Функції контролінгу

Сутність контролінгу виявляється через його функції, а саме:

– інформаційне забезпечення підприємства – формування системи забезпечення інформацією щодо зовнішніх та внутрішніх умов функціонування підприємства, системи обліку та звітності, інформаційної інфраструктури. Посилення з часом прогнозно-аналітичного аспекту контролінгу;

– координація (планів, діяльності) – інтеграція інформаційної інфраструктури в системі управління; інтеграція та координація у часі всіх часткових систем; координація потреб в інформації та її постачання;

– планування: стратегічне – підтримка процесу стратегічного планування у часі; обчислення ймовірності досягнення встановлених цілей; орієнтація на генеральні цілі діяльності підприємства та оперативне – підтримка у часі процесу оперативного планування фінансового та економічного результатів; структуризація планів та планова координація;

– контроль, ревізія та внутрішній аудит – забезпечення постійного контролю за дотриманням співробітниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій і повноважень згідно з покладеними на них обов’язками; проведення внутрішнього аудиту та координація власної діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час проведення зовнішнього аудиту підприємства; забезпечення збереження майна підприємства; контрольно-аналітичний підхід: аналіз відхилень, пропозиції з коригування курсу розвитку, розроблення рекомендацій менеджерам;

– методологічне забезпечення та внутрішній консалтинг – розроблення методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів; надання консультацій і рекомендацій керівництву підприємства та структурним підрозділам у процесі розроблення стратегії, планування, розроблення і впровадження нових продуктів, процесів, систем.

Інформаційне забезпечення

Контролiнг є підсистемою управління, він забезпечує керiвництво пiдприємства iнформацiєю для координацiї, органiзацiї та регулювання об’єктiв менеджменту. Звідси, одна з найважливіших функцій контролінгу – це формування та обробка інформації, що надходить на підприємство.

Інформаційну базу контролінгу становлять показники управлінського (стратегічного) й фінансового обліку⁴⁷, а також інформація, яка надходить із зовнішнього середовища. Особливої актуальності ця функція набуває для суб’єктів господарювання, які потребують санації.

Координація

Більшість економістів головне завдання контролінгу вбачають у координацiї різних функціональних систем, що діють на підприємстві, зокрема всіх ланок системи управління. Потреба в цьому зумовлюється поділом системи управлiння на складовi: органiзацiя, система планування та контролю, iнформаційна система, система управління персоналом, система цiлей i принципiв управлiння.

Особливої уваги функція координації набуває у процесі планування фінансово-господарської діяльності підприємства. Йдеться про необхідність:

Рисунок 2.1.2 – Система об’єктів контролінгу⁴⁸

• узгодження цілей із наявними на підприємстві ресурсами;

• узгодження довгострокових планів із стратегією розвитку підприємства;

• приведення у відповідність оперативного планування із довгостроковими планами;

• відповідності системи забезпечення інформації з інформаційними потребами підприємства, які постають під час аналізу та планування;

• узгодження організаційної структури підприємства з виробничими потребами.

Координація забезпечує організацію якомога ефективнішого використання всіх видів ресурсів (фінансових, трудових, виробничих) підприємства⁴⁹.

Планування

До функціональних компетенцій контролінгу відносять стратегічне та оперативне планування. Розроблення стратегії санації належить до компетенції стратегічного контролінгу і здійснюється в рамках стратегічного планування. Згідно з обраною стратегією санації розробляються концепція та план фінансового оздоровлення. Якщо криза на підприємстві є не надто глибокою, її можна подолати, вживши оперативних санаційних заходів у рамках існуючої стратегії розвитку суб’єкта господарювання. Якщо ж підприємство перебуває у тяжкому фінансовому стані (катастрофічна криза), то розробляється концепція фінансового оздоровлення підприємства, основою якої є стратегія санації.

На підставі стратегічних цілей та довгострокових планів розвитку підприємства розробляються оперативні плани. Основною формою оперативного планування є бюджетування.

Бюджетування передбачає розроблення двох основних видів бюджетів: операційного бюджету та оперативного фінансового плану. Операційний бюджет складається з виробничої програми, плану реалізації, плану витрат тощо. У ході оперативного фінансового планування складаються баланс надходжень і видатків, платіжний календар, а також плануються показники прибутків та збитків, балансу підприємства.