Інтегральна оцінка фінансової стійкості на основі скоригованого аналізу

Методика кредитного скорингу вперше була запропонована американським економістом Д. Дюраном на початку 1940-х рр. Суть цієї методики полягає в класифікації підприємств за ступенем ризику, виходячи з фактичного рівня показників фінансової стійкості й рейтингу кожного показника, вираженого у балах (на основі експертних оцінок) (табл. 1.3.16).

Скорингова модель з трьома балансовими показниками має такий вигляд:

- I клас – підприємства з достатнім запасом фінансової стійкості, що дозволяє бути впевненим у поверненні позикових коштів;

- II клас – підприємства, що демонструють деякий ступінь ризику із заборгованості, але ще не розцінюємо як ризиковані;

- III клас – проблемні підприємства;

- IV клас – підприємства з високим ризиком банкрутства навіть після вжиття заходів щодо фінансового оздоровлення; кредитори ризикують втратити свої кошти й відсотки;

- V клас – підприємства найвищого ризику, практично недієздатні.

Таблиця 1.3.16 – Класифікація підприємств за рівнем платоспроможності

Показник	Межі класів відповідно до критеріїв
	I клас	II клас	III клас	IV клас	V клас
Рентабельність сукупного капіталу, %	30 і вище (50 балів)	29,9–20 (49,9–35 балів)	19,9–10 (34,9–20 балів)	9,9–1 (19,9–5 балів)	Менше 1 (0 балів)
Коефіцієнт поточної ліквідності	2,0 (30 балів)	1,99–1,7 (29,9–20 балів)	1,69–1,4 (19,9–10 балів)	1,39–1,1 (9,9–1 бал)	1 і нижче (0 балів)
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,7 і вище (20 балів)	0,69–0,45 (19,9–10)	-	-	-

Шестифакторна математична модель о. П. Зайцевої

Методика призначена для визначення ймовірності банкрутства, в якій використані шість коефіцієнтів. Методика також враховує дотримання підприємством рекомендованих (мінімальних) значень коефіцієнтів.

1. К₁ – коефіцієнт збитковості підприємства, що характеризується відношенням чистого збитку до власного капіталу;

2. К₂ – відношення кредиторської заборгованості до дебіторської;

3. К₃ – показник співвідношення короткострокових зобов’язань і найбільш ліквідних активів, цей коефіцієнт є оберненою величиною показника абсолютної ліквідності;

4. К₄ – коефіцієнт збитковості реалізації продукції, що характеризується відношенням чистого збитку до обсягу реалізації цієї продукції;

5. К₅ – співвідношення позикового і власного капіталів;

6. К₆ – коефіцієнт завантаження активів як величина, обернена коефіцієнту оборотності активів.

Комплексний коефіцієнт банкрутства розраховують за формулою з такими ваговими значеннями:

К_компл = 0,25 К₁ + 0,1 К₂ + 0,2 К₃ + 0,25 К₄ + 0,1 К₅ + 0,1 К₆, (1.3.23)

Вагові значення показників для комерційних організацій були визначені експертно. Після розрахунку фактичного комплексного коефіцієнта банкрутства його необхідно зіставити з нормативним, який розраховують на основі рекомендованих мінімальних значень показників:

• коефіцієнта збитковості підприємства – 0;

• співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості – 1;

• показника співвідношення короткострокових зобов’язань і найбільш ліквідних активів – 7;

• збитковості реалізації продукції – 0;

• співвідношення позикового і власного капіталів – 0,7;

• коефіцієнта завантаження активів – значення коефіцієнта завантаження в попередньому періоді.

Якщо фактичний комплексний коефіцієнт більший від нормативного, то ймовірність банкрутства велика, а якщо менший, то ймовірність банкрутства відносно мала³⁵.