні працівники центрів працюють із дітьми, що перебувають у державних закладах опіки. Наприклад, у Києві вони відвідують ВІЛ-позитивних дітей-

сиріт у дитячому будинку “Берізка”, проводять з ними розвиваючі ігри, надають гуманітарну допомогу. В Одесі співробітники центру виявили факт порушення прав дітей і створення для ВІЛ-позитивних дітей загрози для життя в одному з міських шкіл-

інтернатів, і це стало предметом діяльності спеціальної незалежної комісії і вжиття відповідних заходів керівництвом закладу. Допомагають і тим дітям, що потребують негайного втручання:

Отже, послуги, що їх надає денний центр конкретній дитині та родині є індивідуальними й залежать від ситуації в родині та стану дитини. При цьому фахівці центри фактично виконують доволі розмаїті функції, спрямовані на соціальну адаптацію дітей і сімей, піднесення якості їхнього життя.

263

Висновки

1. Розвиток ВІЛ-інфекції у дорослої людини без антиретровірусної терапії від моменту інфікування ВІЛ до смерті в середньому проходить 10-11 років. Зі встановленням особі ВІЛ-позитивного статусу в усіх сферах її життєдіяльності відбуваються серйозні зміни. ВІЛ-позитивні люди потребують постійної психологічної підтримки та соціальної допомоги, тому соціальна робота з цією групою клієнтів набуває виняткової ваги.

Наявність кваліфікованих соціальних працівників є основою для забезпечення догляду та підтримки людей, якы живуть із ВІЛ.

2. Соціальна робота з ВІЛ-позитивними людьми та їхнім оточенням може бути орієнтована на: забезпечення можливості жити творчо в новій життєвій ситуації;

спілкування, створення можливості для обговорення проблем; надання клієнту системної підтримки, що забезпечує можливість жити настільки активно, наскільки це можливо;

надання допомоги членам сім’ї під час хвороб, термінальної стадії захворювання та у період жалоби.

3. Вичерпна допомога людям, що живуть з ВІЛ/СНІДом, складається з клінічної допомоги для всіх, психологічної та соціоекономічної підтримки, залучення ВІЛ-

позитивних та їхніх близьких, розвиток поваги до прав та забезпечення правових потреб.

Запитання для самоперевірки

1. Які існують шляхи передачі ВІЛ?

2. Які базові принципи покладено в основу надання соціальних послуг людям із ВІЛ?

3. Які емоційні переживання пов‘язані з усвідомленням ВІЛ-позитивного стану?

4. Яким чином соціальний працівник може допомогти людині у необхідності повернення від переживань до повсякденного життя?

5. Чому рекомендується уникати проявів співчуття стосовно людини з ВІЛ?

6. Які форми і методи соціальної роботи з людьми, які живуть із ВІЛ, Ви можете назвати. Наведіть приклади.

7. Розробіть власну модель комплексної допомоги людям, яких зачіпила проблема ВІЛ/СНІДу.

Література

1. A guide to monitoring and evaluating HIV/AIDS care and support. National AIDS programs. – World Health Organization. – 2004. – Р. 6.

2. Богдан Д., Зубець І. Проблеми АРВ-терапії осіб, що живуть з ВІЛ/СНІДом, та стратегії дій соціальних працівників щодо допомоги таким особам // Магістеріум:

264

Соціальна робота і охорона здоров’я. – К., 2006.

3. Василюк Ф. Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических переживаний. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – Доступний з:

<http://orel.rsl.ru/nettext/russian/vasiluk/index.htm>.

4. ВІЛ/СНІД: політика, профілактика, догляд: Методичний посібник / За ред.

Семигіної Т.В. – К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2006.

5. Догляд і підтримка дітей з ВІЛ-інфекцією: Навч. посібник для персоналу дитячих установ, батьків, опікунів, соціальних працівників та інших осіб, що доглядають за ВІЛ-

інфікованими дітьми – К.: Кобза, 2003 6. Кошикова А. Громадські центри як модель роботи з ВІЛ-позитивними людьми //

Соціальна політика і соціальна робота. – 2005. - № 2.

7. Кублер-Росс Э. О смерти и умирании. – М.: София, 2001. – 320 с.

7. Лазоренко Б., Булах Л. Методика організації соціально-психологічного супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їхніх сімей //Наукові студії із соціальної та політичної психології. – Вип. 9(12). – К., 2005.

7. Люди и ВИЧ / Под. ред. Е.Пурик. – К., 2006.

7. Мустакес К. Игровая терапия. – СПб.: Речь, 2003.

7. Організація комплексного догляду та підтримки для ВІЛ-позитивних людей на базі громадських центрів / За ред. Т. Семигіної. – К.: ВБО „Всеукраїнська Мережа ЛЖВ”,

2005. -127 с.

12. Семигіна Т., Бойко А., Богдан Д. Розробка та проведення курсів підвищення кваліфікації для працівників ВІЛ-сервісних організацій // Соціальна політика і соціальна робота. – 2005. - № 4.

12. Соціальна педагогіка: теорія і технології/ За заг. ред. І.Д. Звєрєвої. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 268-269.

12. Соціальна робота з людьми, які живуть із ВІЛ/СНІДом: Методичний посібник для проведення курсів підвищення кваліфікації / За ред. Семигіної Т.В. – К.: Вид. дім „Києво-

Могилянська академія”, 2006.